Голосник

Істория каплиці на Горі Явір

Подіі каплиці і місця реліґійного культу на Горі Явір вельократні были описуваны во вшелеякых публикациях о науковым, реліґійным, або туристичным характері. Дванадцет років тому в річнику Маґуры нашол ся моноґрафічний ескіз авторства Ярослава Т. Лещыцкого (1), для котрого тот допис єст продолжыньом. З той причыны, декотры темы остали по части поминены, а част розбудувано. Статя была опрацувана головні на основі двох джерел. Першым єст збірка документів, тыкаючых будовы каплиці, якы находят ся в Державным Архіві в Кракові, а другым – бесіда проведена з Владиміром Окармом та ведена ним через парудесят років хроніка подій того місця і каплиці.

***

На місци чудотворных обявлінь в 1926 р. поставлено крест, зроблений Войцєхом Сервоньскым з Ґорлиц. В тым часі зачали ся вступны рухы до будовы каплиці, але початкове сопротивліня ся церковных, а пак державных власти пересунула ідею будовы каплиці о три рокы.

29. квітня/апріля 1928 р. війт Ян Палубняк в імени Ґмінного Верховництва в Высові звернул ся через Повітове Староство в Ґорлицях до Воєвідского Уряду в Кракові з просьбом о выданя позволіня на будову каплиці на Яворі. Зазначыл при тым, же комітет будовы зобрал уж на тоту ціль вшыткы фонды (2). Дирекция Публичных Робіт, яка підлігала під Воєвідство, по консультациях з Інспекторатом Граничной Стражы в Новым Загірю стримала выданя позволіня, арґументуючы своє рішыня близком локалізацийом плянуваного обєкту до границі державы. Подля опініі Граничной Стражы, основаня чысленні одвиджаной поломниками каплиці буде причыном поважной загорозы контрабандом. Комітет будовы, не чекаючы на выданя позволіня, уж на яр 1928 р. зачал зберати материялы на будову каплиці. Ґаздове зачали звозити камін на підмурівку, стягнено тіж з Острога Верха дерево, якє было зложене на місци плянуваной будовы. Найпевнійше тіж в тым часі был зроблений проєкт каплиці. Автором концепциі мал быти Штефан Батюк, якій походил зо Східньой Галичыны. Як абсольвент Університету Яна Казімєжа во Львові, в 1920 р. обнял в Высові посаду учытеля. Знаний был в околици як барз талантовитий плястик – малювал, різбил, а в 30. роках тіж і фотоґрафувал, печатаючы вытворены акварелі і знимкы Высовы за своі грошы в виді почтовых карток. Хоц мал сильну украіньску достоменніст, за взір для каплиці не взял барз популяьрной в тым часі, тіж на Лемковині, концепциі, навязуючой до украіньского народового стилю в церковній архітектурі. До проєкту ввюл елементы характеристичны для лемківскых церкви. Выконавцьом архітектонічно-будівляного проєкту был інжынєр Ігнатий Бутлер з Ґорлиц, котрий першы проєктовы шкіцы передал ґміні в Высові в вересни 1928 р.:

Техічний опис до шкіцу будовы капличкы на Горі Явір в Высові (3):
1. Місце під капличку находит ся на східній убочы горы, оддаленой на схід коло 200 м oд сельскых ґрунтів, котры зачыслят ся як толока, на захід і полудне більше як 300 м од Чехословацкой Границі, на пілніч коло 800 м од сельской землі.
2. Само місце під каплицю єст тіж толоком о твердым ґрунті.
3. Каплиця буде побудувана з тесаного дерева, угольні вязаного, грубости 16х25 цм, ззовни шалювана на підмурівці з ломленого каменя, на вапняно-цементовій заправі.
4. Вязаня даху з 1 столпком крыте ґонтами.
5. Долгіст будівли в свтілі 8 м., шырокіст 5 м., высокіст стін 4,5 м.
6. Зовнішня высокіст, разом з вежом і крестом, 12 м.
7. Головний вхід через бетоновы сходы і ґанок шырокій на 3 м і долгій на 2 м.
8. Вхідны двері 1,3х2,5 м.
9. Другій вхід через ризницю, розмір двери 0,8х2 м.
10. 3 выгляды в каплици, єден в ризници.
11. Розмір выглядів в бічних стінах 1х1,5 м. В олтарній стіні 0,5х1 м, в ризници 0,5х1 м.
12. Обшыр підлогы для вірных 25 кв м, што дає місце для 140 осіб.

5

Вид з дорогы і вид з боку каплиці, фот. к. ДАКр.

4

Вертикальний зарис і профіль каплиці, фот. к. ДАКр.

2

Зарис каплиці, фот. к. ДАКр.

Хоц вельократні прошено (хоснуючы головні телеґрафічну дорогу) Воєвідскій Уряд одделеґувати до Высовы комісию, котрой рішыня могли бы полегшыти справу отриманя згоды на будову каплиці, ґміна аж до серпня/авґуста 1928 р. не достала ниякой одповіди. Прото 28. серпня/авґуста 1928 р. Ґмінне Верховництво выслало поясняючий застараня власти лист, котрий ґорлицкє староство такой одраз передало Дирекциі Публичных Робіт в Кракові [приводиме в ориґіналі – ред.]:

Świetne Starostwo!
Ludność gminy Wysowej wniosła w miesiącu maju r. b. prośbę do Świetnego Starostwa o łaska we zezwolenie na budowę kapliczki na wzgórzu zwanym „Jawor” oddalony 275 metrów od granicy Polsko-Czechosłowackiej. Do budowy kapliczki ludność miejscowa przypisuje wielkie znaczenie wobec tego, że na powyższym wzgórzu miało miejsce nadzwyczajne objawienie. Pomimo kilka razowego informowania się w Świetnym starostwie w sprawie łaskawego załatwienia powyższej prośby po dzisiejszy dzień nie mamy ostatecznej decyzji. Zbliża się jesień a ludność chciałaby widzieć kapliczkę zbudowaną tym bardziej, że materiał jest przygotowany i przez dłuższe leżenie na jesiennych deszczach uległ by zniszczeniu. Tym czasem nie dawno rozszerzyła się pogłoska jako tutejsze władze Straży celnej stanowczo odmówiły i sprzeciwiły się budowie kapliczki motywując tym, ze Państwo Polskie będzie narażone na wielkie straty wskutek obawy przemytnictwa w czasie uroczystości. Rada gminna przez swego przedstawiciela Naczelnika gminy w imieniu całej ludności oświadcza, ze powyższe niebezpieczeństwo przemytnictwem jest wykluczone z tych powodów, że ludność miejscowa w dotychczas nie dała władzom do takiego twierdzenia. Miejsce na którem jest zamiar wybudować kapliczkę jest tego rodzaju, że leży na otwartym polu iż każdy najmniejszy podejrzany ruch jednostek łatwo może być widzialnym. Oprócz tego według informowania się władzy kościelnej uroczystości mają być odprawiane na powższem miejscu odbywać się będą w czasie wiosenno- letnim- jesiennym wyłącznie i do tego najwyżej dwa do cztery razy w roku [dopisano]w dzień. Jak wiadomo najdogodniejszy czas na przemytnictwo jest nocą nadmienia się że powyższe uroczystości będą odbywać się tylko w dzień w czasie od godziny 9 – rano do godz. 2 – po południu najwyżej. W tej nadziei, że Świetne Starostwo uwzględni prośbę miejscowej ludności Rada gminna zgodna przyjść z jakkolwiek pomocą w celu zapobieżenia wszelkiego nadużycia w czasie uroczystości i jeszcze raz stwierdza jakoby twierdzenia że sam kapliczka jak że komu dochodzą pogłoski mogła być miejscem schodzenia się przemytników jest bez żadnej podstawy i niczemu nie uzasadnione. Przedstawiając Świetnemu starostwu powyższe przedstawienie prosimy ponownie o łaskawe i przychylne załatwienie sprawy budowy kapliczki w jak najkrótszym czasie tak w celu zapobieżeniu niszczeniu się przygotowanego materiału jak i dla uspokojenia życzeń niecierpliwie czekającej ludności (4).

До завершеного в выже поміщеным листі прошыня долучыл ся парох місцевой гракокатолицкой парохіі о. Михал Дуда: Парохіяльний уряд греко-католь. обряду в Высові прилучат ся до просьбы місцевых люди, цілю вознесіня капличкы. Тым більше, же будова каплиці выходит з духовой потребы люды (5).

Хоц ґміна і парохія барз ся старали, до літа 1929 р. не повело ся дістати позволіня на будову. Допіро 19. липця/юлия 1929 р. Дирекция Публичных Робіт выдала офіцияльне позволіня на будову каплиці подля предложеных перше плянів будовы. До нього же наложеных было вельо ограничынь, якы тыкали не так самой будовы, што формы хоснуваня новопобудуваной каплиці. Подля наказів краківского Воєвідского Уряду, богослужыня, або поломництва вірных, могли проходити лем два до штырьох разів в році, з вымогом предшого зголошыня іх в Повітовым Старостві в Ґорлицях та на постерунку Граничной Стражы в Ґладышові. Реліґійны торжества могли проходити лем медже 9.00 а 14.00 годином. Орґанізаторы были зобовязаны заґварантувати, же поломникы приходят на Явір лем і выключні в релігійно-культовых цілях, а ведучы поломництва мусіли мати листы участників (6).

До выданя згоды на будову, в опініі місцевых, мало причынити ся іщы єдно чудотворне обявліня на Яворі. Комендантом стражниці Граничной Стражы в Высові был на тот час Михал Новак. В маю 1928 р. його жена Каролина пришла до Фіриі Демяньчык звідати, ци тота не хтіла бы ся перейти з ньом і єй гістми на Явір, до місця обявлінь. В прогульці участ брал наймолодший з четверга діти Новаків – вроджений в 1924 р. Франтишок. В дорозі на гору хлопец зберал квітя, котры пак мал положыти перед крестом на Яворі. В моменті, коли вшыткы клякнули перед крестом на коротку молитву, хлопец зачал кричати до невидимой для решты жены, же не оддаст єй квітя. На звіданя матери, до кого так кричыт, мал одречы: як то мамо, не видиш той пані, што зо мном бесідує і гласкат ня по голові? Вшыткых перенял дивний непокій і коли хлопец ся успокоіл, зачали го звідувати о дрібниці: як выглядала, як была облечена, якы мала черевікы. Для свідків той подіі то была очывидна справа – было то наступне обявліня Божой Матери. В реляцию сына повірил тіж його отец, котрий был завзятым католиком. О ден поіхали разом до повіту в Ґорлицях, де перед старостом малий Франок повторил тото, што виділ. Староста в історию хлопця мал без сумнівів повірити, бо – як повіл – так мала дітина не може циґанити. Франка іщы пару разів переслухували – подібно тіж в грекокатолицкым єпископскым уряді в Перемышли. Не знатя, ци фон того обявліня мал влияня на выданя згоды на будову каплиці, але мож ся надіяти, же даколи найдут ся документы з вывідуваня хлопця. Франтишок Новак по ІІ Світовій Войні замешкал в Циґановицях (тепер то част Старого Санча), вмер в 1986 р., поховано го на цмонтери в Барціцах.

6

Вид каплиці по консекрациі, ок. 1930 р. (почтова картка).

Одраз по отриманю згоды, зачато будову каплиці, хоснуючы скорше зрыхтуваний материял. Ґрупі теслів проводил Осиф Ференц з Гуты Высівской. Заховал ся технічний опис з 22. червця/юнія 1929 р. до плянів, споряджений І. Бутлером: Місце під каплицю находит ся на східній убочы горы, оддалене од чехословацкой границі більше як 300 м. Земля скалиста. Каплиця мат быти побудувана з угольных колод, а не столповых, вказаных на пляні, на підмурівці з ломленого каменя на вапняно-цементовій заправі. Стіны на 4,5 м высокы, не рахуючы фундаменту. Дах высокій на 4 м. В середині будинку вежа сперта на двигарьовых брусах, выстаюча понад каленицю 3,1 м рахуючы з крестом. При головным вході ґанок о полных стінах, тіж з вежычком 2,5 м высоком над каленицю. Од полудньовой страны прибудувана ризниця з окремым входом. Площына дилины в каплици выносит 5х8 м / 1,5х1,2 / 2 / х2 – 38,8 кв. м, в притворі – 3х2 = 6 кв. м, в ризници 1,5х1,7 = 2,55 кв. м. Повала рівна зо швалів, дах крытий ґонтом. Бетоновы головны сходы о вымірах 30 цм шырокости, 15 цм высокости і 1,7 м долгости, бічны о вымірах 30 цм шыр., 1,1 м долгости.

Будову каплиці скінчено в вересни/септембрі 1928 р. Олтар запроєктувал і зробил споминаний Ш. Батюк, його авторства єст тіж ікона Богородиці, яка находит ся і днес в каплици. Нецілий місяц по скінчыню будовы – 14. жолтня/октобра, в праздник Покровы Пресвятой Богородиці, одбыло ся торжественне посвячыня при участи предстоятеля грекокатолицкой перемышльской єпархіі, єпископа Йосафата Коциловского.

7

Вид каплиці, ок. 1960 р., фот. к. АО.

Не лем з будовом каплиці, але – як ся вказує – і з ініциятивом побудуваня костела в Высові вяже ся інтересуюча оповіст, яку до днес оповідают давны жытелі села. Коли будова каплиці на Яворі приближала ся ґу кінцьови, єдна Лемкыня жыюча в ЗША, яка выводила ся з Ріпок, з лемківской еміґрацийной пресы дознала ся, же в Высові, на місци чудотворных обявлінь, будуют каплицю. В звязку з тым, же мала уж вельо років, а не мала діти, рішыла передати част своіх ощадности як раз на каплицю. В тій ціли попросила мужа, жебы пішол до банку і выслал грошы, а же был він Шкотом, в банковым переводі натуральні записал по анґлицкы: For the church in Wysowa (Poland). Переданы грошы, як на оны часы, были величезны – аж 2.500 дулярів. На тамтот момент, будову новой хыжы мож было заперти в квоті 500 дулярів. Банк з Йонкерс переслал тоты грошы до Варшавы, одкале трафили до банку в Кракові, для котрого очывидным было, же слово “church” односит ся до костела, а докладні – до римокатолицкого костела. З той причыны грошы передано до єпархіяльного уряду в Тарнові, а же в Высові не было на тот час ниякого римокатолицкого костела (в самій Высові находила ся лем придомашня каплиця, де правлено богослужыня для курортників, а в сусідній Гуті Высівскій істнувала XIX-вічна деревяна каплиця) грошы направлено до новоосонованого (1928 р.) декана ґрибівского деканату. Тот одделеґувал пароха з Ропы – найблизшой до Высовы римокатолицкой парохіі, жебы занял ся орґанізуваньом комітету будовы костела. Подля споминів Йосифа Ференца, єдного дня сідили в Гуті Высівскій в ґазды о назвиску Ґарнух, коли під його хыжу заіхал повіз з парохом і вікарийом. На звіданя, за чым всечестний отец пришол, мал одречы: добру новину приношу – будеме будувати костел в Высові. Інформация тота спочатку выкликала серед них страх, зато же 28 римокатолицкых родин з Гуты і 30 з Высовы не было в силі двигнути фінансуваня будовы нового костела. Духовний одрюк лем, же о грошы не мусят ся трапити. Варунком переданя грошів на будову было завязаня комітету будовы, до якого вошли ґаздове: Ґарнух, Пенкаля, Окарма і Козік. По вшыткых формальностях священник выявил джерело фінансуваня будовы нового костела. Інформация тота скоро розышла ся по Высові і по короткым часі серед лемківскых жытелів, котры знали особу фундаторкы з Ріпок, явило ся підозріня, же тоты грошы не были переданы на будову костела в Высові, лем на каплицю на Яворі. Коли о. Дуда ся о тым дознал, одраз выслал лист до Америкы, описуючы в ним, што ся поробило і попросил о спростуваня. Але нич лист дотер до Америкы, фундаторка вмерла. Неодолга по тых подіях, комітет будовы костела купил універсальний проєкт деревяного костела “типового дла гірскых земель” авторства выдатного архітекта Здзіслава Монченьского і зачал рыхтувати дерево. Подля того самого проєкту, як перший, вознесено костел в Концльовій к. Ґрибова (в роках 1926-1929), а другій побудувано в Быстрици к. Сендзішова Малопольского (1932-1935).

Ініцятива будовы костела за грошы на будову каплиці на Яворі стрічала што раз більшы сопротивліня місцевых грекокатолицкых вірных. Проявом того были чысленны протесты, зажаліня, кєруваны головні через о. Дуду до костельных (обох обрядів) і державных інституций. Нарастаючий конфлікт злагодила сама Фірия Демяньчык. Мала піти до пароха в Ропі і повісти му, же будова каплиці на Яворі помалы ся кінчыт, бракує лем ґонтів на вкрытя даху, а кєд уж зачала ся будова костела, най ся довершыт, але жебы был Покровы Божой Матери. Згода пароха на таку мирну угоду скінчыла конфлікт о грошы на будову костела в Высові. Але вкрытий жаль серед Лемків остал аж до часу выселінь.
В 1945 р., вчас переселяня більшости жытелів Высовы до УССР, о. Михал Дуда передал ключы до церкви в Высові, Бліхнарці і каплиці на Яворі римокатолицкому парохови з Высовы – о. Теофільови Свьонткови, котрий восени одправил кєрмешове богослужыня в каплици. В 1946 р. заступил го (він остал одделеґуваний до Одырного) о. Мариян Матієвич, котрий, подіні як попередник, продолжал традицию, одправляючы в тым році посліднє перед Акцийом Вісла богослужыня. В 1947 р. введений был заказ підходжыня ґу граници до 1 км. Лишена без буд-якой опікы каплиця стала ся схороніньом для жолнірів Войск Охороны Погранича, котры постепенно девастували єй внутри – м.ін. через спаліня єй выпосажыня. В тым часі Анна Окарма (дівка Ф. Демяньчык) завдякы знаємости з комендантом стражниці ВОП в Высові – поручником Адамчыком, котрого дітми ся опікувала, парократні могла піти до каплиці на Яворі. Видок, якій там нашла, был страшний: вывалены двері, середина окопчена дымом з огниска, на підлозі решткы спаленого выпосажыня, з котрого выняла єдну з ікон Ш. Батюка.

8

Ф. Демяньчык, 30. Рокы, фот. к. АО.

Ситуация змінила ся по 1956 р., коли уж дакус свобіднійше мож было ходити на Гору Явір. Одраз А. Окарма підняла стараня забезпечыти, а пак выремонтувати каплицю. Завдякы помочы Лемків з ЗША – головні єй близкій знаємій, п. Дзюбині, котра орґанізувала серед еміґрантів грошовы збрікы на ремонт – повело ся основати ремонтовий фонд і приступити до необхідных робіт. Напочаток знищений ґонт на дасі вымінено на бляху. Тоты роботы вюл бляхар з Біча о назвиску Роман. Потім закуплено в Ремісничій Кооперативі в Бжозові плыткы PCV, якыма вкрыто підлогу. В 1972 р., тіж з ініциятивы Анны Окармы, зачали ся роботы при поліхроміі на стінах. Через більше як 3 рокы робили при ней студенты краківской Академіі Красных Штук з працовні проф. Мєчыслава Веймана: Юзеф Поґвізд (Новий Санч), Войцєх Сарнецкій (Біч) і Александер Залускій.

9

Ф. Новак, 1986 р, фот. к. АО.

В 1969 р. каплицю привернено до культу. Днешня Гора Явір єст найважнійшым лемківскым святилищом і єдным з важнійшых в Польщы – так для грекокатолицкых, як і православных вірных.

(1) Й. Т. Лещыньскій, Санктуаріюм на Горі Явор, Маґуры 99, Варшава 1999, с. 49-53.
(2) Державний Архів в Кракові (дале: ДАКр), Дирекция Побличних Робіт (ДПР), 300, 51, брак нр карты.
(3) ДАКр, ДПР, 300, 51, к. 12.
(4) Документ підписаний через членів Ґмінного Верхництва в высові: Ян Палубняк війт, радны: Гавриіл Гойсак, Михал Палиґа, Теодор Демяньчык, Петро Корін, Александер Дуркот, Коблош Йоан, М. Ферен та 2 нечытельни підписы; ДАКр, ДПР, 300, 51, к. 4.
(5) Як выже.
(6) ДАКр, ДПР, 300, 51, к. 3.

Шеруй.

О авторі

Демко Новак

Коментарі