Пришла осін і принесла нам ріжны зміны. Хто был на креницкым Світовым Конґресі Русинів, тот міг подумати, же штоси ся може змінит на ліпше. По осени і зимі приде яр.
Зміны сут потрібны всядиль. Там, де іх ніт, найчастійше кінчыт ся ничым. Лем же, тоты вшыткы революцийонеры, што бы хотіли вывертати всякого рода справы горізнач, тіж николи добрі не кінчыли. Зато, еволюция і іщы раз еволюция. Тото най бы сой взяли до серця і самы Лемкы.
Може буде о тым і в «Говорить Пряшів». Будеме видіти, што нам зрыхтуют пряшівскы камаратя на днешній, уж осінній вечер.