Голосник

Кріза по крізі

На фоні пандемії, котра рушать цілым світом, якый сьме мінімално остатніх тридцять років знали, ся можуть одограти зміны, котры будуть мати омного векшы наслідкы як то, котры сектроы економікы будеме мусити ратовати перед цілковым банкротом.

На початку вшыткого стоять два факты. По перше, люди суть выстаты з пандемії, думали сьме, же в днешній добі, коли не є проблема літати на місяць або іти на авті зо запертыма очами, не може дашто таке як вірус трапити нашу премудру цівілізацію даяк довго. Но вказує ся, же може. І так люди зачінають похыбовати о існованю хвороты, о тім, ці то треба так вшытко заперати, появлюють ся різны коншпірації (як все в історії), люди ся боять о роботу, о то, же збанкротують вдяка наряджіням влады. Глядають як втечі страху спохыбньованьом. То позіція людей.

По друге, же ту хворота є, то так само факт. Політіци, покля суть холем дакус опдовідны, може тяжко, але глядють рішіня, жебы мати што найменше жертв, жебы уратовати людей, жебы не допустити колапс здравотницьтва, но на другім боці мусять раховати з тым, же то буде тверда рана про економіку, і же в очах многых людей будуть страчати популаріту.

Меджі тыма двома світами, світом обычайных людей, і світом одповідных політіків, ся меджі тым одогравать штось, што бы сьме могли назвати маґнетізм, лем з тым, же єден маґнет – люди, і другый – політіци, котры обмеджують, суть наставлены ку собі тым самым полусом. Што ся втогды діє? Маґнеты ся ку собі не притягнуть, ідуть од себе, і меджі нима зіставать люфт. Люфт, до котрого ся барз легко може дістати інша „сила“.

На фоні пандемії видиме, омного веце як при будьякых проблематічных сітуаціях скоріше, же люди хотять скоры, туні, легкы, безболістны рішіня. Но в складных сітуаціях такы рішіня реално не існують. Одповідны політіци їх зато ани не можуть приобіцяти. І ту є днесь омного векшый простор про популістів, котры такы рішіня так само не мають, але знають їх приобіцяти. І то є ціле чудо. Нич веце не треба. Лем чути, же буде добрі, а буде то скоро.

І так, кедь будуть люди іщі веце выстаты з пандемії, можеме быти свідками політічной переміны і той розвитой демокрації, як собі радо бісідуєме о западных державах. О то веце суть огрожены країны, де демокрація аж так розвита не є, і думам тым головно країны бывшого совітьского блоку.

Не є нереалным, же пандемія, ліпше повіджено наслідкы пандемії, о котрых уж теперь знаме, же не будуть далеко од катастрофы, можуть запричінити наростаня політічного поппулізму, нажаль і екстремізму в далшых выборах в окремых державах. Залежыть лем на тім, ці ся такым маґнетам подарить вступити до середины, до споминаного люфту, і наставити полус опачный, котрый маґнет воличів притягне.

І што бы нас то мало інтересовати? Нашто думати на то, як ся пандемія проявить в політічных преференціях?

Штандарды народностных меншын, котры маєме забезпечены в окремых державах, суть резултатами демократічного світа, в котрім не може быти хтось діскрімінованый лем на основі того, же є іншый, в нашім припаді, же має іншу народность як майорітне населіня. Не треба ходити далеко до історії, старчіть ся заставити при Гітлерови, або і при Сталінови, ці при недемократічных режімах обще, і посмотрити ся на то, як ся справовало ку меншынам – народностным, політічным, будьякым. Но вшыткы тоты режімы мали скоры, туні, легкы, безболістны рішіня. Наконець то все вышло як найпомалше, найдорогше, найскладніше і найвеце боляче рішіня.

В припаді Русинів, як народа без такзваной „матерьской“ державы, суть можливы приклоны ку туньому популізму, котрому може завтра зачати хтось перешкаджати, хтось може быти за тото виноватый, іщі небезпечнішы. Уж і в минулім режімі сьме виділи, же сьме были найлегшый ціль репресій в комуністічных державах, бо нихто далшый за нами не стоїть, кедь за нами не стоїть держава, в котрій жыєме.

І так мірно скептічно, але з історічнов скушеностьов, днесь высловлюю думку, же по крізі пандемічній нас чекать кріза далша. Кріза політічна, кріза демокрації. І нам бы мало омного веце залежати на тім, жебы сьме єй оборонили перед тунім і небезпечным популізмом і екстремізмом. Вшытко, што сьме досягли за остатніх тридцять років, сьме досягли вдяка демокрації.

Статя была написана як коментарь „Вступне до контроли“ лемківского радія lem.fm. Фото: Pixabay.com.

ТЕКСТ НАПИСАНЫЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА

Шеруй.

О авторі

Петро Медвідь

Народженый в центрі Пряшівской Руси, в місті Пряшів. Локалпатріот. Актуалну тему з його точкы погляду мож чути каждый четверь в проґрамі Вступне до контроли о 18.10 год. Каждый робочій день од 8.00 год. мож слухати його Корзо, в котрім вас возьме до світа актуалной політікы. Контакт: petro@lem.fm

Коментарі