lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні

Кошык єст порожній.

No Result
View All Result
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні

Кошык єст порожній.

No Result
View All Result
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
No Result
View All Result

Історія уменя у Вігорлатьскім музею

Петро Медвідь Петро Медвідь
20. 4. 2020
» Культура

Новый музейный проєкт під назов Історія уменя – то часть онлайн понукы Вігорлатьского музею в періоді, коли музей, подобно як і далшы културны інштітуції з причіны обмеджіня пошырьованя хвороты COVID-19 є про навщівників запертый.

Понука є цілена про старшу молодеж, штудентів і дорослых з інтересом о спознаваня реґіоналной історії і културне діяня у своїм оточіню.

Історію уменя сприступнив Вігорлатьскый музей в Гуменнім сімболічно почас Світового дня уменя, котрый ся святкує 15-го апріля. В тот день народив ся італійскый умелець Леонардо да Вінчі, автор прославленых образів Мона Ліза ці Тайна вечеря.

Штудіюм і себепрезентація

Цільом музею є вказати уменя в шыршых сполоченьскых повязанях, приближыти уменя в музейных експозіціях, у выставковых просторах музею, в команатах каштелю і в цілім просторі реґіону Вышнього Земпліна, і дати своїм любителям простор на штудіюм, баданя, себепрезентацію і одпочінок.

Mузей забавнов формов представлює вытварне класічне і інсітне уменя в шырокій палеті вытварных жанрів, проявы народного музичного і співацького уменя, а і драматічне уменя, котрых елементы суть повязаны з людьскым жывотом і суть неодділительнов частьов вывоя цілой сполочности.

В ціклі оповідань о умелецькых творах музей позывать людей ку діалоґу о основі уменя – о значіню і потребі уменя, о слобові умелецького прояву, його підпорі і розвитку, о цілосполоченьскім значіню уменя і непояснительной енерґії уменя в конкретных жывотных сітуаціях людей.

Конкурзны задачі і реґіоналны авторы

Вігорлатьскый музей выбрав творы і авторів з цінной образовой і умелецькой збіркы свого умелецько-історічного фонду од 17-го по 20-те столітя, творы з ґалерійного фонду музею з одказом на реґіоналных авторів, як і збіркы народного уменя етноґрафічного фонду. На фоні історічных дій приближує, чім были умелецькы творы про їх авторів і маїтелів, хто были їх музы, як і чом выникли, з якым посолством ся ку людям пригваряють і што вшытко ся з них днешній чоловік може дізнати.

Цілый новый проєкт мож найти на вебовых сторінках Вігорлатьского музею в Гуменнім. Історія уменя є о уменю спознавати, учіти ся і розуміти світу коло себе.

Музей буде давати людям і конкурзны задачі, котры ся будуть оціньовати все в 15-ый і послідній день в місяці. Апрільова задача черьпать з творчости і посолства двох умелців реґіону – академічной малярькы Олґы Бугайовой і професора, академічного маляря Станіслава Станкоція.

Станіслав Станкоцій

Станіслав Станкоцій (1959 р.) є родак з русиньского села Гостовиці. Є вытварник, дізайнер, ґрафік і педаґоґ.

Штудовав на Середній умелецько-промысловій школі в Кошыцях, пак ґрафіку на Высокій школі вытварных умень в Братіславі. Абсолвовав і штудії в Паріжі і Гелсінках. Є професором на Высокій школі вытварных умень в Братіславі, моментално є у функції проректора і ведучого Ательєру Ідентіта.

Выставльовав свої творы на веце як 70-ох колектівных і 40-ох персоналных выставках в різных країнах Европы і в Канаді. Здобыв веце оцінінь, наприклад за найкрасшу книжку Словакії ці найкрасшый календарь. Ґалерія міста Братіславы о нім выдала і моноґрафію.

ТЕКСТ НАПИСАНЫЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА

ShareTweet

Повязаны дописы

Проґрам Театру Александра Духновіча в Пряшові на місяць фебруар 2023

29. 1. 2023

До музея Варгола затікать. Часть творів ішла до депозіту

20. 1. 2023

Коментарі

Польковиці 103,8 МHz
Ґорлиці 106,6 MHz

Łemkowie są…

Найбарже популярне

Президент ПР Анджей Дуда стрітил ся з представниками нацийональных меншын

Русиньскых означінь сел і міст буде веце. Влада схвалила нове наряджіня

Architektura łemkowskiej chyży

В Пряшові одсвятковали 15 років метрополії

Без вынагороджыня – але з порадным голосом. В Ґміні Устя Рускє глядают експертів

Навернутя під єдну стріху

  • Ruska Bursa / Руска Бурса
  • Про наше радийо
  • Діґітальна біблiотека РБ
  • Знимкы
  • Контакт
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
Радийо Руской Бурсы
Руска Бурса

Publikacja wyraża jedynie poglądy autora/ów i nie może być utożsamiana z oficjalnym stanowiskiem Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
Публикация выражат лем погляды автора/авторів і не може быти принимана як офіцияльне становиско Міністра Внутрішніх Справ і Адміністрациі.
Zrealizowano dzięki dotacji Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
© Copyright lem.fm, 2023. Вшыткы права застережены.

No Result
View All Result
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні