Голосник

«Голосы Русинів Підкарпатя» – середа, 18.10 год.

В днешнім выданю представиме вам третю і вже заключну часть інтервю з етноґрафков і бадательков у сфері културы Підкарпатя Іваннов Черленяк.

Будеме мати можность послухати різны інтересности і конкретны народны обряды Підкарпатя звязаны з свадьбов і смертьов, што были зафіксованы на кін. ХІХ. ст. – п.п. ХХ. ст. спомеджі містного населіня на Підкарпаті.

Ключовы темы інтервю:

  • Воспрос русинства на Підкарпаті в сучасности з погляду Іваны Черляняк
  • Народны звыкы і язычницькы обряды звязаны з свадьбованьом (за докторьсков дізертаційов І. Черленяк)
  • Народны звыкы і містічны рітуалы звязаны з смертьов (за докторьсков дізертаційов І. Черленяк)

Іванна Василівна Черленяк (Керечанин по вітцьови) народила ся 21-го марца 1992-го року у многодітній родині містной інтеліґенції у селі Імстичово, што на Іршавщіні на Підкарпатю. Закінчіла 5 класів у роднім селі, а в році 2004 родина переселила ся за ліпшым жывотом до Мукачова. Через проблемы в учньовскім колектіві лем рік учіла ся в школі у Мукачові. І закінчіла повну середню освіту, то значіть 11 класів, у Мукачівскім юрідічнім ліцею. На высокошкольскы штудії пішла на Ужгородьску універзіту на Катедру історії.

Стары родічі од дітинства прививали любов і повагу до родной културы, того лоґічно і напрямком своїх штудій пані Черленяк выбрала етноґрафію родного краю. Свої першы научны роботы написала про відьмовство, свадьбу і обрядовість на теріторії Підкарпатя. Оріґіналны матеріалы для досліджінь были зобраны од первожрідел по різных куточках Підкарпатя. Іванна Черленяк закінчіла з одзнаков маґістерьскый ступень на Ужгородьскій універзіті, і продовжити свої научны баданя вырішыла на Іштітуті народознавства Народной академії наук Україны у Львові. Вже того року 12-го авґуста одбыла ся оборона докторьской дізертації пані Черленяк на тему «Традиційна сімейна обрядовість Закарпаття (народження, весілля, смерть)».

Інтересным про нас стало то, што свою докторьску роботу бадателька писала способом компаратівной аналізы тых ці другых обрядів Підкарпатя з етніками сусідніх реґіонів і держав. Треба спомянути, же вшыткы свої етноґрафічны роботы пані Черленяк писала лем в україньскім языку. Ясне діло, такы етнолінґвістічны роботы не обходяться без великого множства діалектізмів, зато авторка прикапчує властноствореный словник діалектізмів абы наісто передати жыву бісіду людей.

Іванна Черленяк говорить, же їй цільом є переданя автентікы і колоріту Підкарпатя, зато бадателька хоснує фонетічный, а не етімолоґічный прініціп написаня слів. Свої десятьрічны плоды теренной роботы в будучности планує скласти у єдну книжку про шыроку масу. (Розговор ся записовав на інтернеті через аплікацію Skype.)

ТЕКСТ НАПИСАНЫЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА

Шеруй.

О авторі

Каріна Муляр

Народжена на Підкартатьскій Руси близько міста Мукачево. Од року 2015 штудує на Пряшівскій універзітї в рамках Інштітуту русиньского языка і културы в містї Пряшів. Є першов штудентков з Україны, котра успішно абсолвовала бакаларьскый штудійный проґрам – русиньскый язык і література. Остатнїй час активно ся занимать темов Русинів в США. Актуално веде проґрам «Голосы Русинів Підкарпатя» (середа, 18.10 год). Контакт: karina@lem.fm

Коментарі