Як інформує сайт rusyn.sk, Здружіня інтеліґенції Русинів Словеньска (ЗІРС) зорґанізовало 16-го децембра 2015 р. в Братіславі під покровительством Мірослава Лайчака, підпредседы влады і міністра загранічных діл і европскых справ Словацькой републікы подію, на котру быв закликаный і юбілуючій Піддукляньскый умелецькый народный ансамбель (ПУЛС). Довєдна ся припоминала 90-та річніця Штефана Ладижіньского, 70 років існованя Театру Александра Духновіча, 60 років ПУЛС, 20 років ЗІРС і 5 років колектіву Рутенія.
В рамках події была передана і премія „Русиньска особность рока“. Тота ся передавала уж по пятый раз. Журі в складі Владимір Лихварь, Янко Ліпіньскый і Михал Штеньо рішала, же тот рік за ціложывотный особный і тырвалый вклад про розвиток русиньской културы премію уділить Штефанови Ладижіньскому. Премія дотеперь была уділена Марії Мачошковій, Маркови Шкопови, Михалови Штеньови і Федорови Віцови. Нагородженый діставать і зменшену пластіку скулптуры „Медова баба“ од скулптатора Марека Жітняна, котрой деревяный оріґінал находить ся над селом Новоселиця і має сімболізовати робітность русиньского народа.
Народив ся Штефан Ладижіньскый 7-го марца 1925 в русиньскім селі Матісова в окресі Стара Любовня. Є діріґентом, комозітором і културным діятельом. Закінчів ґімназію в Баньскій Быстріці, музичну освіту здобыв у Пряшові, діріґовав музично-співацькы колектівы у Пряшові і Братіславі. Быв єдным із основателів Воєньского колектіву капітана Налепкы, быв його діріґентом і драматурґом. Діріґовав і армадный умелецькый колектів Войтєха Неєдлого в Празі. Быв умелецькым шефом втогдышного ПУНА (днесь ПУЛС) коло Україньского націоналного театру (днесь Театер Александра Духновіча) в Пряшові, де про вісем пєс драматічного колектіву театру скомпоновав музику. Засновав і вів театер „Štúdio S“ в Братіславі, быв драматурґом Словацького людового умелецького колектіву (Slovenský ľudový umelecký kolektív), директором умелецькой сцены Словконцерту. Приготовив коло 70 сценарів про естрады. Быв так само діріґентом церьковного хору Kyrillomethodeon коло ґрекокатолицькой церькви в Братіславі, зновотовав Божественну літурґію св. Йоана Златоустаго, коляды, выдав казету церьковославяньскых співів із Божественной літурґії св. Йоана Златоустаго під назвов Тебе поєм. Быв співзасновательом ЗІРС у 1995 році в Братіславі, председом Русиньской оброды на Словеньску у рр. 1999 – 2001. Выдав збірник русиньскых піснь під назвов Русиньскы перлы трьома голосами. Жыє у Братіславі – Русовцях.
Нагороду за Штефана Ладижіньского перевзяла його дівка Катарина Паштекова, котра в мені нагородженого юбіланта прочітала поздравне писмо, в котрім подяковав орґанізаторам за признаня резултатів його ціложывотной творчости, інформує далше портал rusyn.sk.
ТЕКСТ НАПИСАНИЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА