Голосник

Каждый ся рахує

На фоні цілосвітовой крізы повязаной з пошырьованьом нового тіпу коронавірусу в Споєных штатах Америкы Русины проходять пробов. Од 1-го апріля мають поступно люди діставати формуларі в рамках перепису населіня. Рахують ся і Русины.

Каждый ся рахує! То гесло кампані, з котров перед переписом пришов Карпаторусиньскый дослідный центер в Споєных штатах Америкы. Як є можливе, же колись велика русиньска комуніта за морьом, котра мала свої великы церьковны і цівілны орґанізації, котра вырішовала і о долі Русинів дома по Першій світовій войні, за остатнім переписом представльовала лем 8 934 людей?

Самособов, факторів єм много. Асімілація є природный яв, котрый ся не дасть цалком заставити, дакотры люди просто одыйдуть од свого коріня. Але як є можливе здецімовати подля одгадів 600 аж 800-тісячову комуніту на нецілых 9 тісяч тых, котры іщі чують, же суть Русинами?

На то, жебы описати вшыткы впливы, котры запричінили днешній стан, або ліпше повіджено стан з остатнього перепису в Споєных штатах, бы мож было робити велику наукову роботу. Но дасть ся барз курто підкреслити основны факторы, вдяка котрым є днесь русиньска комуніта в Америці на тім так, як є. А мы в Европі, причім так само ани здалека не голосить ся ку нам таке чісло людей, яке бы могло, бы сьме ся з того могли поучіти, жебы сьме не скінчіли подобно.

По перше, хоснованя языка. Думам, же Русины в Америці зробили барз велику хыбу, кедь зачали в русиньскій пресі і в книжках переходити на латиніку. Нажаль, свій великый вклад, а не позітівный, ку тому дали і такы великы люди – і то думам без іронії, як Емілій Кубек. Надіяв ся, же так собі го прочітать веце людей, кедь буде писати латиніков. В тім мав може правду, але кілько америцькых Русинів собі го прочітать днесь, хоць в латиніці, по русиньскы?

Переход на латиніку быв великов хыбов америцькой русиньской інтеліґенції. Тота хыба была уж лем крок од того, жебы цалком зохабити русиньскый язык в періодічній і неперіодічній пресі і перейти на анґліцькый язык. Тадь втогды собі іщі веце людей буде мож прочітати тексты. Лемже тым зачав ся страчати і язык. Часть ідентічности, котра і вдяка тому поступно в молодшых ґенераціях слабла.

По друге, приступ церькви. Хоць до Америкы пришли Русины, будовали собі свої русиньскы церькви, історічны дії і претензії різных церьковных штруктур зохабили свою печать. Проукраїньскы священици, поділіня на ґрекокатоликів і православных, вкраджіня русиньскых церьквей україньсков церьквов, русофілскы тенденції православных, переход на анґліцькый язык в проповідях і богослужінях – просто мікс вшыткого, лем не того, што требало Русинам. Жебы церьков, котру будовали Русины, была русиньсков, про Русинів, жебы в ній ся сохраняв їх язык і ідентічность.

Ці ся то дакому любить або ніт, церьков несе так само велику міру одповідности за то, як ослаблена зістала русиньска комуніта в Споєных штатах.

По третє, Желізный занавес. Є ясне, же Желізный занавес зохабив свої сліды і на комуніті Русинів у Америці. Самособов, в Споєных штатах нихто Русинів не заказовав, але выголошіня неіснованя Русинів в країнах комуністічного блоку мало свій вплив і на науковців на Западі, включно Америкы. Русины просто были, але уж не суть. Навеце, Желізный занавес запричінив і то, же Русины жыючі в Америці стратили жывы контакты зо своїм старым крайом, з людми свого роду, многы ся вже ниґда не могли ани прийти посмотрити до отцюзнины. То так само могло міцно впливати на цілкову ідентічность Русинів, котрым легше было притулити ся ку новому краю, як снити о даякій недосягнутельній отцюзнині.

Но не треба нам теперь плакати над дачім, што не зміниме. Скоріше собі возьмийме понаучіня, жебы не робити і не допустити різны языковы ці церьковны експеріменты, котрых плоды уж можеме видіти десь інде. Звернийме увагу на інше.

Наперек вшыткому были то якраз Русины в Споєных штатах Америкы, котры обновили русиньскый рух, а то притім в тых часах, коли Русины у Европі ани не снили о дачім такім. Русины з Америкы стояли і при возроднім русі по 1989-ім році, міцно підпорьовали вшелиякыма формами, включно фінанцій, Русинів перед переписами. Формують наш рух вєдно з нами, не стоять боком зо заложеныма руками.

На першый погляд мала комуніта є важнов і потрібнов комунітов в рамках цілосвітового русиньского руху. Історічно стояла при вшыткых важных історічных діях. Не знам, якы будуть резултаты перепису в Америці, кілько Русинів ся приголосить ко свому народу, ці буде тото чісло векше або менше. Но єдно знам істо. Каждый ся рахує! Каждый єден! І покля там будеме мати свою комуніту, маєме там свою будучность і не сьме на тім аж так плано. Тримайме собі в Америці палці!

Статя была написана як коментарь „Вступне до контроли“ лемківского радія lem.fm.

ТЕКСТ НАПИСАНЫЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА

Шеруй.

О авторі

Петро Медвідь

Народженый в центрі Пряшівской Руси, в місті Пряшів. Локалпатріот. Актуалну тему з його точкы погляду мож чути каждый четверь в проґрамі Вступне до контроли о 18.10 год. Каждый робочій день од 8.00 год. мож слухати його Корзо, в котрім вас возьме до світа актуалной політікы. Контакт: petro@lem.fm

Коментарі