Доказів не было ниякых, лем штоси сме тямили. Знали сме тото, што Лемкы были все гоноровы. А фурт ся вказувало, што давно было як і днес. Не інакше. Лемкы поділены были на высокых і низкых, лысых і пелехатых, богатых і бідных, мудрых і премудрілых. Но і, самособом, на верху стояли провідникы народа. І вшыткы они мали свій гонір. Вшыткы – до єден.
Лемко – ґазета для народа – ч.33, за 1913 р.