lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні

Кошык єст порожній.

No Result
View All Result
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні

Кошык єст порожній.

No Result
View All Result
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
No Result
View All Result

«Голосы Русинів Підкарпатя» – середа, 18.10 год.

Каріна Муляр Каріна Муляр
9. 2. 2022
» Заповіди проґрамів

Днесь в нашім выданю представиме вам другу часть інтервю з русиньскым артістом з Підкарпатя Петром Куцкіром, в сучасности солістом знамой фолковой ґрупы Бетяри.

А поговориме детайлніше о ролі народной пісні в його жывоті, як в професіоналнім, так і в особнім.

Ключовы темы інтервю:

  • Популярізація народной музикы на Підкарпатю
  • Важность сценічной одежи про артістів
  • Концертна діятельность фолк ґрупы Бетяри

Петро Петровіч Куцкір народив ся 20-го апріля 1955-го року як майменшый дітвак у многодітній родині простых робітників у селі Лавкы близко Мукачова, на Підкарпатю.

„Музикантів у нас зблизка не было, но я музику з дітинства любив і любый інштрумент в рукы брав, а вже такой на другый день раз-раз вже співанку грав єм,“ з усміхом на твари споминать респондент.

Через матеріалны тяжкости не мав можности здобыти музичну освіту, но то не помішало звязати свій жывот із музиков. Дітваком по сусідах за кексы співав, а вже через пару років у них же на свадьбах із своїм першым вокално-інштрументалным колектівом Чайки выступав.

Неповну середню освіту, а то вісем клас, здобыв в роднім селі. Наслідно пішов вчіти ся до Свалявы на технікум за спеціалізаційов столярь, де брав участь у дыховім орхестрі як самоук.

В роках 1973 – 1975 служыв у войску у Краматорску, там так само створив свій колектів Крилья Родины. Наслідно вернув ся домів і рік робив директора Будинку културы. Далше робив різбаря у фабриці художных выробків у Мукачові. А паралелно в роках 1978 – 1981 учів ся екстернов формов на Хустьскім лісотехнікумі.

Од року 1986 выкладав столярьство в Мукачовскім педаґоґічно-технічнім учілищу. Пропри роботі дорабляв собі штудії при Ужгородьскій державній універзіті у вечорній ґрупі за фахом Будівництво та планування соціалістичного виробництва.

Окрім того актівно занимав ся творчов самодіятельностьов майже по цілій области. У році 1987 з ініціатівы Петра Куцкіра быв заснованый народный ансамбель Руснаки, котрый продовжує успішно фунґовати доднесь, але з іншыма артістами. А у році 2012 поскладав нову музичну банду, котра пізніше стала популарна під назвов Бетяри. 

В репертуарі колетіву є представленых бівше як двасто русиньскых народных пісень (із слов П. Куцкіра), а так само выконують популарны і естрадны композіції на різных языках. Од основаня выдали два СD албумы. Творчій колектів грає нелем на Україні, але встиг дати о собі знати за їй граніцями. „В Польщі і Словакії майвірна публіка, того з нетерпіням чекаєме новых концертів,“ говорить.

На зачатку 2000-ых років почав проявльовати політічны амбіції. У 2002-ім році здобыв свій першый пятьрічный мандат на старосту Лоховской сільской рады, де проробив аж до пензії (р. 2015.)

Петро Куцкір є удостоєный званьом Заслужений працівник культури України (р. 2009). Вже десять років є артістом професіоналного колектіву народного жіночого хору Ліра в Мукачові.

Слухайте «Голосы Русинів Підкарпатя» в середу 9-го фебруара 2021 р. о 18.10 год., або повторіня в суботу 12-го фебруара 2021 р. о 11.00 год. за русиньскым часом.

 ТЕКСТ НАПИСАНЫЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА

ShareTweet

Повязаны дописы

«Говорить Пряшів» – пятниця, 18.10 год.

3. 2. 2023

Вступне до контроли – четверь, 18.10 год.

2. 2. 2023

Коментарі

Польковиці 103,8 МHz
Ґорлиці 106,6 MHz

Łemkowie są…

Найбарже популярне

Нештоденны істориі – Лемковина

Григорий Пецух (1923-2008) – різбяр і автор славного лемківского памятника

В Пряшові одсвятковали 15 років метрополії

СКР жадать безодкладне заставліня перзекуцій Русинів на Україні. Звертать ся до словацького премєра

«Questing. Лемківскє гляданя». Нова форма туристикы по Лемковині

Проґрам Театру Александра Духновіча в Пряшові на місяць фебруар 2023

  • Ruska Bursa / Руска Бурса
  • Про наше радийо
  • Діґітальна біблiотека РБ
  • Знимкы
  • Контакт
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
Радийо Руской Бурсы
Руска Бурса

Publikacja wyraża jedynie poglądy autora/ów i nie może być utożsamiana z oficjalnym stanowiskiem Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
Публикация выражат лем погляды автора/авторів і не може быти принимана як офіцияльне становиско Міністра Внутрішніх Справ і Адміністрациі.
Zrealizowano dzięki dotacji Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
© Copyright lem.fm, 2023. Вшыткы права застережены.

No Result
View All Result
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні