lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні

Кошык єст порожній.

No Result
View All Result
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні

Кошык єст порожній.

No Result
View All Result
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
No Result
View All Result

Конґрес буде передавати премію Pro Arte Ruthenorum. Мож подати номінації

Петро Медвідь Петро Медвідь
3. 2. 2020
» Культура
Конґрес буде передавати премію Pro Arte Ruthenorum. Мож подати номінації

Світовый конґрес Русинів вєдно із Русиньскым націоналным самосправованьом міста Вац в Мадярьску на засіданю XV. Світового конґресу Русинів, котрый проходив у юлі 2019-го року в Любовняньскых купелях, засновали Націоналну премію за русиньске уменя імени Івана Манайла під назвов Pro Arte Ruthenorum.

Тот рік ся премія буде удільовати по першый раз в рамках Бєнале русиньской/лемківской културы, котре буде проходити 15-го мая 2020-го року в місті Криниця в Польщі. На премію мож номіновати русиньскых умелців з цілого світа.

Каждый рік єден нагородженый

Цільом заснованя премії, як пишуть орґанізаторы, є підпорьованя і нагороджіня тых сучасных русиньскых умелців, котры свойов умелецьков творчостьов зробыли значный вклад до розвитку і пропаґації світового русиньского уменя.

Премія, в рамках котрой є памятна плакета, діплом і матеріална підпора умелецького діятельства, ся буде од того року удільовати каждый рік і буде ся ньов нагороджати єден вызначный русиньскый умелець на основі рішіня журі Комісії про културу Світового конґресу Русинів.

Мож подавати номінації

На премію можуть приходити номінації з цілого світа. У пропозіції на номінанта має быти його мено і коротка біоґрафія, обоснованя на номінацію і ілустратівный матеріал його тврочости.

Як інформовали орґанізаторы, номінації мож у 2020-ім році подавати до 1-го марца, і то на електронічну адресу ProArteRuthenorum@gmail.com. Журі буде о тогорічнім лавреатови премії Pro Arte Ruthenorum рішыти на засіданю Комісії про културу Світового конґресу Русинів, котре одбуде ся 15-го марца.

Орґанізаторы хотять основаньом той премії дати далшый вклад до народного возроджіня Русинів, до розвитку і популарізації по цілім світі необычайно богатой і унікатной русиньской културы.

Іван Манайло

Іван Манайло (рр. 1942 – 2010) належыть меджі вызначных русиньскых малярів 20-го столітя. Быв сыном Федора Манайла, якый є повязаный із прославленов русиньсков Підкарпатьсков школов мальованя. Сам закінчів Умелецько-педаґоґічну факулту Київского умелецького інштітуту.

Іван Манайло: Автопортрет.
Іван Манайло: Автопортрет.

Дакілько років робив педаґоґа на ужгородькім умелецькім учілищу і выховав цілу ґенерацію умелців, котры днесь належать меджі вызначны особности закарпатьского уменя. У 1981-ім році быв ініціатором і орґанізатором основаня меморіалного будинку – музею Федора Манайла. Быв єдным із основателів і  в роках 1990 аж 1993 першый голова Соєдиненя професіоналных умелців Закарпатя.

У 1998-ім році переселив ся до Мадярьска, де жыв аж до свойой смерти. Быв актівный в тамтешнім русиньскім русі, дале вів актівну творчу і выставкову діялность.

Іван Манайло експеріментовав у різных штілах – од кубізму до реалізму. Мав великы успіхы і в рамках ґрафічных робот. Його творы находять ся в музеях і пріватных колекціях на Україні, в Мадярьску, Чеській републіці, на Словакії, в Ґрузії, Росії, Хорватії, Австрії ці в Німецьку.

ТЕКСТ НАПИСАНЫЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА

ShareTweet

Повязаны дописы

Одказ Олґы Прокоп жыє, свідчіть далша выдана публікація

Одказ Олґы Прокоп жыє, свідчіть далша выдана публікація

7. 12. 2023
Образ Лемковины в сучасній штуці

Образ Лемковины в сучасній штуці

5. 12. 2023
Польковиці 103,8 МHz
Ґорлиці 106,6 MHz

Łemkowie są…

  • Ruska Bursa / Руска Бурса
  • Nadawca / Про наше радийо
  • Cyfrowa Biblioteka RB / Діґітальна біблiотека РБ
  • Знимкы
  • Контакт
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
Радийо Руской Бурсы
Руска Бурса

Publikacja wyraża jedynie poglądy autora/ów i nie może być utożsamiana z oficjalnym stanowiskiem Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
Публикация выражат лем погляды автора/авторів і не може быти принимана як офіцияльне становиско Міністра Внутрішніх Справ і Адміністрациі.
Zrealizowano dzięki dotacji Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
© Copyright lem.fm, 2023. Вшыткы права застережены.

No Result
View All Result
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні