Голосник

Хліб і ружы для Варголя

До 1. мая 2016 р. в варшавскым Музею Модерной Штукы мож позерати на выставу, присвячену роли творців і іх місци в соспільній єрархіі. Стереотиповы сут уявы про артистів – нонконформістів, оддаленых од реальных соспільных, або економічных проблемів, продаючых своі творы за мілийоны, або постійных участників світа целебритиів, ерудитів-філософів, оддаленых од жытя пересічных люди.

Полний наголовок варшавской выставы – Хліб і ружы, односины артистів до клясовых сеґреґаций – тыкат ся до популярной співанкы американьскых профсоюзів, котром зазначали і бороли ся з проявами нерівности, присутныма в капітализмі. Кураторы експозициі сопоставили вшелеякы роды експресийного кумшту, прібуючы здефініювати, подати статус і ґрупову позицию, заниману самыма творцями і іх позицию до економічных проблемів світа. Інтересує іх, як декотры творці експонуют і кориґуют своі повязаня в механізмами соспільно-економічных розділів, односячы іх до свойой творчости. Презентация здомінувана єст головно молодыма польскыма артистами, зосереджаючыма ся на критиці ліберальной економікы, вказуючыма на запераня ся можливости еманципацийных стремлінь. Але орґанізаторы задбали, жебы проблем спілзалежности на леніі: артистична творчіст – соспільство, вказати на історичным фоні перемін остатнього пілвіча, од револьты 1968 р., до сучасных рухів нагніваных і прекарияту.

Нас заінтересували презентациі творів двох артистів, в своім часі спілпрацуючых, або бодай навязуючых до творчости Енді Варголя. Першы, то фотоґрафіі з перфромансу (його запис вказуваний єст на выставі), котрий в 1985 р. зробила арґентиньска контемпорарна творчыня – Марта Мінухін. Перформанс задуманий был на символичным сплачыню арґентиньского заграничного долгу в своєрідній валюті – “золоті Латін-Америкы”, т.є. кукурици. Американьску сторону, котра домагала ся заплатити долг, репрезентувал Енді Варголь. На купі тисяча помалюваных золотом фарбом кукурицяных качанів, Мінухін і Варголь одограли банкєрскы неґоцияциі, будучы символом гандлюваня, але і обміны культуровых скушености. Фотоґрафіі, котры были зроблены на церемоніі сплачаня долгу, артисты роздали людям в Ню Йорку.

MIM_2015_installationview_17

Другым артистом, котрий мал бы нас інтересувати, єст Ґевін Турк. Спілпрацувал він з дугыма молодыма ґрафіками в рамках творчой ґрупы Young British Artists (YBA). В своіх ґрафіках піднимат тему автентичности, авторства і достоменности артисты. Турка занимат фабрикуваня артизму, автопромоцийны стремліня творців і креуваня нима рынку штукы. Артиста творит автопортреты, в котрых представлят ся в роли попкультуровых ікон, м.ін. і самого Варголя, імітуючы його серіґрафічну техніку.

Кураторы експозициі іронічні коментуют, што артистам часом приходит бороти ся о хліб про бідных, лем так само часто іх творы причыняют рож представникам вершыны соспільных еліт.

Выстава Хліб і ружы, односины артистів до клясовых сеґреґаций в Музею Модерной Штукы в Варшаві, ул. Емілиі Плятер 51 (отворене: віторок-неділя, в год. 12.00-20.00).

Фотоґрафіі – пресовы материялы.

Шеруй.

О авторі

Богдан Ґамбаль

Присутний. Народил єм ся в Польковицях, на Нижнім Шлеску. Люблю ходити там де мі боронят і радити тото чого не дозваляют повідати. Люблю переносити границі. В радию Лем.фм єм од початку. Окрем радия тых моіх початків было більше - Стоваришыня і улюблена - Руска Бурса. Люблю чытати стары русиньскы ґазеты. Зачал єм публикувати іщы в Голосі Ватры. Контакт: gambal@lem.fm

Коментарі