Голосник

Йосеф Курса пропоновав окремый флаґ і про Підкарпатьску Русь

29-го фебруара 2020-го року сьме собі припомянули сторічніцю од схваліня першой Конштітуції Чехословакії, в котрій была задефінована і найшырша можлива автономія Підкарпатьской Руси. Тота нажаль не была выповнена.

Но тот рік припоминаме собі і далшу сторічніцю, і то схваліня флаґу Чехословакії. Флаґ быв схваленый 30-го марца 1920-го року чехословацькыма депутатами. Уж менше людей знать, же Йосеф Курса, котрого єдна із пропозіцій на флаґ была наконець схвалена, пропоновав і окремый флаґ про Підкарпатьску Русь.

Рішіня фаребности

Хоць Чехословакія офіціално існовала од 28-го октобра 1918-го року, державны сімболы схвальовала аж у 1920-ім році. Републіка мала на початку іншы проблемы і так сімболы мусили почекати.

Першый і неофіціалный чехословацькый флаґ, котрый выникнув у Вашінґтоні в повязаню з установліньом екзіловой чехословацькой влады, мав горі білу і долов червену смугу. То выходило з флаґу чеськых земель в 19-ім столітю, повязаня то мало і з ербом чеського кральовства, на котрім є стріберный лев на червенім фоні. Но тот мотів подобав ся флаґу польскому і австрійскому, што запричіньовало проблемы головно при означованю державного маєтку і сувереніты на граніцях фаребныма смугами. Зато было треба новый флаґ.

Рішіня принесло припоїня третьой фарбы – синьой, о чім ся вырішыло в році 1919. Синя вєдно з традічныма двома фарбами творила такзвану славяньску триколору, котра была почас Першой світовой войны заказована.

Єднакы фарбы характерізовали і флаґы найважнішых чехословацькых союзників – Франції, Великобрітанії, Споєных штатів Америкы і передбільшевицькой Росії. Синя была так само в земскых ербах Моравы, Словакії і Підкарпатьской Руси. Тоты фарбы пак были дефінованы і в конштітуції з кінця фебруара 1920-го року.

Курса зробив дакілько пропозіцій

Но і надалше зістало вопросом, як і де доповнити синю фарбу до флаґу. Втоґдышній архіварь міністерства внутрішніх справ  Йосеф Курса, котрого залюбов была гералдіка, тото вырішыв. Зробив дакілько пропозіцій, пак зачав пробовати менше традічны трикутникы і клины.

Синій клин заінтересовав наморьного інжініра Антоніна Валашіка, котрый засідав у комісії про выбер новых державных сімболів. Він пересвідчів решту комісії, котра клин брала за дашто незвычайне і не мала ку тій пропозіцій довіру. Валашік клиновы флаґы видів у Кітаю і брав їх за практічне рішіня.

Чехословацькый ґлаф хоснованый в роках 1920 – 1939 і 1945 – 1992. У часі Другой світовой войны Чехословакія офіціално не існовала.

Чехословацькый ґлаф хоснованый в роках 1920 – 1939 і 1945 – 1992. У часі Другой світовой войны Чехословакія офіціално не існовала.

І кедь ся наперед роздумовало о пропозіції, котра вкладала синій клин до третины довжкы білочервеного флаґу, наконець ся просадила пропозція, котра клин продовжыла до половины флаґу. Пропорції боків нового флаґу депутаты становили 30-го марца 1920-го року обовязково 3:2.

Флаґ і про Підкарпатьску Русь

Но Йосеф Курса не зістав лем при пропозіціях чехословацького флаґу. На основі чехословацького флаґу вытворив і пропозіції флаґу про Підкарпатьску Рус. В пропозіціях властно доповнив чехословацькый флаґ о жовту фарбу, котра ся находила і в схваленім земскім ербі Підкарпатьской Руси.

Пропозіції флаґу Підкарпатьской Руси од Йосефа Курсы.

Пропозіції флаґу Підкарпатьской Руси од Йосефа Курсы.

Тот флаґ ниґда не быв хоснованый. Є можливе, же Курса робив пропозіції флаґу з тым, же ся може зачати хосновати по тім, як ся выголосить автономія Підкарпатя. Но ку тому за першой републікы не дішло.

Чехы хоснують флаґ доднесь

Флаґ, котрый святкує 100 років, Чеська републіка хоснує доднесь. Кедь ся розпадала Чехословакія, Словацька народна рада (втогдышня назва словацького парламенту) пропоновала, жебы ани єдна з наслідницькых держав не хосновала чехословацькый флаґ.

Чеськы депутаты в тім часі зо словацьков пропозіцйов были согласны, но по розпаді федерації собі одголосовали, же флаґ їм зістане.

ТЕКСТ НАПИСАНЫЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА

Шеруй.

О авторі

Петро Медвідь

Народженый в центрі Пряшівской Руси, в місті Пряшів. Локалпатріот. Актуалну тему з його точкы погляду мож чути каждый четверь в проґрамі Вступне до контроли о 18.10 год. Каждый робочій день од 8.00 год. мож слухати його Корзо, в котрім вас возьме до світа актуалной політікы. Контакт: petro@lem.fm

Коментарі