Під конец 2015 рока вказала ся на русиньскым выдавничым рынку нова публикация – «In the Seventy-Seventh Kingdom»: Carpatho-Rusyn Folktales / «В сімдесят семій краіні»: Карпаторусиньскы приповідкы. То двоязычна книжка в русиньскыма переданями, якы зобрал знаний русиньскій фольклориста др Михайло Гиряк.
Книжка выдана єст по русиньскы і анґлицкы. Найдеме в ній 10 народных оповідань (кажде в двох языковых версиях), прикрашеных 35 полнокольоровыма ілюстрациями. Книжка, о форматі А4, печатана єст в твердій окладинці, чыслит 153 стороны.
Переданя зобрал др Михайло Гиряк, якій 50 років свойого жытя посвятил збераню і досліджаню великого богатства етноґрафіі, фольклору і культуры Русинів на Словациі. Адаптацию до сучасного русиньского языка зробил Штефан Сухый (м.ін. лавреат Преміі Александра Духновича за русиньску літературу). На анґлицкій язык оповіданя перевела проф. Патриция Крафчік з Еверґріньского Університету в ЗША, а авторком ілюстраций єст Анна Ґайова, малярка. За редакцию книжкы одповідат др Анна Плішкова, директорка Інституту Русиньского Языка і Культуры на Пряшівскым Університеті. Книжка была печатана з ініциятывы сына автора – Славомира Гиряка.
Потіху з книжкы, як мож прочытати на кінци публикациі, будут мати і молодшы, і старшы чытачы. Придбати єй мож, выполняючы даний ниже формуляр, одсылаючы го на адрес C-RRC, Inc., PO Box 35, Grand Isle, VT 05458-0035, USA. Ціна книжкы з пересылком то 28$. Неодолга книжку буде мож тіж замовити в інтернетовій книгарни Амазон.
Михайло Гиряк (1933-2007) – зберач і дослідник русиньского фольклору, вродил ся в селі Пыхня на Пряшівскій Руси. Основну школу скінчыл в рідным селі, пак ґімназую в Гуменным. Екстерні студиювал на педаґоґічным факультеті Словацкого Університету в Пряшові. Єст абсольвентом украінського языка і літературы Высшой Педаґогічной Школы в Пряшові. На Університеті Я.А. Коменьского в Братислваві здобыл званя доктора історычных наук і аж до пенсиі был науковым працівником Пряшівского Універстиету.
Основном обшырю його діяльности были досліджыня фольклору Русинів на східній Словациі. Наслідством його науковой роботы сут соткы дописів та десяткы популярно-науковых выдань, як напр. книжка під назвом Украіньскы народны байкы східньой Словациі. То сімтомове выдавництво, в якым помістил народну прозу, позберану з цілой обшыри Пряшівщыны. При каждым записі подана біоґрафія оповідаючого і дата запису та лишений ориґінальний язык. Выдавництво збогачене єст тіж о детальнійшу характеристыку публикуваных материялів. Коли тота публикация была печатана (60-70 рокы ХХ ст.), Русины на Словациі не могли называти себе Русинами. По політычных перемінах 1989 рока, русиньскій фольклор мож уж было называти русиньскым, якым і все был все для М. Гиряка. Русиньскы приповідкы, якы позберал дослідник, мают велику культурно-выховавчу варстіст, бо, окрем самых приповідок, занотувал обставины, в якых были записуваны і хто іх передавал. Зложыл і зрыхтуал до друку збірникы народной поезиі і народных співанок, напр. Пісні Юрка Колинчака, Народны пісні села Орябина, Співанкы Анны Мацібовой, Стружницкыма пішниками та двотомову Бібліоґрафію народных співанок і народной поезиі східньой Словациі. Єст автором соток популярно-науковых статій з фольклористыкы і крайознавства, в якых описує напр. народну обрядовіст, або весільны традициі з ріжных сел. Нич зачал публикувати по русинськы (перед 1989 р. не было такой змогы), спочатку выдавал по украіньскы. Занимал ся тіж літературном обробком записаных приповідок, напр. Гора до неба, Чарівны стежкы ци Голосы Кычер, публикувал афоризмы. Як фольклориста-дослідник обышол вшыткы русиньскы села на Словациі, што піднимат його спадковину до рівня неоціненого джерела знаня про народну русиньску культуру.