lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні
    • Інче
No Result
View All Result

Кошык єст порожній.

lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні
    • Інче
No Result
View All Result

Кошык єст порожній.

lem.fm - Радийо Руской Бурсы
No Result
View All Result

«Голосы Русинів Підкарпатя» – середа, 18.10 год.

Каріна Муляр Каріна Муляр
29. 9. 2021
» Заповіди проґрамів

Гостьом днешнього нашого выданя буде председа Світового конґресу Русинів Др. Штефан Лявинець із Мадярьска (родак із Підкарпатя), котрый тот рік на XVI. Світовім конґресі Русинів в Криниці здобыв свій четвертый дворічный мандат.

Побісідуєме о ролі русинства в його жывоті, кедьже з фамелійов Лявинець міцно ся асоціює третій русиньскый націоналный ренесанс в Мадярьску. Вєдно з нашым респондентом перенесеме ся на добрых тридцять років назад. коли ся то вшытко лем зачінало.

Інтервю ся записовало почас XVI. Світового конґресу Русинів у польскім купельнім місті Криниця.

Ключовы темы інтервю:

  • Русинство через жывот родины Лявинець
  • Еміґрація до Мадярьска і актівізація в прорусиньскім русі
  • Третій русиньскый націоналный ренесанс в Мадярьску з точкы зору Др. Штефана Лявинця

Штефан Лявинець народив ся 11-го септембра 1966-го року у родині медіків в Мукачові на Підкарпатю. Отець, Антоній Лявинець, професор Київской лікарьской універзіты, а мама, Маріянна Лявинець, практічна лікарька.

„Нашы коріня в основному русиньскы, але суть меджі тым і мадярьскы, італійскы, а кедь дуже далеко зайдеме, то суть і французькы. Але з точкы зору націоналной ідентіты майзначно ся выділяє русиньска, в меншій части мадярьска орьєнтація,“ уточнює респондент.

Кінцьом 1960-ых років родина Лявинцьовых была примушена переселити ся за роботов до Києва. Непозераючі на то, же ся знайшли далеко од отцюзнины своїх предків, выховльовали свого дітвака в ліпшых русиньскых традіціях.

За даякый час стали частьов тогочасного підкарпатьского середовиска інтеліґенції в Києві – меджі нима были малярі, музиканты, професоры, докторы і другы русиньского, рідше мадярьского походжіня. В родині ся говорило білінґвално по русиньскы і по мадярьскы. Як то підчеркує сам респондент, „по русиньскы в основному“.

Середню освіту здобыв в україньскій школі в Києві. Наслідуючі професію своїх родічів выштудовав медицину на Київскій лікарьскій універзіті. Першым прямованьом юного шпеціалісты стало породницьтво і ґінеколоґія.

Почас Чорнобыльской катастрофы Лявинцьовы стали врагами народа. Голова родины, Др. Антоній Лявинець, брав актівну участь в ратувальных роботах і публічно давав знати о величезній небезбеці шкодливости радіації про людей. Пак перед Штефаном Лявинцьом повстав вопрос еміґрації до Мадярьска, што ся і стало в році 1990.

Обновліня жывота в загранічу не было простов задачов. Переходячі через тверду бюрокрацію „в єден момент мої вшыткы незбывші ся жаданя збыли“, так описує свої зачаткы професіоналной діятелности в Мадярьску Др.Штефан Лявинець. В Сіґетварі здобыв свої далшы шпеціалізації: псіхіатер, адектолоґ, шпеціаліста на псіхіатрічну регабілітацію. В сучасности практікує в Сентендрі.

В році 1992 і родічі Др. Штефана Лявинця пришли до Мадярьска. В Будапешті окрем того, же продовжовали свою медициньску практіку, паралелно ся почали анґажовати в прорусиньскім русі. Каждый член родины ся залучів до русиньского соціалного жывота. З ініціатівы Др. Антонія Лявинця в сполупраці з далшыма русиньскыма актівістами было основане Общество русиньской інтеліґенції в Мадярьску.

Про ефектівнішу роботу в році 2013 было офіціално зареґістроване Общество Антонія Годинкы. Од втогды ся сістематізовало выдаваня русиньской періодічной і неперіодчіной пресы, а вєдно із Столичным русиньскым самосправованьом в Будапешті орґанізують ся науковы конференції. Першым председом общества быв Др. Антоній Лявинець а по його смерти став председом його сын, Др. Штефан Лявинець.

Світова Рада Русинів была сформована перед 30 роками а з них 19 років є єй членом Асоціація Русинів Мадярьска, до котрой входить і Общество Антонія Годинкы. А так од 2015-го року Др. Штефан Лявинець є у функції председы Світовой рады Русинів.

Слухайте «Голосы Русинів Підкарпатя» в середу 29-го септембра 2021 р. о 18.10 год., або повторіня в суботу 2-го октобра 2021 р. о 11.00 год. за русиньскым часом.

ShareTweet

Повязаны дописы

Лемковский Ансамбль Співу и Танцу из Білянкы, Зындрановы, Команьчы и Туринска выступают перед польскым радио и телевизиом в 1962 року. (Фото взяте из телевизии); джерело: Карпаторускій Календар Лемко-Союза на 1963 р.

«Говорить Пряшів» – пятниця, 18.10 год.

23. 5. 2025

Вступне до контроли – четверь, 18.10 год.

22. 5. 2025
Польковиці 103,8 МHz
Ґорлиці 106,6 MHz

Łemkowie są…

  • Ruska Bursa / Руска Бурса
  • Nadawca / Про наше радийо
  • Cyfrowa Biblioteka RB / Діґітальна біблiотека РБ
  • Знимкы
  • Контакт
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
Радийо Руской Бурсы
Руска Бурса

Publikacja wyraża jedynie poglądy autora/ów i nie może być utożsamiana z oficjalnym stanowiskiem Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
Публикация выражат лем погляды автора/авторів і не може быти принимана як офіцияльне становиско Міністра Внутрішніх Справ і Адміністрациі.
Zrealizowano dzięki dotacji Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
© Copyright lem.fm, 2025. Вшыткы права застережены.

No Result
View All Result
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні
    • Інче
Manage Consent
To provide the best experiences, we use technologies like cookies to store and/or access device information. Consenting to these technologies will allow us to process data such as browsing behavior or unique IDs on this site. Not consenting or withdrawing consent, may adversely affect certain features and functions.
Functional Always active
The technical storage or access is strictly necessary for the legitimate purpose of enabling the use of a specific service explicitly requested by the subscriber or user, or for the sole purpose of carrying out the transmission of a communication over an electronic communications network.
Preferences
The technical storage or access is necessary for the legitimate purpose of storing preferences that are not requested by the subscriber or user.
Statistics
The technical storage or access that is used exclusively for statistical purposes. The technical storage or access that is used exclusively for anonymous statistical purposes. Without a subpoena, voluntary compliance on the part of your Internet Service Provider, or additional records from a third party, information stored or retrieved for this purpose alone cannot usually be used to identify you.
Marketing
The technical storage or access is required to create user profiles to send advertising, or to track the user on a website or across several websites for similar marketing purposes.
Manage options Manage services Manage {vendor_count} vendors Read more about these purposes
View preferences
{title} {title} {title}