lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні
    • Інче
No Result
View All Result

Кошык єст порожній.

lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні
    • Інче
No Result
View All Result

Кошык єст порожній.

lem.fm - Радийо Руской Бурсы
No Result
View All Result

«Голосы Русинів Підкарпатя» – середа, 18.10 год.

Каріна Муляр Каріна Муляр
20. 10. 2021
» Заповіди проґрамів

В днешнім выданю представиме вам другу часть інтервю з русиньскым актівістом і блоґером з Підкарпатя Др. Іваном Палінкашом, котрый вже майже 20 років є членом презідії Народной рады Русинів Закарпатя.

Продовжыме тематіку попередньой части о стані русинства на Підкарпатю за часів незалежной Україны на основі зажытків нашого респондента. А так само окрему увагу приділиме вопросу єдности русиньскых орґанізацій на Підкарпато.

Треба підкреслити, же розговор ся записовав перед XVI. Світовым конґресом Русинів.

Ключовы темы інтервю:

  • Прорусиньска діялность Народной рады Русинів Закарпатя
  • Важность меджінародного русиньскго общества про Русинів Підкарпатя
  • Проблемы і перспектівы розвитку русиньского руху на Підкарпатю в сучасности

Іван Івановіч Палінкаш народив ся 22-го фебруара 1958-го року в русиньскій родині учітелів в селі Крива, што на Тячівщіні, Підкарпатя.

„Отець і дідо мені говорили, што мы сьме Русины, но то было неслобідно выносити за межі сімейного круга, за то мож было в тюрьму попасти. Та што там говорити, кедь на Різдво, коли діти ходили колядувати русиньскы колядкы по хыжах, за ними бігала міліція,“ так через спомины описує тогочасну політічну сітуацію респондент.

У роднім селі закінчів вісемрічну школу, а повну середню освіту здобыв у селі Тересва. По школі в роках 1975-1977 робив реґуловчіка товарні Зеніт.

На высокошкольскы штудії пішов на Одеську лікарьску універзіту (рр. 1977 – 1983). Наслідно як реаніматолоґ успішно працовав сім років в різных шпыталях Україны. В роках 1988–1990 быв головным лікарьом Вільхівского здравотницького центра. Паралелно одкрыв єдну з першых пріватных амбуланцій в Закарпатьскій области.

По розпаді совітьского режіму, жебы мати ліпшый жывот, быв примушеный лишыти лікарьску практіку, почав ся занимати бізнесом. Робив директора у маклерьскій канцеларії Ужгородьской універзалной бурзы (рр. 1991 – 1996), директора Україньско-брітаньского спольочного подниканя „Комора“ (рр. 1994 – 2000), быв манажером Барва Тячів (рр. 2000 – 2005).

Многы жытелі области в тоты часы пробовали ся даяк пробити і ходили торговати на базар до Руського Керестура (втогды Югославія, днесь Сербія). Якраз втогды, тридцять років назад, Іван Палінкаш на керестурьскім базарі ся по першый раз задумав над свойов націоналнов ідентічностьов.

„А іменно після того, як нас з цімбором обступили містны люди і почали обнимати, цюлювати зо словами ‚Но Слава Богу, же мы Русины можеме быти вєдно!‘ Сесе про мене быв шок, котрый заставив ня серьйозно ся задувати хто я є.“

Од 2002-го року є членом презідії Народной рады Русинів Закарпатя. Єдну каденцію быв заступником председы.

На зачатку 2000-ых років почав проявльовати політічны амбіції. У 2005-ім році здобыв свій пятьрічный мандат на старосту Кривской сільской рады з резултатом 80% голосів. За збудованя школы в селі Крива, капіталну оправу здравотницького центра і матерьской школы быв оціненый грамотами областной рады, районной рады і районной адміністрації Тячівского району.

У 2004-ім році быв выбраный делеґатом Установлюючого Зъїзду Нашої України у Києві. Од 2010-го року є председом гражданьской орґанізації Велике Криве. А не так давно, од року 2020 є членом Гражданьой рады району, де боронить інтересы Кривого і району.

Слухайте «Голосы Русинів Підкарпатя» в середу 20-го октобра 2021 р. о 18.10 год., або повторіня в суботу 23-го октобра 2021 р. о 11.00 год. за русиньскым часом.

ShareTweet

Повязаны дописы

Лемковский Ансамбль Співу и Танцу из Білянкы, Зындрановы, Команьчы и Туринска выступают перед польскым радио и телевизиом в 1962 року. (Фото взяте из телевизии); джерело: Карпаторускій Календар Лемко-Союза на 1963 р.

«Говорить Пряшів» – пятниця, 18.10 год.

23. 5. 2025

Вступне до контроли – четверь, 18.10 год.

22. 5. 2025
Польковиці 103,8 МHz
Ґорлиці 106,6 MHz

Łemkowie są…

  • Ruska Bursa / Руска Бурса
  • Nadawca / Про наше радийо
  • Cyfrowa Biblioteka RB / Діґітальна біблiотека РБ
  • Знимкы
  • Контакт
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
Радийо Руской Бурсы
Руска Бурса

Publikacja wyraża jedynie poglądy autora/ów i nie może być utożsamiana z oficjalnym stanowiskiem Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
Публикация выражат лем погляды автора/авторів і не може быти принимана як офіцияльне становиско Міністра Внутрішніх Справ і Адміністрациі.
Zrealizowano dzięki dotacji Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
© Copyright lem.fm, 2025. Вшыткы права застережены.

No Result
View All Result
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні
    • Інче
Manage Consent
To provide the best experiences, we use technologies like cookies to store and/or access device information. Consenting to these technologies will allow us to process data such as browsing behavior or unique IDs on this site. Not consenting or withdrawing consent, may adversely affect certain features and functions.
Functional Always active
The technical storage or access is strictly necessary for the legitimate purpose of enabling the use of a specific service explicitly requested by the subscriber or user, or for the sole purpose of carrying out the transmission of a communication over an electronic communications network.
Preferences
The technical storage or access is necessary for the legitimate purpose of storing preferences that are not requested by the subscriber or user.
Statistics
The technical storage or access that is used exclusively for statistical purposes. The technical storage or access that is used exclusively for anonymous statistical purposes. Without a subpoena, voluntary compliance on the part of your Internet Service Provider, or additional records from a third party, information stored or retrieved for this purpose alone cannot usually be used to identify you.
Marketing
The technical storage or access is required to create user profiles to send advertising, or to track the user on a website or across several websites for similar marketing purposes.
Manage options Manage services Manage {vendor_count} vendors Read more about these purposes
View preferences
{title} {title} {title}