Голосник

Кралицького Творы суть ціннов публікаційов про карпаторусиністів

У 2020-ім році припоминаме собі 185-ту річніцю од народжіня Анатолійя Кралицького, русиньского писателя, публіцісты, історіка, етноґрафа і монаха Чіну св. Василія Великого, котрый быв іґуменом Мукачівского монастыря на Чернечій горі.

В минулім році сьме собі припомянули далшу річніцю, і то 125 років од його смерти. Свій вклад ку тым річніцям дала на переломі років 2019 і 2020 і Пряшівска універзіта в Пряшові, під котров діє і Іншітітут русиньского языка і културы, кедь у своїм выдавательстві выдала книжку під назвов Анатолій Кралицькый Творы. Едіторами той публікації суть Валерій Падяк, русиньксый науковець, высокошкольскый педаґоґ і выдаватель, котрый занимать ся русиньсков літературов і драматурґійов, і молодый науковець Михал Павліч, котрый так само занимать ся літературнов творчостьов Русинів і вєдно з Падяком робить як одборный асістент на русиньскім інштітуті.

Публікація богата на Кралицького тексты

Книжка Анатолій Кралицькый Творы є за словами едіторів на днесь найповнішым зобраньом Кралицького творів.

Тексты, котры повыберали Падяк і  Павліч суть сістематічно упорядкованы на дакілько частей: прозовы творы 1860-ых років, прозовы творы 1890-ых років, переклады і адаптація, мемоары, історія і палеоґрафія, етноґрафія і штатістіка, публіцістіка.

В книжці найдеме знамішы (холем про тых, котры темов русьньской літературы занимають ся) Кралицького тексты як Пастырь в Полонинах, Князь Лаборець, Екзекутор – што належыть до прозовой творчости, але і менше знаны тексты, но о то ціннішы, головно што до етноґрафії ці публіцістікы.

По тых капітолах слідує выбрана корешпонденція Анатолія Кралицького, меджі іншым там мож прочітати писма нашого будителя Іванови Сілвайови, вызначному чеському русофілови Франтішкови Янови Єзберови ці вызначному російскому філолоґови – славістови Ізмаілови Срезневскому.

Книжка, котра має понад 430 сторінок, обсягує і ілустрації, на котрых мож видіти цінны Кралицького рукописы, докінця рукопис стиху, котрый будучій писатель мав написати як дітина, і скены старых выдань, меджі котрыма є і першый лист Мукачівского псалтыру із XV. столітя.

Книжка не є лем зобраньом Кралицького текстів

Хоць Євґеній Фенцик вже у 1893-ім році писав, же ніт алманаха, місяцьослова, майже єдного чісла новинкы, де бы не стрітили сьме ся з текстом Антатолія Кральцкого, і Франтішек Тіхый написав у 1936-ім році, же в історії підкарпаторуськой літературной културы належыть Кральцкому місце коло Духновіча і Павловіча, правдов є, же з його творами, а головно з його жывотом сьме днесь познакомлены не так много, як бы ся дало.

Книжка приносить цінны жрідловы тексты Кралицького, што уж само о собі бы може старчіло. Но она не зіставать лем при тім. І то вдяка Валерійови Падякови, котрый Кралицькым занимать ся довгы десяткы років. Якраз Падяк є автором вступу, в котрім сістематічностьов йому властнов, котру вже вказав у поперердніх своїх публікаціях з области русиньской літературы і драматурґії, розкрывать жывот і творчость того плодного в літературі єромонаха, родака із села Чабины, Меджілабірьского окресу на Пряшівщіні. А приходить і з новыма доказами. Падяк так само в книжці зробив текстовы позначкы і транслітеровав Кралицького тексты, причім основы той транслітерації суть в публікації пояснены.

Дата народжіня Александра

Хоць Кралицького знаме під меном Анатолій, тото мено было його монашескым. Кралицькый быв покрещеный як Александер, што Падяк доказує вдяка Книзі архівных копій конфесійных записів Земпліньского комітату за рокы 1821 – 1895. Тото історічне жрідло бадатель Кралицького нашов у Архіві Земпліньской жупы, котрый находить ся в місті Шаторальяугей, в днешнім Мадярьску.

З того запису дізнаваме ся і то, же быв сыном Федора Кралицького, кантора (дяка) чабиньской церькви і Анны Конч. Але нашто властно было Падякови іти і глядати тоты архівны записы?

Ціла проблема выникла коло даты Кралицького народжіня. Нажаль, народзіл од такого Духновіча, Кралицькый, наперек тому, же по собі лишыв понад 400 творів, не написав свою автобіоґрафію. Його першу біоґрафію, доста курту, написав Євґеній Фенцик у 1893-ім році і в ній было, же Кралицькый народив ся 12-го фебруара 1835-го року, рукоположеный за єромонаха быв єпіскопом пряшівскым Йосифом Ґаґанцьом 25-го марца 1858-го року. Тота біоґрафія не пише нич о роках дітячіх і роках молодости Кралицького.

Но Шематізм на 1873-ій рік якбач зробив першу хыбу в біоґрафії Кралицького. В тім ся пише, же народив ся Кралицькый у 1834-ім році. Тота хыба зачала ся переносити до далшых выдань, о 1834-ім році писав у єдній своїй статі і славіста а історік із Росії Євґеній Перефецькый. Статя вышла у Відню у 1913-ім році, значіть уж по смерти Кралицького. Перфецькый дотримовав ся, як посянює Падяк, того, што му повів сын брата Анатолія Кралицького – Методій Кралицькый, так само монах Чіну св. Василія Великого і іґумен Мстичевского монастыря. Но Методій не мав метрику свого стрыка і так його хыба могла выходити з того, што вже было о Кралицькім написано в іншых выданях.

Падяк в публікації подавать ясный доказ о даті, коли ся Кралицькый народив. Было то 12-го фебруара 1835-го року і о день пізніше быв покрещеный в чабиньскый церькви, причім го тримали нанашко – містный жытель Іван Марковіч і нанашка – Анна Яковіч, котра была дівков чабиньского пароха.

Сын руського дяка – вундеркінд

Як сьме вже споминали, о роках дітинства і молодости, фамелії ці о школованю Анатолія Кралицького в біоґрафіях не найдеме вельо – майже нич.

І тот період має намагу дакус розкрыти а полемізовати о нім Падяк у своїм біоґрафічнім вступі. Падяк похыбує о тім, жебы чабиньскый дяк, отець 11-членной родины мав можливости дати свому старшому сынови школованя десь інде, наприклад в Галичі, як дакотры твердять – не на селі, де жыли. І за його думками любов до просвіты малому Александрови набізовно прискіпив якраз отець. Пізніше штудовав на семінарії в Ужгороді.

Кральцкых фамелія мала девять дітей – Юля, Терка, Алксандер (пізніше єромонах Анатолій), Антон, Маня, Мішко, Зузка, Стефан і Анна. Тоты знаня бадателі начеряли із рукописного зошыта, котрый даколи належав родині Кралицькых. В тім зошыті находить ся і руков 16-річного Александра написаный текст із 1851-го року, в котрім стоїть, же го написав Александер Кралицькый в селі Чабины, при храмі  св. Отця нашого Николая, Мір Лікійскых чудотворця.

Якраз з тым зошытом є повязаный і другый текст, конкретно стих, котрый має назву На памятку. Тот стих нарпиклад Франтішек Тіхый означовав за автобіоґрафічный. Мой отецъ рускій дякъ зачінать рітмізованый текст, котрый не має даякой умелецькой вартости і не має датованя. Кралицькый, кедь го писав він, там выменує вшыткых братів і сестры за шором. Рукопис є написаный печатныма буквами, нескушенов або слабов руков, в слові крестити є буква И замінена за букву N.

Падяк передкладать арґументы спохыбнюючі авторство Анатолія,  но на теперь зохабляють вшыткы про і протиарґументы авторство стиха одкрытым, і кедь бадатель сам пізніше у фотофокументації пише о стиху, котрый правдоподобно написав Кралицькый.

Цінна публікація про карпаторусиністів (а нелем)

Падяк в далшых частях свого вступу близше замимать ся школованьом Кралицького, але як знатель того писателя, єромонаха, котрого дорослый жывот проходив у монастырях в Краснім Броді, Маріяповчі і Мукачові, пояснює і  літературно творчость на мапі його жывотной пути.

Ку чітателям ся завдякы Валерія Падяка не діставать лем велике жрідло оріґіналных Кралицького текстів, але на основі довгорічного баданя науковця можеме дістати ліпшый розгляд, ліпшы знаня о жывоті того будителя, його творах і тым ліпше зрозуміти тексты, котры нам суть в публікації передкладаны і їх контекст. Через писма ся діставаме так дакус і до пріватного жывота Кралицького. Падяк розкрывать і таємніцю єдного псевдоніма, котрый ся Кралицькому приписовав, але то вже зохабляме на чітателях.

Анатолій Кральцкый Творы є ціннов публікаційов, про карпаторусиністів, головно тых, котры хотять занимати ся літературов, бо Кралицькый є єдным із фундаменталных особ в рамках ньой. Но є ціннов і про каждого, хто хоче дакус веце знати о нашій богатій літературі і єднім з найвызначнішых особностей нашой історії.

А уж лем єдна позначка. На цінности книжкы не мінить нич ани хыба, котра ся находить на 14-ій сторінці, де автор вступу омылом записав рік народжіня Кралицького як 1935. Така хыба є при кількости років на даній сторінці, і в цілій части, одпустительна і віриме, же єй нихто не буде пошырьовати далше.

ТЕКСТ НАПИСАНЫЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА

Шеруй.

О авторі

Петро Медвідь

Народженый в центрі Пряшівской Руси, в місті Пряшів. Локалпатріот. Актуалну тему з його точкы погляду мож чути каждый четверь в проґрамі Вступне до контроли о 18.10 год. Каждый робочій день од 8.00 год. мож слухати його Корзо, в котрім вас возьме до світа актуалной політікы. Контакт: petro@lem.fm

Коментарі