І того року буде місто Гуменне передавати Ціну міста Гуменне. Із трьох выбраных про нагороду суть двоми Русины. Вырішыли о тім депутаты Містьского заступительства в тайнім голосованю. Нагороды ся будуть вручати на святочнім засіданю заступителсьтва почас септембровых святковань Памятного дня із нагоды 699-го юбілею першого писемного документу о місті.
In memoriam Ціну міста Гуменне того року здобудуть Бланка Ефрат Берґерова і русиньскый академічный малярь Орест Дубай. Третім оціненым буде Мірослав Кереканіч, русиньскый актівіста і фолклоріста.
Орест Дубай
Народив ся Орест Дубай 18-го авґуста 1919-го року в селі Велика Поляна, во втогдышній Чехословакії. Быв малярьом, ґрафіком, педаґоґом. По закінчіню руськой ґімназії в Пряшові і Мукачові продовжовав у штудіях на Высшій технічній школі в Братіславі. Там зістав і жыти. Ілустровав ґазеты, вступив до ґрупы Голлара і Алеша.
Дубай розвинув свій неповторный ґрафічный штіл, його возлюбленым жанром были релъєфы малого розміру на дереві, кераміці і каміню. Спосеред його композіцій треба бізовно спомянути цікл „In memoriam Tokajík“ із 1949-го року, котрый быв присвяченый русиньскому селу, яке было зничене націстами у 1944-ім році.
В 1960-ых роках Дубай працовав в штілі Оп-арту. Зробив дакілько декоратівных скулптурных творів про інтерьеры публічных будов на Словакії, в котрых схосновав метал, скло і промысловы матеріалы.
Од 1949-го року Орест Дубай учів на Высшій школі вытварного уменя в Братіславі, здобыв тітулы доцента і професора, в рр. 1968 – 1971 быв і ректором той школы. Быв удостоєный названьом заслуженого умелця Чехословакії (1969 р.), народного умелця Чехословакії (1977 р.) і став ся честным членом акдемій у Флоренції (1964 р.) і в Римі (1972 р.)
Орест Дубай належыть міджі найвызначнішых малярів і ґрафіків 20-го столітя на Словакії. Выставкы його образів одбыли ся наприклад в Берліні, Будапешту, Баґдаді, Кагірі, Москві, Уланбатарі ці во Флоренції. Вігорлатьскый музей в Гуменім має во своїм збірковім фонді велике множество Дувайовых творів, котры Дубай музею сам даровав. У 1994-ім році была в Гуменнім одкрыта Ґалерійна сала Ореста Дубая.
Умер Орест Дубай 2-го октобра 2010-го року в Братіславі.
Мірослав Кереканіч
Мірослав Кереканіч народив ся 17-го фебруара 1961-го року в Снині. Є културно-освітнім робітником, фолклорістом, русиньскым актівістом, довгорічным членом Русиньской оброды на Словеньску. Веде ФК Хемлон і ДФК Хемлонячік.
Мірослав Кереканич є абсолвентом Педаґоґічной факулты Універзіты Павла Йозефа Шафарика в Пряшові. Передтым штудовав на конзерваторії в Кошыцях. Єден час робив во втогды Україньскім народнім театрі (днесь Театер Александра Духновіча), конкретно в ПУЛС-і, котрый втогды належав під театер, наперед як член орхестра, пізніше як ведучій діріґент. Од 1991-го року робить в Гуменнім во Вігорлатьскім освітнім центрі як методік про музику і спів.
В році 2008 засновав Пріватный центер вольного часу з реґіоналнов пособностьов, котрый є заміряный на утримованя автентічных културных традіцій. Веде так само Народну музику Соколей, співацьку ґрупу Гачуре (части ФК Хемлон), з котрыма выступав много раз дома і за граніцями. Так само стояв коло зроду співацькой ґрупы Босорочкы, дітячой співацькой ґрупы Босорчата і далшых. Брав участь на реалізації музичных албумів многых фолклорных ґруп, ансамблів і солістів.
Є основательом і орґанізатором многых усішных музичных і фолклорных подій і фестівалів, музичных конкурзів. Довгы рокы орґанізовав подію Русиньской оброды на Словеньску під назвов Співы мого роду.
ТЕКСТ НАПИСАНИЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА