Голосник

Хочеме стайню, не таму! В Мысцовій протестували коровы

В неділю, 25. жолтня/октобра, прошол на Лемковині нетиповый протест. Краківска артистка Цецилия Малік вєдно з жіночым колективом Сестры Рікы, жытелями Мысцовой та Фондацийом Greenmind і Коалицийом Ратуйме Рікы зорґанізували нештоденну артистичну подію – протест коров під гаслом «Коровы бесідуют НІ резервуарови Конты-Мысцова».

Од долшого часу інформуєме, што уряд хоче зробити чергове штучне озеро на Лемковині. По заляню Климківкы плянуют заляти долину Вислокы – такой цілу Мысцову, присілок села Конты Загорода, пару хыж в Полянах і Крампній. Разом то 430 гектарів землі. Переселіня тыкати будут найменше 230 осіб з 82 ґаздівок. Обємніст резервуару має вынести 65 млн кубиків.

Не могли люде, протестували звірята

З огляду на епідемічну ситуацию то коровы мусіли в імени жытелів і любителів Низкого Бескіду выразити протест взглядом урядовых плянів будуваня штучного резервуару на Вислоці. На пасовиска в селі Мысцова вышли облечены в кольоровы коцикы з гослами, м.ін. «Мы гев остаєме», «Нам гев добрі». Вшытко тото, жебы заалярмувати цілу Польщу, же прекрасна долина Вислокы може неодолга перестати істнувати.

«Мысцова єст найвекшым доставцьом молока ґміны Крампна до молочарні в Ясеници Росельній» – бесідує властителька звірят, Броніслава Клечыньска з Мысцовой. «Резервуар заліє не лем нашу хыжу, але тіж лукы і пасовиска. З чого будеме жыти, як нас выселят і будеме мусіти продати нашы коровы» – застанавлят ся пані Бронка.

Уряд хоче поставити 43-метрову таму, што подля протестуючых доведе до деґрадациі природы та зорваня соспільных реляций. Парусот жытелів буде выселеных, а дале не знатя де. Пляны будовы коментує тіж Домініка Костяньска, жытелька Мысцовой: «Тілько што єм купила землю, ремонтую хыжу і зачала-м тримати коні. То єст абсурдальне, што власти, котры форсуют побудувати таму, в тым самым часі дают позволіня на будову хыж, сфінансували жытелям придомашні очыщальні, фотовольтаічны панелі і зачали будувати сіт оптоволокна».

Лососі і вельо інчых ґатунків потерпит

Найновшы досліджыня потверджают, противні до того, што подают власти, же резервуар не охоронит перед заливом люди в Мєльци і Яслі. Резервуар знищыт могучу част штырьох обшыри Натура 2000, а на дальшы три буде мал великє неґативне влияня. Дале – зузит карпатскій еколоґічный корытар і погіршыт можливости переміщаня ся звірят. Загорожены сут фауна і флора звязаны з долином Вислокы: хоронены рыбы, малжы, луговы лісы.

Резервуар буде мал неґативны наслідства не лем в найблизшым оточыню. Неможливым буде одтворити популяцию лосося в басені Віслы, на што выдано уж десяткы мілийонів злотых.

Резервуар інґерувал буде в карпатскы сідлиска і пущаньскы ґатункы – бучыны, яворины, притулкы волка, рыся, дикого кота і загороженых овадів, такых як альпійска розалия. Посеред птахів найбарже потерплят ґатункы звязаны з натуральном ріком – морозюк, оляпка, плишка гірска, але тіж птахы, якы жеруют на луках і паствисках – крикун (символ Маґурского Нацийонального Парку) і барз рідкій в Польщы беркут.

Ниякє адміністрацийне рішыня для резервуару іщы не єст выдане, зато фурт мож зголошувати свій протест. Цецилия Малік підкрислят, што непонятым єст, же в ХХІ ст. плянує ся выселити люди, знищыти памятковый храм та заляти цмонтір і терены нацийонального парку під никому непотрібный резервуар. «Хочеме, жебы ціла Польща почула, што єдна з красшых долин Низкого Бескіду має быти затоплена» – додає.

Фот. Фб-профіль Фундациі Greenmind

Шеруй.

О авторі

Наталія Малецка-Новак

Хоц по школі інжынєр, то не тыкат ся роботы по тзв. фаху ;) Зато уж од вельо років доносит о вшыткым, што ся діє на Лемковині. І не лем. Штоденньо од 11.00 год. веде lifestyle'овый проґрам «Пачісна година» , а в суботы о 9.00 год. чытат для Вас порталь. Контакт: natalia@lem.fm

Коментарі