11. квітня/апріля т.р. в Каштели в Шымбарку проходило розвязаня конкурсу пн. Етно-климаты. Задачом конкурсу было накрутити короткій фільм о лемківскых або погіряньскых зимовых звыках і традициях, а участ в ним могли взяти школяре ґімназий і выжеґімназияльных шкіл.
Оголосили сме тот конкурс дост спонтанні і то в дост тяжкым періоді, бо осінньо-зимовым, зато і нелегко было в тым часі зробити фільмы. Коли будеме го повторювати, а на певно будеме, то в ліпшым терміні, барже сприятливым, кєд іде о хвилю, але і жебы мочы вказати інчы темы – повіл Лешек Бжозовскій, кєрівник Скансену Погіряньского Села, якє єст одділіньом Музею Дворы Карвациянів і Ґладышів в Ґорлицях. Скансен разом з Мазярском Загородом в Лоси были орґанізаторами конкурсу. Разом до конкурсу надослано 7 фільмів, каждий фільм был інчий і каждий мал своє пересланя, остало вказане дуже лемківской культуры, видочні єст она барз міцно закорінена серед молодежы, єст видочна, характеристична. В звязку з тым, же был то час близкій різдвяным святам, молоды фільмовці выберали темы звязаны з празднуваньом тых свят. Переплітували традициі звязаны з західньом і східньом Церквами.
Публика зобрана в Каштели мала нагоду видіти в цілости вшыткы надосланы пропозициі. Фільмы барз ріжнили ся медже собом – кілько было зголошеных ґруп, тілько ріжных думок на вказаня темы. Серед семох фільмовых етюд, пару то были свого рода інсценізациі, з акторском гром і фабулом, в накручыня якых заанґажуваных было вельо осіб. Были фільмы, котры мож бы радше было назвати репортажом ци документальным фільмом, а была тіж єдна етюда, котра лучыла в собі приметы обох форм.
Комісия в складі: Йоанна Голда – етноложка з Етноґрафічного Парку в Новым Санчы, Івета Валецка – шефредактор ґорлицкой телевізиі RTVG та Лешек Бжозовскій, рішыла признати три головны місця і єдно выріжніня.
І місце занял фільм пн. Камінний Хліб зрыхтуваний через учеників з Ансамблю Шкіл в Быстрій з 2. клясы ґімназиі і 6. клясы основной школы. Фільм оповідат про пошануваня хліба, як найважнійшого елементу каждой хыжы. В народній традициі хліб был все оддзеркаліньом найважнійшых вартости і присутний был в каждій обшыри штоденного жытя, од бытя основом пожывліня, через хоснуваня го як елемент обрядів, вірувань, по присутніст в співанках, леґендах – все зо символічным значыньом. Вельо з тото вказали в нагородженым фільмі авторы.
ІІ місце заняли учениці з Містного Ансамблю Шкіл нр 1 в Ґорлицях за фільм Ци так барз забыты? Подібні як попередній, і тот фільм мал свою фабулу, котру одгрывали акторе. Молоде дівча з невідомых причын з сучасного світа вертат ся до минулого, трафлят до сельской хыжы. Прібує дознати ся дашто про тамту штоденніст. Ци погіряньскє дівча молго мати Лемка за мужа?
ІІІ місце признано ґрупі школярів Ансамблю Шкіл з Устя Руского. Фільм Злий початок доброго кінця был цілістю накручений в лемківскым языку, а за його фон авторе взяли обыйстя Лемківской Загороды в Ґладышові. То істория того, як пересічна, або менче пересічна, родина рыхтує ся до Святого Вечера. Продукция, хоц дост темна, кєд іде о єй технічну страну, вказує вельо лемківскых звыків і традиций звязаных з різдвяныма святами.
Етюда В выгляді традициі, котру зрыхтували ученикы з Ансамблю Шкіл в Ропици Польскій, достала выріжніня. Фільм мал найліпший образ, звук і был барз інтересуючо змонтуваний, але было то діло професийоналісты, за што комісия рішыла выріжніньом доцінити роботу заанґажуваной в творіня фільму молодежы.
Про Лемків, іх історию, традициі звязаны з ґаздуваньом, мазярством, Різдвом оповідали надосланы на конкурс три документально-репортажовы фільмы: Традиция – достоменніст – істория, Лемківскы традициі в Ґміні Санкова та Лем.
В оціняючій комісиі присутны были і етноґрафы. Взяли сме до увагы тото, же то была молодіж і не мусіла знати вшыткых дрібниц, але звертали сме увагу, жебы як найменче было деякых нестислости, як примірово в єдным фільмі помішане было облечыня погіряньскє з лемківскым, то одняли сме кус пунктів. Але одходячы од такых мериторичных блудів, то нам ходило радше о вказаня спонтанности фільмів, о тото, в як цікавий спосіб через акторску гру, інтересуючий сценарий молодіж была в силі вказати ріжны традициі. Там, де виділи сме, же заанґажуваных было вельо осіб і мусіли ся скорше зрыхтувати, дали сме найбільше пунктів – так арґументувал рішыня комісиі Л. Бжозовскій.