Лемківска Едукацийна Загорода

В сонечне серпньове полудне звиджаме нову лемківску інициятиву, котра получыт сучасны, модерны формы едукациі з лемківском історийом і єй традицийным ремеслом. Основательом реченой загороды є Пан Йоан Дзюбина, емеритуваний учытель і абсольвент рільничых шкіл. Пан Ваньо вказали нам свою роботу, оповіли о ній, як і о шумных плянах на будуче:

” – Зачал єм тото барз давно, бо юж певні з двадцет років мі тото ходило по голові, а так на добру справу, то од тріох ци штыріох років. Має то быти така лемківска загорода едукацийна. Бакциль педаґоґічний мя іщы не попустил, а зас справы культуры матеряльной і інчой нашой сут мі дост блискы. Но і в нашым рейоні, ту, бракує такого чогоси, жебы вказати як то давніжше было, як тоты нашы дідове, прадідове жыли. Та іщы і мы, бо я ся в такій хыжы вродил. Но і тот обєкт то має быти (в засаді єст юж) хыжа лемківска,  тыпова така як для Ґладышова, до того зо два, три сыпанці, два юж стоят, даякій млин вітровий, може кєрат – бо тіж мам, студня з журавльом, но і такы дрібны річы, котры будут, там на верха.  В середині то має быты так як было колиси…()…то єст наш такій плян родинний…()… з рештом так ня попыхали до того і місце де тота загорода ся творит, повстає, тіж єст цікаве, бо недалеко од того, а так взагалі на початку, де тоты хыжкы стоят, в часі першой війны світовой, была австрийска різня. Воякы австрияцкы огородили кавалец поля, заберали пацята, коровы, уці, в першым ряді тым котрых хлопи были в Талергофі, так як хоцбы мій прадід, котрий в Талергофі гмер яко єден зо штыріох з Ґладышова. Поза тым, наступна річ, котра мі ся насуват в тім цілім пляні нашым, то по выганяню, таку хыжу в стылю лемківскім будували моі дідо (няніо мойой мамы), ту в Ґладышові, а потім юж нихто. ()… Сам Ґладышів є такым цікавым селом, бо він єст медже водами Дунайця і Віслокы. І для того він єст так кус в пілперек, денекотры гварят, же такє пілперечне село то і люде там пілперечны:) і то єст цікава річ, длятого же в Ґладышові хыжы стоят щытами до дорогы. Всяди тоты хыжы стоят вздолж дорогы, а в нас впілперек, і то не прото же Ґладышів то пілперечне село, лем в пілперек села дує вітер. Засадом будубаня хыж нашых є, жебы вітер дул до щыта…()… лемківска загорода едукацыйна, я думам же то бы было такє місце, де можна бы купа річы з нашой культуры матеряльной і не лем матеряльной вказати. І не маєто быти на засаді такій, як єст в музеум ци скансені, де ся експонаты лем обзерат і не дотыкат ся іх. Сут навет табличкы “Nie dotykać!”, а в нас буде на одворот.  Можна буде дотыкаты,  можна си буде сісти на столец, выстругати ґонта,  очывидно під якысым там надзором когоси хто ся на тім знє, жебы ся не порізати, бо нарядя сут остры. Буде можна си зробити жыцю, ци выпрясти зо два метры ниткы.
() …Найбарже головны дерева, мам на мысли траґарі в хыжы,  сут ориґінальны, з датом 1922 рік і тото не єст підрабляне ани нич. Сут ориґінальны двері до стайні, до хыжы, до причыны. Зрештом, хыжа єст в такым выданю, де буде можна вказати  певны розвязаня, котры были часом не конечні стосуваны в єдній хыжи, а в інчых были, бо до сіни будут шырокы ворота…()…в сініох неє підлогы, єст лем топтана глина…()…ту направо маме хыжу…()… то было властиві єдине поміщыня, де  на округло през цілий рік могли люде мешкати, бо ту был пец і ту было тепло…()…были там дві-три постелі, даякы лавкы,  шлюбанок, но і  в такій хыжы  єдній мешкало часом і дванадцетеро і штырнадцетельо люди…()…то єст комора і в нас то называли комора поза хыжом…()…ту єст поміщыня, котре єст поза стайніом, зас і оно могло мати пару функций. Оно могло мати влойстя так як ту сме, од сіни, і товди то была комора поза стайніом, або могло мати влойстя  од другой страны, значыт, од боіска і товды ся называло пелевен. ()…
… Зо сіни можеме, не выходячы на двір, перейти причыном до стайні, а дале піти до боіска…()…то єст для выгоды ґазды і длятого жебы в стайни было тепло, бо не все в стайни было полно худобы, жебы могла ся гріти…()… З худобом буде певі клопіт:), але думам, же як буде треба, то пожычу од сусідів і дашто ту поставиме, жебы тота стайня хоцкі перешла запахом. Бо то єст тіж істотне, же тоты поміщыня мали тіж свій запах, бо в стайни было так, в причыні было інакше, в сініох інакше. То было вшытко звязане з тым, што ся там діяло…()
…Ту єст по правій нашій сыпанец, котрий был привезений з Чырной. То єст цикавий сыпанец, бо має інчы угла. Тоты угла сут інакше зарізуваны і они мают в середині (того не видно), такій пілперечній чоп, так же ту дерево не даст ся в жаден спосіб вытягнути, выняти, треба го піднести і товды можеме го зняти…()…тот сыпанец, там де він стоял, то го называли шпіхліріом, бо спід Крениці.  А тот зас, то єст сыпанец більший ту од Ждыні, він стоял коло церкви в Ждыни і то был сыпанец, котрий належал до клебаніі, также він єст такій більший кус. Юж єст вкрытий бляхом, што было як на тамты часы (бо він єст з 1926 рока), то была юж дост дорога вкрыла, не каждий си міг на тото позволити, можна повісти же рідко хто, но але Єгомость видочні си могли 🙂 позволити на тото і в тім сыпанци неє підлогы, хоц колиси она была, але неє підлогы, бо він єст заплянуваний, же в нім власні буде тота оліярня, а оліярню робили так, же она была вкопана в землю…()
…Ту прібуєме позберати ріжны експонаты і потворити такы стежкы едукацийны. В хыжы бы были річы звязаны з роблініом хліба, масла, сыра, з пряджыніом, бо тото ся робило в хыжы, і річы з робліньом полотна. В сініох буде можна молоти, ту іщы будут млины вітровы, такы ріжны, два,може три, і хоцкі єден з них повинен функцйонувати… тот другій сыпанец  малбы правдоподібні такє презначыня, жебы там можна было даякого ґонта выстругати, зробити жыцю, в боіску буде мож навчыти ся молотити ціпами, чыстити зерно на решеті, буде січкарня, буде машына до молочыня, така зубатка маленька, як то давно было, кєрат, можна буде ся навчыты крутити кычкы, повересла, што іщы нам приде на мысель…()
…такого приспішыня треба тому надати, єст то перший вывяд і то для радия лемківского, з чого ся тіж тішу…“

Ціле інтервью слухайте в радию лем.фм, а вшыткых заінтересуваных помочом в тій інициятыві просиме о контакт на radio@lem.fm, або безпосередні до Пана Ваня на е-майль: dziubynilka@gmail.com