Грекы новом меншыном в Польщы?

В четвер 30. квітня/апріля польскій сойм схвалил уставу, в котрій пошырили список нацийональных меншын в Польщы. Статус нацийональной меншыны надали Грекам. Проти тій реґуляциі были послы Конфедерациі.

За уставом голосувало 419 послів, 20 было проти, а двох послів стримало ся од голосуваня.

Проти реґуляциі были вшыткы послы з Конфедерациі, котры голосували, двох послів з Права і Справедливости, в тым Ярослав Качыньскій, двох послів кружка Безпосередня Демокрация і двох послів кружка Конфедерациі Польской Короны.

Скорше, на пленарным засіданю ведуча Соймовой Комісиі Нацийональных і Етнічных Меншын Ванда Новіцка, коли представляла проєкт новелизациі уставы, вказала, же його сутю єст узнати Греків за десяту нацийональну меншыну в Польщы.

Шыроке попертя в Соймі, спротив Конфедерациі. Устава іде до Сенату

«Припоминам, што устава о нацийональных і етнічных меншынах, котра в Польщы была принята веце як 20 років тому, в 2005 році, дотепер не была зміняна» – бесідувала Новіцка. Додала, же за проєктом заголосували вшыткы члены Комісиі і так само вірит, же заголосуют за ним – Сойм, пак Сенат, і же здобуде підпис президента.

Новіцка припомнула, же за нацийональну меншыну мож узнати ґрупу, котра єст менша од загалу соспільности в Польщы, одріжнят ся од той векшыны і заховує язык, культуру, традициі, а представникы жыют на териториі Польщы веце як 100 років.

«Припомну лем, же першы Грекы, што было удокументуване, появили ся в Польщы в XIV столітю і во Львові однотували діючого грецкого купця. В черговых столітях присутніст Греків была штораз векша, а звекшыла ся по упадку Константинополя в 1453 році. Довело то до утворіня чысленных діаспор, медже інчыма во Львові, в Замости, Познані, Калішу, Люблині, Могильові, Варшаві ци Ґданьску» – реферувала Новіцка.

Додала, што активні гандлювали вином, орєнтальныма товарами і полотнами, при тым фурт практикували свою достоменніст. Підкрислила, же тепер грецку меншыну творит 5 тисячів громадян, з чого праві вшыткы, подля повселюдного спису, декляруют хоснуваня грецкого языка. В однесіню до наслідств проєктуваной реґуляциі зазначыла, же підпоре соспільну і культурну грецку спільноту і звекшыт видиміст Греків в публичным жытю.

Др габ. Штефан Дудра: грецка спільнота в Польщы має вельовікову, удокументувану історию

Квестия характеру грецкой соспільности і єй кваліфікуваня ся в світлі уставы была предметом шору анализ і експертиз, жебы провірити, ци сполнят необхідны вымогы до того, жебы надати єй статус нацийональной меншыны. Опініі в тій обшыри дали м.ін. проф. др габ. Ґжеґож Януш, проф. др габ. Антоні Міронович, др габ. Штефан Дудра, проф. ЗУ ци проф. др габ. Мирослав Дымарскій.

«Особливо важне значыня має анализа др. габ. Штефана Дудры, в котрій бадач одтварят неперерывніст тырваня осадництва та діяльности Греків в реґіоні Зґожельца» – чытаме в друку но 2360, комісийным проєкті уставы о зміні уставы о нацийональных і етнічных меншынах і о реґіональным языку. «Перше удокументуване оселіня ся Греків в тым місті датуване єст на 1916 роік, коли інтернувано гын жолнірів IV Корпусу Грецкой Арміі разом з родинами. Науковы і архівальны документы, в тым материялы Королівско-Пруской Фоноґрафічной Комісиі, потверджают існтуваня в тамтым періоді богатого культурного і соспільного жытя грецкой соспільности».

«Др габ. Штефан Дудра єднозначно підкрислят, же сучасна присутніст Греків в Польщы не може быти редукувана выключні до біженчой міґрациі з 40. років ХХ ст., бо спільнота фунґувала на польскій земли о вельо скорше і становит історичну ґрупу о удокументуваній, вельовіковій достоменности. Автор опініі вказує, же Грекы в Польщы заховали неперерывніст функцийонуваня і активно выражают свою достоменніст через чысленны соспільно-культурны орґанізациі і реліґійны практикы, в тым в рамках Польской Автокефальной Православной Церкви».

Попертя для проєкту заповідали парляментарны клюбы Громадяньской Коаліциі, Права і Справедливости, Польского Народного Сторонноцтва, Лівиці і Польщы 2025. Вітольд Туманович з Конфедерациі од початку підкрислял, што його клюб не попре уставы. «Подля того проєкту уставы Грекы остали бы десятом в Польщы нацийональном меншыном. То означат, же чергова ґрупа отримат каталоґ прав, котры передвидує устава о нацийональных і етнічных меншынах. Бесідуєме о середовиску, котре чыслит лем 5,5 тис. осіб, а кошт для буджету державы естимуваный єст на коло 800 тис. зл на рік» – бесідувал Туманович.

Устава трафит тепер до Сенату.