lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні
    • Інче
Брак результатів
Вшыткы результаты

Кошык єст порожній.

lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні
    • Інче
Брак результатів
Вшыткы результаты

Кошык єст порожній.

lem.fm - Радийо Руской Бурсы
Брак результатів
Вшыткы результаты

Ладижіньскый є русиньсков особностьов рока 2015

Петро Медвідь Петро Медвідь
28. 12. 2015
» Вісти

Як інформує сайт rusyn.sk, Здружіня інтеліґенції Русинів Словеньска (ЗІРС) зорґанізовало 16-го децембра 2015 р. в Братіславі під покровительством Мірослава Лайчака, підпредседы влады і міністра загранічных діл і европскых справ Словацькой републікы подію, на котру быв закликаный і юбілуючій Піддукляньскый умелецькый народный ансамбель (ПУЛС). Довєдна ся припоминала 90-та річніця Штефана Ладижіньского, 70 років існованя Театру Александра Духновіча, 60 років ПУЛС, 20 років ЗІРС і 5 років колектіву Рутенія.

В рамках події была передана і премія „Русиньска особность рока“. Тота ся передавала уж по пятый раз. Журі в складі Владимір Лихварь, Янко Ліпіньскый і Михал Штеньо рішала, же тот рік за ціложывотный особный і тырвалый вклад про розвиток русиньской културы премію уділить Штефанови Ладижіньскому. Премія дотеперь была уділена Марії Мачошковій, Маркови Шкопови, Михалови Штеньови і Федорови Віцови. Нагородженый діставать і зменшену пластіку скулптуры „Медова баба“ од скулптатора Марека Жітняна, котрой деревяный оріґінал находить ся над селом Новоселиця і має сімболізовати робітность русиньского народа.

Народив ся Штефан Ладижіньскый 7-го марца 1925 в русиньскім селі Матісова в окресі Стара Любовня. Є діріґентом, комозітором і културным діятельом. Закінчів ґімназію в Баньскій Быстріці, музичну освіту здобыв у Пряшові, діріґовав музично-співацькы колектівы у Пряшові і Братіславі. Быв єдным із основателів Воєньского колектіву капітана Налепкы, быв його діріґентом і драматурґом. Діріґовав і армадный умелецькый колектів Войтєха Неєдлого в Празі. Быв умелецькым шефом втогдышного ПУНА (днесь ПУЛС) коло Україньского націоналного театру (днесь Театер Александра Духновіча) в Пряшові, де про вісем пєс драматічного колектіву театру скомпоновав музику. Засновав і вів театер „Štúdio S“ в Братіславі, быв драматурґом Словацького людового умелецького колектіву (Slovenský ľudový umelecký kolektív), директором умелецькой сцены Словконцерту. Приготовив коло 70 сценарів про естрады. Быв так само діріґентом церьковного хору Kyrillomethodeon коло ґрекокатолицькой церькви в Братіславі, зновотовав Божественну літурґію св. Йоана Златоустаго, коляды, выдав казету церьковославяньскых співів із Божественной літурґії св. Йоана Златоустаго під назвов Тебе поєм. Быв співзасновательом ЗІРС у 1995 році в Братіславі, председом Русиньской оброды на Словеньску у рр. 1999 – 2001. Выдав збірник русиньскых піснь під назвов Русиньскы перлы трьома голосами. Жыє у Братіславі – Русовцях.

Нагороду за Штефана Ладижіньского перевзяла його дівка Катарина Паштекова, котра в мені нагородженого юбіланта прочітала поздравне писмо, в котрім подяковав орґанізаторам за признаня резултатів його ціложывотной творчости, інформує далше портал rusyn.sk.

ТЕКСТ НАПИСАНИЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА

ShareTweet

Повязаны дописы

Орґанізація молоды.Русины на сеймі выбрала нового председу. Став ним Мафтей Допіряк

18. 9. 2025

Велика дебата о меншынах в Ополи. Експерты з Польщы і з Европы придут на конґрес

17. 9. 2025
Польковиці 103,8 МHz
Ґорлиці 106,6 MHz

Łemkowie są…

Спомож нас / Wesprzyj nas

Наш порталь можете чытати чысто дармо, але кєд маш охоту - можеш нас спомочы. Буде нам барз мило!

Жебы спомочы нас даком вплатом, без ниякых зобовязань, втисний притиск або зоскануй код QR.

Nasz portal jest darmowy, nie mamy (i nie chcemy) na nim reklam. Jeżeli masz ochotę - możesz wesprzeć naszą codzienną pracę.

Aby wspomóc nas jednorazową wpłatą, bez żadnych zobowiązań, kliknij przycisk lub zeskanuj kod QR.

  • Ruska Bursa / Руска Бурса
  • Nadawca / Про наше радийо
  • Cyfrowa Biblioteka RB / Діґітальна біблiотека РБ
  • Знимкы
  • Контакт
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
Радийо Руской Бурсы
Руска Бурса

Publikacja wyraża jedynie poglądy autora/ów i nie może być utożsamiana z oficjalnym stanowiskiem Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
Публикация выражат лем погляды автора/авторів і не може быти принимана як офіцияльне становиско Міністра Внутрішніх Справ і Адміністрациі.
Zrealizowano dzięki dotacji Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
© Copyright lem.fm, 2025. Вшыткы права застережены.

Брак результатів
Вшыткы результаты
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні
    • Інче