Кокосы

Раз

В украіньскоязычній версиі вікіпедиі, на розділ од вшыткых інчых языковых версий, гасла з простору русинознавства, лемкознавства, ци тіж біоґрамы ріжных вызначных Русинів, Лемків сут зредаґуваны унікатово. Мож ся, напримір, дозанти, што надзвычайні знелюблений украінізаторами, проф. Павел Роберт Маґочій, то американьско-канадийскій історик мадярско-украіньского походжыня. Будитель Русинів, Александер Духнович, то украінорускій писменник. Про найвызначнійшых сучансых творців лемківской культуры: Петра Трохановского і Ярослава Трохановского, в укро-вікіпедиі написали простіцько. Перший, то украіньскій поета, а другій, украіньскій дириґент і музыкант. Украіньском поетесом єст тіж Штефанія Трохановска. Про Никыфора, Епифана Дровняка, зачынают без нюансів – украіньскій художник, а дале уж з нюансами – примітывіста.  Нестандардово, бо в згоді з інчыма версиями вікипедиі, ся зачынат текст про Енді Варголя – всесвітно знаний американьскій атриста лемківского походжыня, родом з Лемковины. Лем і нон, як вшыткы заслужены, заслужыл си на украіньскє доцініня і маме дале, што Андрийко вродил ся в родині Лемків (етнографічна ґрупа Украінців; жыют в Карпатах). Хоц сам не знам уж, ци то родина Варголя жыє в Карпатах, ци дакотры інчы етноґрафічны Украінці, то і так не мат то більшого значыня для гаслописців Вікіукраінців.

Тоты популяризуют лем собом постеріганий огляд світа. А што світ іх версиі мудрости не принимат? Тым гірше про світ. Все можут повісти, што світ не годен мішати ся во внутрішні украіньскы справы. Або написати, што інчоязычна версия світа є украіно-фобійна, сепаратистычна, русофільска (в украіноязычній версиі тот остатній термін звучыт – москальофільска), або просто неправдива. Для каждого доктринера його правда єст найправдивша, чужа все єст фальшыва, підозрена, ворожа і … неправдива.

«Тот Райнфусс то нашому народови зрбил дуже злого…» – почул єм раз од єдной з украіньскых діячок. Хоц ани не думам, жебы студиювала она дакотру дисертацию, допис, ци книжку автора. Опінію тоту выдала, не вчена, не дослідничка, ани не авторка знаного мі, хоц бы найкоротшого, тексту. Тота діячка была добром орґанізаторком вшелеякых фольклорных імпрез, без ідеолоґічных аспіраций. Задумал єм ся, чом выповіла голосно опінію, котра нияк не была правдива, хоц она была пересвідчена, што бесідує щыру правду? Правда не єст найважнійша, коли інформацию голосит пильнуючий нацийональных інтересів функцийонер. Хоц бы был він лем специялістом в просторі варіня борщу, то і так буде давал опінію і про волошску кольонізацию Карпатской Руси в першій половині XVI столітя.

Два

Професор Роман Райнфусс был етноґрафом, незмордуваным дослідником, популяризатором вшелеякых народознавчых специялізаций. Найліпше знаны сут його лемкознавчы тексты. До днес остают основным джерелом для тых, котры хотят познати русиньску культуру на Лемковині. Але не лем. Досліджал він камінну народну різбу, деревяны лады, краківскы вертепы, ковальство, гончарство, тканя, кроі, співанкы, оповіданя, народну артистычну творчіст во вшыткых єй проявах. Вырысувал бойківско-гуцульску етноґрафічну границю. Любил засідати в ріжных оціняючых комісиях. Опрацувал реґулямін і оцінял участників закопаньского фестівалю гірскых земель. Він рішыл што выступы будут оціняны в штырьох фольклорных катеґориях – автентычній, опрацуваній, стилізуваній і реконструуваній. Вюл своі етноґрафічны досліджыня в цілій Польщы, лем найбільшым його замилуваньом были тоты, ведены на Лемковині. Стрітил ся з Лемками іщы перед войном. В тридцетых роках ХХ. ст. жыл деякій час в свого уйка в Ґорлицях і одтале любил ходити до околичных рускых сел, бесідувати, зберати і фотоґрафувати вшытко, што лем стрітил. Його етноґрафічны збіркы то неоцінене джерело, з котрого мож надале черпати знаня. Днес, лем бы-м хотіл написати про епізод, з котрого народил ся цілий артистычний рух, ци школа, выкреувана етноґрафами.

В 1948 р. Лемковина была знищена. Професор Райнфусс не мал уж де робити своіх досліджынь. Прото, як робітник краківского етноґрафічного музею, взял участ в опрацуваню народной малярской творчости в селі Залипя під Тарновом. Там одкрыли цілий реґіон, де од якысого часу бабы малюют квітя, прикрашаючы своі деревяны хыжы. Традиция малюваня хыж в Залипю шумні ся розвинула і перешла на околичны села завдякы популяризаторскій і анімацийній діяльности, медже інчыма, професора Райнфусса. Зачали быти гын орґанізуваны шторічны конкурсы на найкрасше вымалювану ґаздівку. Творчыні зачали змагати ся. Малювали уж не лем хыжы, і зверха і внутри, але вшытко, што ся лем дало: стодолы, студні, стайні, псі буды, улиі. Долгыма роками професор Райнфусс был ведучым оцінюючой комісиі, ходил по селі од хыжы до хыжы і оцінял. Знам анеґдоту, што єдного рока до конкурсу зголосил ся єден ґазда, котрий розмалювал ворота од свойой стодолы. Коли вказал свій твір, жірі замінило ся в столпы. Парадні розмалюваны ворота объявили сцену як з Караібів – кокосовы пальмы, пляжа, лязурове море і на тым вшыткым реалістычны малпы, котры бавлят ся кокосами, як то малпы мают в звыку. Комісия не могла выповісти ани слова. Голосу не одобрало лем професорови. Тот зробил артисті-ґазді выклад на тему хоснуваня традицийной іконоґрафіі, формальных мотывів, концепциі розпису і потребы дотримуваня принятых соспільных і атристычных взірців. На конец, твір ґазды з Залипя, согласно принятым собом самым принципам, ведучий оцінюючой комісиі концертово здискваліфікувал.

Три

Вікіпедия то енциклопедия, котра мала бы подавати основны факты і тримати ся принципу невводжыня до гасел змісту, котрий може нести субъєктывны оціны. Спілоснователь вікіпедиі, Джімі Вейлс, хотіл сотворити вельоязыкове, свобідне, вседоступне составліня гасел, котрым приписаны будут інформациі на найвысшым можливым рівни, про каждого, в його материньскым языку. Головным принципом вікіпедиі мало быти презентуваня неутрального знаня. Тот принцип домагат ся по перше: жебы не приводити єдносторонного пізріня на факты, котры сут дискусийны, aле, што основнійше, жебы не подавати выдумок, фантастыкы і лжы. Дописы повинны поміщати в міру полний і сучасний стан знаня на описувану тему. Не повинно вводити ся до того свoіх оцін, аналіз, ци інформаций дотля непубликуваных інде. Введены інформациі повинны быти зверефікуваны з прикликаньом бібліоґрафічных джерел. Коли бы того автор гасла не зробил, повинно ся тото гасло зголосити адміністраторови, а тот мал бы го дати гет.

Украіньскы інформациі про Лемків і Русинів, поміщаны не лем на вікіпедиі, але хоц-де, одріжняют ся од знаня, котре єст загальносвітовым доробком. Як фурт видно, украіньскоязычны вікіпедисты сотворили принципы самы про себе. Малюют вшелеякє квітя, котре тримат нашмарены нацийоналістами і комуністами правила. Тяжко найти серед них, як в Содомі, бодай єдного праведного. Фальсифікуют фурт і ани ім в голові дотримувати принципів, котры сут основом не лем вікіпедиі, але каждого честного дослідника. Творят фантастычны вікіпедийны пальмы, кокосы і малпы, самы для себе. Выдумуют міты, котры сут выцицаном з пальця бортачыном. Примірно – в гаслі Русины находиме такій квіток: влада Польщы, та Чехословациі в ХХ ст. забороняла звати ся корінному населіню украіньскых земель «Украінцями», лем «Русинами». Украіньске вікіпедийне знаня одкрыват новы світы, незнаны інде, незмінні од часів талергофскых і комуністычных переслідувань Русинів.

Вікіпедийний світ, котрий старат ся дотримувати принципів, зачудувал ся, пристанул і замінил ся в столпы. Не вірит своім очам. Ту мало єдного едитора, котрий ся завозме і поправит тоты вшыткы недоречны гасла, присторонны опіні, выдуманы псевдофакты. Біліня і розписуваня абсурдным квітьом вшыткых украіньскых, і завлащєных чужых, стін єст продолжане каждого дня. Гасла – переслідуваня Русинів – в вікіпедиі єм не нашол. Лем як фатаморґана вылетіл мі мотузок, котрий поміщам долов, а там мож прочытати зоъбєктывізуване знаня украіньскоязычных творців вікіпедиі. Оставлям го в ориґінальным записі – “Я, наприклад, тільки 5 хвилин як знаю, що існує якась там чудернацька русинська мова 🙂 Думаю це дивина для більшості українців.” Андрій. І то было єднине речыня, котре в днешным тексті не было написане в русиньскым языку.

Професор Райнфусс, коли бы жыл, як думам, міг бы пояснити найперше творцям украіньскых вікіпедийных квітків, што іх творы не дотримуют принятых стандардів. Прото не може помістити іх в категориі автентычной правды. Задумуєме ся прото, до котрой фольклорной катеґориі іх зарахувати? Найбільше єст там квітків опрацуваных, стилізуваных і реконструуваных з совітко-нацийоналістычной школы. Думам же, быти може, дал бы згоду на дальше малюваня украіньскых пальм. Лем, наконец, пояснившы принципы методолоґіі творіня статій, зверифікувал бы іх і здискваліфікувал вшыткы, як малпы з кокосовыма пальмами на воротах в Залипю.

В проґрамі вызвучалa співанка “Скандал в родині”, з 1943 рока, в выконаню ґрупы Madness. Фото горі передставлят малювану залипяньску хыжу, здрій – вікіпедия. Долов кокосовий фраґмент фільму “Монти Пайтон и Священний Грааль”.

Примір украіньскоязычной викіпедийной творчости найдете за мотузком.