Голосник

Хто на то доплатить?

Сербія є іщі все стіґматізована Западом і тота стіґматізація блокує тому, жебы Белеград міг вступити до Европской унії. Наперед треба знормалізовати односины з Косовом, озывать ся з Бруселу, чім ся думать вызнаня незалежного Косова Сербійов. Нич не перешкаджать, же і внутрі Унії суть державы, котры Косово не признали дотеперь.

Недавно в єднім словацькім деннику вышов великый розговор з двома войводиньскыма Словаками, в котрім пояснюють не барз світлу сітуацію той комуніты, котра пришла на „Нижню землю“ в тім самім часі, коли там пришли і Русины. Плана економічна сітуація, заоставаючій реґіон, о котрый Белеград штораз менше проявлює інтерес, запричінює, же много войводиньскых Словаків вже одышло за роботов гет. Много їх одышло на Словакію, де мають холем тоту выгоду, же суть браны за загранічных Словаків, і так є процес выбавльованя поволіня на роботу простішый, як кебы го мав выбавльовати будьякый іншый чуджінець.

Як в розговорі было повіджено, одходжають „за ліпшым“. Неґатівный ефект той робочой міґрації є тот, же многы з них уж не видять свою будучность дома, у Войводині, і планують на Словакії зістати. То може мати тот дослідок, же мала комуніта Словаків по 300 роках жывота долов може цалком счезнути.

Тоты неґатівны горізонты, котры можуть стати некомпромісным фактом, мають в собі холем штось позітівне. Покля бы векшына войводиньскых Словаків одышла на Словакію, не стратять свою народну ідентічность, свій язык, хоць стратять контакт зо земльов, котру обрабляли цілы ґенерації їх предків. Але зістануть Словаками.

Омного гірше є то з войводиньскыма Русинами. Тоты жыють в тім самім реґіоні як Словаци, в тій самій державі, і тоты самы планы обставины выганяють штораз веце людей гет. До заграніча. З тым розділом, же Русины не мають „матерьску“ державу. Є абсолутно єдно, ці прийдуть на Словакію або підуть до Австрії. Жадна держава ся ку ним голосити не буде, аж на превелику намагу Україны, котра їх пречудесно бере за своїх і підтримує їх, хоць властных Русинів Київ не підтримує.

І так тота робоча міґрація може запричінити так само як у войводиньскых Словаків, же комуніта часом цалком счезне, но з єдным великым розділом. В державах, до котрых одыйдуть жыти, будуть ся асіміловати з майорітов, і так не стратять лем землю прародічів, але будуть страчати і язык а ідентічность.

Є неспохыбнительным фактом, же і кедь і в нашых посткомуністічных державах, котры суть днесь членами Европской унії, існує робоча міґрація, но є то непорівнательне зо сітуаційов у державах мімо Унії. Іншак повіджено, ліпшы економічны условії, котры маєме вдяка членству в европскім клубі, є про такый народ як Русины, котрый не має матеьрску державу, позітівным окрім того, же можеме без проблемів і граніць співпрацовати меджі собов, і в тім, же векшына з нас може „зістати дома“. Жыти там, де жыли нашы предкове, утримовати свою ідентічность, язык. Хоць і в нас проходить асімілачный процес, котрый є, нажаль, природным явом.

Кедь хочеме утримати русиньску комуніту у Сербії (не бісідуючі о русиньскій комуніті на Україні), пак є моментално лем єдна путь. Лобовати за їх вступ до Унії, за то, жебы могли економічно розвивати ся і вдяка Бруселу і так ся забезпечіло то, же масова міґрація за роботов ся заставить.

Суть в тім лем дві проблемы. По перше, не знам, ці уж на то не є пізно. По друге, знам, же такый лобінґ про нашых Русинів не зроблять орґанізації, котры рішають гуляня і співаня. Но задумати ся над тым треба серьйозно.

В припаді Сербії на робочу міґрацію найвеце не доплатить нихто іншый, лем тот народ, котрый не мать матерьску державу і котрый счезне, як розыйде ся до іншых держав Унії. В припаді Сербії на то просто доплатиме мы. Русины.

Статя была написана як коментарь „Вступне до контроли“ лемківского радія lem.fm. Жрідло фотоґрафії: Wikipedia.

ТЕКСТ НАПИСАНЫЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА

Шеруй.

О авторі

Петро Медвідь

Народженый в центрі Пряшівской Руси, в місті Пряшів. Локалпатріот. Актуалну тему з його точкы погляду мож чути каждый четверь в проґрамі Вступне до контроли о 18.10 год. Каждый робочій день од 8.00 год. мож слухати його Корзо, в котрім вас возьме до світа актуалной політікы. Контакт: petro@lem.fm

Коментарі