Камюнчане в Кракові

В середу, 28 вересня/септембра 2016 р., ґрупа сеньорів з Камюнкы на Спишы, котры приналежат до тамтышнього здружыня емеритів, пришли на екскурсию до Кракова. Зо свого села выіхали по 6.00 год. рано. Хоц з Камюнкы то лем 140 км., не понагляючы ся, пришли до Кракова перед 10.00 год. Ціла ґрупа рахувала си 23 особы.

Найперше рішыли іти позерати на необхідний пункт каждого туристичного вандруваня по Кракові, т.є. на королівскій замок на гірці, котру зовут Вавель. Вышпринцували ся скоро і через Гербову браму вошли на пляц перед краківском катедром. В середині храму позерали на чысленны гробы польскых королів з династий Ягайлонів і Анжульовців, в тым св. Ядвиґы з Анжу, котра была і корольом Польщы, і найвысшом княгыньом Литвы, дідичком Руси і Мадяр. Як єдну з найціннійшых рускых памяток в Кракові позерали на розписаны рускыма мастерами стіны каплиці св. Креста з XV ст.

Потім послухали короткого выкладу про найдавнійшы археолоґічны памяткы, котры находят ся на Вавели і про історичну приналежніст Кракова і цілого карпатского реґіону до Великоморавской державы.

Обовязком каждого туристы єст мати зроблену фотку на вавельскым замковым подвірци.

Дальша вандрівка завела ґрупу долов до міста. Середньовічном Канонічом улицьом, єдном з найкрасшых, дішли до пляцу Мариі Магдалины. На короткій час вошли до костела св. Петра і Павла (деякій час замінений был і в православну церков), жебы видіти на головным олтари символы наданя признак достойности єпископови східнього обряду, з різбами Отців Церкви чествуваных і західніма, і східніма християнами – св. Кірила Єрусалимского і Кірила Александрийского 

Дальше так званом королівском дорогом Камюнчане перешли на Рынок, головний пляц міста. Як раз з вежы марияцкого костела пожарник выгрывал гейнал. Потім ґрупа вошла до середины костела, лем не было можливым позерати на головну історичну і мастерску памятку – олтар Віта Ствоша, прото дале уличками польныма ріжных туристів, продавців хоц-чого, уличных грайків і штукмайстрів, пішли аж до Фльорияньской брамы. Там, при выставленых чысленных образах ріжной клясы і цінности послухали оповіданя про двох артистів – Яна Матейку – польского маляря чешского походжыня, знаного головно з монументальных історичных представлінь, і найвызначнійшого лемківского артисту родом з Кракова – Юрия Новосільского.

По тій долгій вандрівці вшыткы почули голод, прото векшына пішла на полуденок до корчмы «Гостинна хата», де м.ін. постійно мож істи і русиньскы стравы. Але вшыткы прібували голод заспокоіти так званым туристичным меню.

По обіді был свобідний час. Каждий міг походити си по Рынку, позазерати до склепів, ци покупити краківскы специялы. Коли по перерві зышли ся вшыткы, при ратушовій вежы зробили ґрупову фотку на фоні найвеце краківского будинку – Сукєнниць

Пополудньом, о 15.00 год., встигли іщы зайти до найстаршой части Ягайлоньского Університету. На подвірци Collegium Maius могли позерати на парадны годинкы і послухати академічной пісні Gaudeamus Igitur. Серед чысленных туристів і дакотры Камюнчане довєдна єй співали.

Наконец, Камюнчане звиділи недалеко положену грекокатолицку церков пп. Воздвижыня Честного Креста при ул. Вісльній. Дякуючы напомічным, могли зайти до храму і помолити ся. Там на своі очы могли позерати на іконы малюваны Юрийом Новосільскым, як тіж зреконструуваний іконостас, запроєктуваний Яном Матейком. Пак, присутны Камюнчане, з котрых векшына то члены ансамблю Барвінок Сеньоры, станули перед іконостасом і одспівали пісню Богородице Діво.

По 16.00 год. члены екскурсиі одышли домів.