Вітьо Ставярскій з вродженом сой дискретном емпатийом, але і ґротесковым смыслом описує в простый, гейбы документальный спосіб штоденну нелегку долю Ромів. Тым веце тяжку, што не все сут они радо витаны рештом соспільства. Про купецкє жытя Ромів з околиц Пряшова мож почытати і по лемківскы. Петро Криницкій перевюл на наш язык мініповіст «Кале Топанкі».
Наголовковы «Кале Топанкі» то з ромского языка чорны черевікы, але і серед Русинів по другым боці Карпат топанкы ся приняли – то так само боканчы, черевікы. Дакус маме і мы нагоду войти в топанкы Ромів і од кухні познати, ци на гандлю то так досправды мож ся самых ґрайцарів доробити. А што кєд впадеме в долгы? Ферді в рамках компенсациі долгу достає молоду і прекрасну Сабіну. Лем же она го не хоче. Втіче од Фердя і стрічат любов жытя.
Чом як раз «Кале Топанкі»?
По французскым «Малым Прінци», польскым-не-польскым «Бомбли» (од Мирка Нагача), орвельовскій «Звірячій Фармі», улюбленым дітми «Віні Пу» Ґолем Серия зас вертат на східню Словацию. Были сме гын при нагоді «Трьох жен під оріхом» од Вацлава Панковчіна. «Вітьо Ставярскій то барз інтересучый сучасный словацкій писатель, východniarský, жыє і творит в Пряшові, не лем літературу. Напримір, враз зо своіма дітми реалізували фільм ‘Loli paradička’, де медже інчыма грали акторы з русиньского театру» – оповідат тлумач Петро Криницкій.
«Любит ся мі його творчіст. В Польщы, по польскы, печатали дотепер, з того што знам, дві його книжкы, але не выдали певно найбарже знаной – ‘Кале Топанкі’, за яку признали му нагороду Анасофт Літера в 2013 році. Зато рішыл єм перевести тоту, а не інчу книжку Ставярского. Тепер в Польщы сут уж три його книжкы, єдна по лемківскы» – констатує Петро Криницкій.
Повіст дорогы, Кустуріцовый road movie
Ворона, товаришка Фердя, оповідат, што пак ся стало, коли нон заміст грошів за долг достал дівку єдного товариша. Спричынят тото серию выбуховых ситуаций, котры сміло накрутил бы Курстуріца, кєд бы лем реалізувал фільм во східній Словациі. Сут преступства, великы емоциі, грошы, любов, смерт. Без значыня є тото, ци віриме в тото, што ся гын водит, бо є то пересаджене і маловірогідне, але втігат і є забавні. Втягнути помагат і язык книжкы. Простый, спонтанный, правдивый. Вельо є ромскых вставок.
«Чужы слова і речыня лишыл єм в головным тексті, так як є в ориґіналі – значыт в словацкій версиі» – пояснят Петро Криницкій, котрый зробил переклад «Кале Топанкі» до лемківского языка. «Не лем ромскы, але і чешскы – бо Ольда є Чехом і бесідує по чешскы. Може чешску бесіду дакус єм стилізувал… але єй нияк не переводил» – признає П. Криницкій. «Мам надію, же ноны чешскы речыня сут зрозумілы для чытателів і не перешкаджают в лектурі. Ромскы слова переводил єм зазначками» – оповідат. «Через тото хотіл єм оддати правдивіст ситуациі. Циґане бесідуют по ромскы, Чехы по чешскы, а Словакы по свому, значыт по нашому – і ся розуміют» – додає.
Вітьо Ставярскій
Вродил ся в 1960 році в Пряшові. Студиювал продукцию в фільмовій школі в Чімелицях, пак сценаристику на Фільмовым і Телевізийным Выділі в пражскій Фільмовій Академіі Музичных Штук. Робил в Нацийональным Театрі в Празі ци Психіятричній Лічници Прага-Богніце. През пят років был санітарийом в ізбі вытерезвінь, пак барманом, тепер гандлює. Вшытко тото нашло оддзеркаліня в його творчости. Публикувати зачал іщы в 80. роках. За книжковый дебют в 2007 році, мініповіст «Ківадер», был номінуваный до нагороды Анасофт Літера. Пізнійше написал збірку оповідань «Záchytka» (2009 р.), роман «Кале Топанкі», збірник чорных ґротесок «Človek príjemný», а мунилого рока – книжку «Kšeft».
За книжку «Кале Топанкі» был нагородженый в 2013 році премійом Анасофт Літера – найважнійшом літерацком нагородом на Словациі. Книжку в лемківскоязычній версиі печатало в 2019 р. выдавництво Лемко Товер.
Коментарі