Якіса нова мода іде. То, же част Русинів святкує Рождество Христове за тзв. новым стильом, уж нас не чудує. Мы, Лемкы, іщы ся тримаме. А што з інчыма східніма християнами?
Стало ся так, што сама днешня Украіна, яка здавала ся быти консервативна в підході до достоменностьовых тем, тепер роздумує над зміном церковного календаря (ясне, што роблят тото покля што представникы основаной в 2018 р. Православной Церкви Украіны і на біжучо грекокатоликы, але самособом – што має тото доброго принести?).
Польскы безнадійны статі, якы явили ся в тым тыжни, на тему того, же зміна календаря позволит зближыти ся Украіні ґу «Заходови», сут просто сміхом. Авторы тых дописів, здає ся, не мают основного знаня з істориі східнього християньства. А мож бы речы лем єдно: то Кыівска Русь была на пару століть перше пред самом Москвом. Днешня Украіна – здає ся і в справі самого календаря – повинна быти горда зо свого «спадку», бо в тій обшыри то як раз она вшытко зачала.
Ци така зміна піде на хосен? Но, мож ся сперечати о тото і інче, як іде о календарі. Але нихто ня не переконат, же для такой меншыны як Лемкы ліпшом дорогом є зміна святкуваня 25. грудня/децембра. Товды – здає ся – уж ничым ся не будеме выріжняти.
До передуманя при велийным столі – і тым, што уж выбрали свій пут. А окрем того, кєд будете ліпити перогы, а з того, што остане, зробите бобалькы – послухайте днешньой передачы.
В «Говорить Пряшів» нашом целебритком буде писателька, новинарка, активістка і педаґожка, Мария Мальцовска. Книжниця то Мілян Ґай і його вершы зо збіркы «Правдива выповідь».
В Перличці дальша стріча з ґазетом «Недѣля» – підеме медже Гуцулів (долго консервативной ґрупы). На конец собі припомнеме стару бесіду, слова, котры днес уж счезают з нашого прекрасного языка.