Голосник

Карстовы і флішовы ландшафты в Рудавці Рыманівскій

Маленькє село, якє находит ся в долині Вислока. Пару хыж, давный ПҐР (сельскє господарство), єден склеп і туристичный осередок. Наштоден жыє гев менше як 40 люди, літом приізджат іх кус більше, але лем з той причыны, же кінцьом серпня/авґуста орґанізувана єст рольна выстава офіцийно звана Загальнодержавном Выставом Сіментальской Худобы. Але не о тым мало быти. В такій бо малій Рудавці мож обзерати природничы чудеса, якых аж в Татрах (тіж тых по словацкій страні) не досвідчыме.

Найліпше доіхати до Рудавкы автом, але як в когоси буде сила, то і на ровері даст раду. Найскоршый доізд буде од страны Рыманова, лем 12 км. З держвной дорогы но 28 треба іти на воєвідску но 889, де пак треба скрутити в право. Докладні то робиме тото зараз за Синявом, маючы озеро по правій страні. Нашым напрямом будут Паствиска. А уж зараз за нима буде Рудавка Рыманівска. Цілу дорогу з Рыманова файні мож провести на ровері. Натоміст як жыєте барже на полудни, то єст і версия для одважных і лем на ровері (або піше). Доізджате воєвідском дорогом но 897 (Тылява-Команча). Мусите свою машыну деси оставити, найліпше в Воли Выжній або в Мощанци, і пак уж будете продолжати вашу подорож лісном дорогом, котра зачынат ся медже двома уж спомненыма селами і котра дальше веде через Поляны Суровичны, Вернеівку і Завоі. По 15 км на ровері або вандруваня будете на місци.


Рудавка была бы знана в світі зо своіх природничых атракций, але неє гев ани Ґєвонту, ани Ветлиньской Полонины. Але маме Стіну Ользы, красны ледопады і Яр Вислока, котрый єст іщы чыстый і мож ся приємні купати літом, або морсувати зимом. Але най буде запоряд.

Стіна Ользы. То ю можеме найчастійше видіти в Інтернеті. Є то высока на 40 м і шырока тіж на парудесят метрів скальна стіна, яка царює над корытом Вислока. Одраз нашым очам вказує ся фінезийніст фалдів, в якы поскладали ся верствы лупків. Што нам бесідує такій видок? Перше, обзераме скальны верствы званы менілітовыма лупками. Як стары і чого памятком сут? Менілітовы лупкы то єдна з вельох ґеологічных формаций, якы ся стрічат в Карпатах, а докладні в Бескідах, котры в найбільшій мірі ся покрывают з карпатскым флішом. Сут то осадовы скалы з барз дрібном фракцийом, значыт з барз малым зерном. Як возмеме іх до рукы, подотыкаме, або аж і полижеме, то ани не почуєме, же штоси нам скрегоче медже зубами! (Направду, лизаня скал то єдна з парох тереновых метод ґеолоґів!) Тоты лупкы сут стары около 30 мілийонів років і походят з періоду, якій называт ся оліґоцен. Товды на тій обшыри было великє море зване Паратетисом – было оно барз глубокє, жыло в ним вельо рыб і інчых морскых орґанізмів. Вшыткы они вмерли (знатя), пак ріжны ґеологічны процесы подіяли і потворили ся скали. В меджечасі тектонічны рухы зазначали ся штораз міцнійше, аж возникли Карпаты. То так загальні. Обзераючы днес Стіну Ользы, видиме тоты фалды, якы сут памятком творіня ся Карпат. Самы лупкы припоминают, же колиси было ту великє море. Як хтоси хоче, то може поглядати скамянілых останків орґанізмів в тых скалах – найчастійше мож найти лускы рыб, а тіж і іх цілы хырбеты. І іщы єдна інтересуюча річ о тым місци. Менілітовы лупкы то така формация, з котрой выдобыват ся нафтову ропу. Тоты скали сут богаты в гыдрокарбоны і тоты докладні в Рудавці тіж мали потенциял, жебы стати ся наступным ропным ельдорадо. Мали, в минулым часі, бо до днес нихто ініциятивы в тым напрямі не піднял, і, як думам, уж не підойме.

До Стіны Ользы дойдеме од дорогы через поле і дальшу вандрівку просит ся продолжати вздолж Вислока. Як од Стіны Ользы підеме в гору рікы, з піл кілометра, то найдеме ся в другым так само красным місци. А бесіда о місцевых ледопадах (ясне, же лем зимом можеме ся нима тішыти), літом барже знаных як вказаня травертинів. Травертины, на днешній лекциі, то другій вид скал, але доцяп інчый од менілітовых лупків. Травертины то молоды вапняны скалы, што творят ся, як на інчых скалах або на рослинах, найчастійше мохах, акумулюют ся мінералы. Сут они приміром діяльности карстовых процесів, ефекты якых знаме тіж в Польщы на Краківскій Высочыні. Тоты нашы «рудавковы травертины» являт ся як карстовы поливы на місцевых скальных стінах в Ярі Вислока. Сут они барз молоды, в ґеолоґічным значыню, бо мают може максимально 10 тис. років, а процес творіня ся тых полив тырват доднес! Мож повісти – ґеолоґія в прямым ефірі! Обзераючы тото місце, будме єднак осторожны – травертины не сут барз твердыма скалами і легко мож іх одламати, ушкодити і знищыти, а як знаме, нашы шкоды в природі (особливо в тій неожывленій) будут ся направляти тисячы років.

Нашу екскурсию треба нам помалы кінчыти. Мусиме лем рішыти, де будеме полуднувати. Повім, же найліпше буде полуденок смакувал над Вислоком з видом на Стіну Ользы – булка з котлетом, яку принесеме зо собом, мусит нам старчыти, бо ниякой реставрациі або інчого місця з ідлом неє в Рудавці. А як уж жолудок буде полный, то вертайме до хыжы. Хто піше – то піше, хто через Синяву – то через Синяву, а хто одважный і на ровері з Мощанця приіхал, то буде мал іщы 15 км перед собом в гору рікы.


Як будете літом в Рудавці, то вартат там вернути іщы зимон і видіти тоты ледопады – бесідуют, же краснійшых ниґде на найдете.

джерела знимок:
фот. 2, 3, 4, 6 Якуб Зиґмунт
фот. 1, 5 www.sekwencjaboumy.blogspot.com
фот. 7. www.krosno.naszemiasto.pl
Мапа: www.mapa-turystyczna.pl

Шеруй.

О авторі

Якуб Зиґмунт

Лях з Санча. Ґеолоґ, але наштоден занимат ся і інчыма професиями. Знат 5 языків, але на ЛЕМ.фм хоснує лем два з них. Любит вандрувати, неконечні там, де вшыткы люблят.

Коментарі