«Голосы Русинів Підкарпатя» – середа, 18.10 год.

В днешнім выданю представиме вам інтервю із сучасным русиньскым писательом Підкарпатя Александром Купарьом (псевд. Александер Хуст), в котрім поговориме о його новій выданій книжці Новелы, юморескы.

Так само шпеціалный коментарь о новій книжці писателя дасть і голова Закарпатьского областного научно-културолоґічного общества імени Александра Духновіча Юрій Продан. І вже за традіційов поговориме з нашым респондентом о його цілковій ролі в русиньскім русі.

Інтервю ся записовало у чіталній салі Виноградівской публічной бібліотекы 23-го апріля 2021-го року на презентації книжкы Новелы, юморескы Александра Купаря. Дана акція ся реалізовала в рамках події святкованя 218-ой річніці од дня народжіня русиньского будителя Александра Духновіча

Ключовы темы інтервю:

• Коментарь Юрія Продана о новій книжці Александра Купаря Новелы, юморескы
• Жывотна путь Александра Купаря в контексті русинства на Підкарпатю і за його граніцями
• Творчі іншпірації писателя – реалісты про написаня новел і гуморесок

Александер Карловіч Купарь народив ся 13-го децембра 1934-го року у многодітній родині ґрекокатолицького священника і учітелькы в селі Грушово, што на Тячівщині, Підкарпатя. По смерти вітця у році 1938 родина переселила ся жыти до Хусту, де і прожыв своє дітинство.

У Хусті закінчів середню школу і музичну семирічку. На высокошкольскы штудії пішов на Львівску політехнічну універзіту на Катедру будовательства і архітектуры. Наслідно за професійов робив в Ужгороді. В роках 1962 – 1964 робив ашпірантуру в Москві при Научно-бадательскым інштітутом за фахом Теорії, історії і перспектівны проблемы у Москві. По успішнім закінчіню ашпірантурі дістав діплом кандідата архітектуры і зачав робити у проєктовім інштітуті в Ашхабаді.

У році 1965 став членом Союзу архітектів. А у році 1969 вернув ся на отцюзнину, до Ужгорода, де створив властну родину (має двоє дівок) і робив головного архітекта міста. У році 1971 быв конкурзно выбратый на Архітектонічну факулту Львівской політехнічной універзіты як лектор, а потім як доцент проробив там іщі 8 років.

У році 1979 еміґровав до Мадярьска. Там проєктовав у Будапештяньскім проєктовім інштітуті і в різных проєкто-ставебных фірмах. Робочу діятелность комбіновав з научно-бадательсков. Cполупрацовав з Будапештяньсков технічнов універзітов. У році 1984 дістав тітул доктора архітектуры (Dr. TECHN).

Так само треба спомянути, же по приході до Будапешті Александер Купарь ся такой заанґажовав в тамтешнім русиньскім русі. Чітав свої новелы до радія, давав  лекції на тему деревяных храмів Підкарпатя, выступав у телевізії з цільом пропаґації русинства, быв орґанізатором меджінародного фонду За збереженя шедеврів деревляного скарального зодчества Пудкарпатя. Русиньска діаспора в Мадярьску, а конкретно в головнім місті, за словами респондента, вела доста актівный културный і світьскый жывот. Його новелы ся публікували у русиньскых періодіках Мадярьска, наприклад, у журналі Русинськый світ і різных далшых Календарях-альманахах.

За свій далеко не нудный жывот Александер Купарь встиг увидіти не єдну, а скоро вшыткы европскы столиці, побывати за океаном (США, Канада) так само встиг, а іщі вандровав до Африкы, жебы ся посмотрити на піраміды Ґіза. Но все ся му снило о роднм краю. На Підкарпатю проводив цалком мало часу, і то лем коли ходив двараз на рік на народенины своїх дівок. Реална шанса вернути ся назад домів пришла Александрови Купарьови аж у році 2002.

Александер Купарь днесь звічнює прекрасны пейзажы Підкарпатя у своїх образах, занимать ся писательсков прорусиньсков діятельностьов – пише новелы і гуморескы. В планах писателя выдати по русиньскы шпеціалізовану літературу, де ся буде описовати значіня стародавных деревяных храмів родного краю, а на даный час занимать ся писаньом роману о долі Русинів штирьох поколінь. Меджі тым чітать лекції у Закарпатьскій академії уменя.

Слухайте «Голосы Русинів Підкарпатя» в середу 12-го мая 2021 р. о 18.10 год., або повторіня в суботу 15-го мая 2021 р. о 11.00 год. за русиньскым часом.

ТЕКСТ НАПИСАНЫЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА