lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні

Кошык єст порожній.

No Result
View All Result
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні

Кошык єст порожній.

No Result
View All Result
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
No Result
View All Result

«Голосы Русинів Підкарпатя» – середа, 18.10 год.

Каріна Муляр Каріна Муляр
28. 10. 2020
» Заповіди проґрамів

В днешнім выданю представиме вам другу часть інтервю з русиньскым актівістом, языкознательом і краєзнательом з Підкарпатя Юрійом Шиповічом.

Вєдно з нашым респондентом будеме розглядати общый образ русинства на Підкарпатю, аналізуючі його склад. Окрім того будете мочі чути з першых уст о тім, як і за якых умов ся досправды розвивать або не розвивать русинтство на Підкарпатю.

Ключовы темы інтервю:

  • Русиньскый языковый вопрос на Підкарпатю в сучасноти
  • Фунґованя сучасных русиньскых організацій на Підкарпатю
  • Молоде поколіня русиньскых актівістів на Підкарпатю за послідні рокы

Юрій Шиповіч народив ся 4-го мая 1971-го року в селі Павлово, што на Свалявщіні на Підкарпатю. Респондент твердить, што коріня його предків в селі Павлово сягать до ХVII. стороча, тому рахує ся досправды істинным Русином. В роднім селі і закінічів повну середню освіту, а то єденадцять клас.

На высокошкольскы штудії пішов на Ужгородьску універзіту, на Катедру україньской філології (рр. 1990 -1995). В штудію ся одлишовав высоков успішностьов, і як каже сам респондент: „Быв єм любимчиком знамого україньского языкознателя Любомира Белея.“ (Любомир Белей (рр.1962-2018) быв актівным протівником русинства, позн. ред.).

Як пришов жыти до Ужгорода, Юрій Шиповіч довєдна з містныма штудентами сформовали довколо себе властну языкову комуніту на підсвідомій ровині, членом котрой хотів стати каждый, докінця і Галичаны (із слов Ю. Шиповіча). Штуденты старали ся бісідовати меджі собов лем по русиньскы, хоць на зачатку 1990-ых нихто з них ани не знав, же такый термін як русиньскый язык екзістує.

З русиньскым вопросом Юрій Шиповіч першый раз ся стрітив в третім річнику на конференції, котру орґанізовувала Ужгородьска універзіта. Дана конференція ся якраз і тыкала темы русинства. Він сам, на тот час іщі штудент, і його сокласникы были там посланы своїма учітелями і наставниками як провокаторы і опозіціонеры застанцям і представителям русинства. Но по выступі вызначного русиньского історіка, професора Павла Роберта Маґочія, думкы і погляды юного языкознателя ся почали змімяти, і на русиньску проблематіку Юрій Шиповіч почав позерати цалком з іншого угла.

По скінчіню універзіты тота конференція ся забыла і новы виджіня стратили свою актуалность. Даякый час по штудіях Юрій Шиповіч учітелював, а пак на зачатку 2000-ых років выбрав ся на зароботкы до Портуґалії. Поробив пару років за граніцьов, а так ся вернув домів за родинов. В році 2005 прощеный Василь Сарканич, русиньскый діятель на Підкарпатю, покликав языкознателя Шиповіча робити до русиньской школы в селі Плоскоє, што на Свалявщіні. І так до року 2008 Юрій Шиповіч учітелював у Плоскій школі в рамках проєкту Русиньскых народных (недільных) школ.

Зачінаючі од року 2009 і до днесь в тій же самій школі веде факултатівный предмет „Рідный край“ про 8-му – 11-ту класу. Основный ціль — познакомліня з културов і традіціями містных жытелів історічной Підкарпатьской Руси. Курз „Рідный край“ є авторьскым доробком Юрія Шиповіча, і соєдиняє в собі три дісціпліны: історію, етноґрафію і літературу.

Окрім того Юрій Шиповіч быв головным редактором русиньскых културно-белетрістічных журналів як Голос Русина і Отцюзнина.

Од 1-го септембра 2019-го року веде Русиньскый културолоґічный клуб. Дїятелность клубу направлена на розвиток і популярізацію сучасной русиньской літературы на Підкарпатю. На даный час клуб має 12-ох членів. Редакторьсков ґрупов клубу за 2 рокы было выдано дві публікації з назвов Алманах днешньої русинської літературы.

ТЕКСТ НАПИСАНЫЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА

ShareTweet

Повязаны дописы

«Говорить Пряшів» – пятниця, 18.10 год.

3. 2. 2023

Вступне до контроли – четверь, 18.10 год.

2. 2. 2023

Коментарі

Польковиці 103,8 МHz
Ґорлиці 106,6 MHz

Łemkowie są…

Найбарже популярне

Нештоденны істориі – Лемковина

Григорий Пецух (1923-2008) – різбяр і автор славного лемківского памятника

В Пряшові одсвятковали 15 років метрополії

СКР жадать безодкладне заставліня перзекуцій Русинів на Україні. Звертать ся до словацького премєра

«Questing. Лемківскє гляданя». Нова форма туристикы по Лемковині

Проґрам Театру Александра Духновіча в Пряшові на місяць фебруар 2023

  • Ruska Bursa / Руска Бурса
  • Про наше радийо
  • Діґітальна біблiотека РБ
  • Знимкы
  • Контакт
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
Радийо Руской Бурсы
Руска Бурса

Publikacja wyraża jedynie poglądy autora/ów i nie może być utożsamiana z oficjalnym stanowiskiem Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
Публикация выражат лем погляды автора/авторів і не може быти принимана як офіцияльне становиско Міністра Внутрішніх Справ і Адміністрациі.
Zrealizowano dzięki dotacji Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
© Copyright lem.fm, 2023. Вшыткы права застережены.

No Result
View All Result
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні