lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні

Кошык єст порожній.

No Result
View All Result
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні

Кошык єст порожній.

No Result
View All Result
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
No Result
View All Result

Кілько церкви, тілько шкіл. Інтервю з Наталийом Гнатко, учытельком русиньского языка і культуры в Хорвациі

Богдан Ґамбаль Богдан Ґамбаль
2. 10. 2019
» Бесіды
Наталька Гнатко

Наталька Гнатко

Пишу ся Наталия Гнатко, єм учытельком русиньского языка і культуры, а мы повідаме, же то рускій язык і культура, в нас хоснує ся такє названя.

Тепер, од 2000 рока вышол новый закон, за котрым нацийональны меншыны можут вчыти язык подля моделів A, B і C. Руснакы выбрали модель C, што значыт, же окрем основной едукациі [в хорватскым языку – прип. ред.] проходит 5-годинне вчыня руснацкого языка, з того три годины то курс языка і літературы, дале єдна година минулого, то є істориі Русинів, і єдна година культурового скарбу Руснаків. Тото в каждій ґрупі. То значыт 5-годинный курс на тыжден. Такій проґрам был принятый в Хорвациі в 2002 році. Товды ся не вчыло русиньского языка в петровскій подручній (філіяльній) школі і в міклюшевскій подручній школі. То были сельскы школы і такы до тепер сут. Кажда така сельска школа приналежыт збірній школі, в котрисым векшым місті. Подручна школа в Петровцях, в котрій сама роблю, одколи єм зачала роботу…

Русиньска школа в Петровцях
Русиньска школа в Петровцях
  • Богдан Ґамбаль – Перепрашам, тото треба нам пояснити. Подручна школа то школа філіяльна?

Так. Подручна школа то школа на валалі (селі). Школа в Петровцях то тота школа, котра того рока святкує 170. річницю початку вчыня руского языка на териториі Хорвациі. Точнійше, 1. квітня/апріля 1849 рока зачала робити тота філіяльна русиньска школа. По приселіню ся Руснаків, понеже рускых діти было фурт веце і веце, так Руснакы просили, жебы іх діти мали свою школу. Тото согласно товдышнім законам, досправды так і треба было. Бо як гварила Мария Терезия: кілько церкви, тілько шкіл. І так возникла школа про руснацкы діти. І так она зачала робити, од товды аж до днеска. Зато мы одзначаме, же перешло уж 170 років. Не было часом континуациі, были і перервы, адже не было тото постійне функцийонуваня школы, але можеме повісти, што і так Руснакы ся старали, жебы іх діти знали писати, жебы знали бесідувати в своім материньскым языку, то є в руснацкым языку.

  • БҐ – Бесідували сме про школы, а тепер бы-м коротко хтіл про учытелів. Кілько мате учытелів і яку они мают освіту? Яку школу они самы скінчыли. Як мож быти учытельом русиньского языка в Хорвациі?

В Хорвациі фурт маме тот проблем. Тепер, коли жыєме в Хорватскій Республиці, не маме де здобыти фаховой освіты для учытелів, котры бы потім могли вчыти як учытелі русиньского языка і культуры, бо так бы мало быти в згоді з моделом C. То є, мы не маме де ся вывчыти і не маме де здобыти той фаховой освіты. Ту єст проблем. Єм фаховец, зато што єм скінчыла Педаґоґічну Академію в Рускым Керестурі іщы за часів Югославіі. Выкладовым языком моіх студий был руснацкій і тото мі дало фаховіст і компетенциі. Лем же тепер тота Педаґоґічна Академія заперта і тото выкликує великій проблем. Як буде дале? Хто буде компетентный, жебы вчыти наш язык? Не знам, як є в Сербіі, але в Хорвациі є то великій проблем.

Русиньска школа в Петровцях
Русиньска школа в Петровцях

Маме тот клопіт в Хорвациі, же здобыти фахового прирыхтуваня до вчыня русиньского языка і культуры не можеме, зато што ніт в цілым світі такого факультету, якій дал бы таку специялізацию. Та зато єм тепер єдиный фаховец. Стараме ся, жебы даяк достали ся до освітового закону зміны. Мусиме тот проблем порішыты з міністерством.

  • БҐ – Кілько єст Руснаків в Хорвациі?

В Хорвациі єст 1936 Руснаків. Дакус нам чысло впало по переписі з 2000 рока, але найвеце жыє іх в Вуковарско-Сремскій Жупаніі. І то в тій жупаніі сут штырі школы, в котрых вчыт ся русиньского языка і культуры подля моделю В. З тым же дві школы, то єст петровска і міклюшевска, сут найстаршы. В них ся зачало вчыти зараз, коли пришли Руснакы на тоту землю. Сім років тому, в 2012 р. з ініциятивы Дружства Руснак зачало ся вчыня русиньского языка. Похвалю ся, же сме мали тоту акцию успішну. Зачало ся вчыня языка в Старых Янковцях, то єст в місце, де найперше пришли Руснакы на обшыр теперішньой Хорватской Республикы, і там сут штырі ґрупы школярів, котры вчыт досправды єдна учытелька, яка тепер єст докторантком на філософічным факультеті, русиністикы на Університеті в Новым Саді. То будеме видіти, што буде дале. І іщы в Вуковарі сме одкрыли перед штырьома роками русиньскій язык. Лем же в Янковцях і в Вуковарі ся вчыт лем дві годины до тыжна.

тамбурова оркєстра
Шкільна тамбурова оркєстра

Слухачы радия ЛЕМ.фм, знайте, што Руснакы в Хорватскій Республиці были, сут і будут. Тото вам бесідує Наталька Гнатко – основателька Дружства Руснак і учытелька русиньского языка і культуры.

Лекция русиньского языка в школі в Старых Яанковцях
Лекция русиньского языка в школі в Старых Янковцях
ShareTweet

Повязаны дописы

Димитрій Поп: Час ся мінить, бісіда ся мінить

5. 10. 2022

Євген Місіло: Більшіст Лемків, котрых привозили до Явожна, бесідувала, што сут лемківской нацийональности

18. 8. 2022

Коментарі

Польковиці 103,8 МHz
Ґорлиці 106,6 MHz

Łemkowie są…

Найбарже популярне

Владыка Мілан Лах став помічным єпіскопом Братіславской єпархії

Бурса в смаках і запахах Різдва

Без вынагороджыня – але з порадным голосом. В Ґміні Устя Рускє глядают експертів

Президент ПР Анджей Дуда стрітил ся з представниками нацийональных меншын

Русиньскых означінь сел і міст буде веце. Влада схвалила нове наряджіня

Architektura łemkowskiej chyży

  • Ruska Bursa / Руска Бурса
  • Про наше радийо
  • Діґітальна біблiотека РБ
  • Знимкы
  • Контакт
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
Радийо Руской Бурсы
Руска Бурса

Publikacja wyraża jedynie poglądy autora/ów i nie może być utożsamiana z oficjalnym stanowiskiem Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
Публикация выражат лем погляды автора/авторів і не може быти принимана як офіцияльне становиско Міністра Внутрішніх Справ і Адміністрациі.
Zrealizowano dzięki dotacji Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
© Copyright lem.fm, 2023. Вшыткы права застережены.

No Result
View All Result
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні