Голосник

Лемківскій Ґанок #13 – бесіда з Бабом з гір, значыт Зузанном Длуґош

Просиме чытати дальше інтервю з сериі «Лемківскій Ґанок». Тым разом сме бесідували з Зузанном Длуґош – авторком проєкту «Баба з гір».

Зузанна о собі:

Єм Мушынянком. Барз люблю місце, в якым прожывам. Од кінця середньой школы моі активности звязаны сут з туристиком. Познавала-м ю з вельох стран: в бюрі подорожы, як маркетінґова представничка, менаджерка в 4-звіздковых готелях, як готельова няня, провідничка по обєкті, аж по… «Бабу з гір» – значыт мою фірму. Што мя тішыт? Коли вказує ся, же моі пляны сут добром думком. Одпочывам? Очывидно. Коли вшытко є зроблене. Охочо на шляку.

Якуб: Любиш варити? Ци в днешніх часах мож іщы мати час варити, коли каждый жене за роботом, школом ітд.?

Зузанна: Іджыня єст для мене важным елементом мойого жытя з єдной страны, а з другой – варіня дозвалят мі мати влияня на тото, што іст моя родина. Правдом єст, же ся спішыме, але штоденне варіня то лем квестия доброго плянуваня і лоґістикы. Варю і єст то для мя нормом. Днес прошу на крупник і кашанку з бандурами і квашеном капустом.

Якуб: Но добрі. Зачали сме нетипово нашу бесіду, бо од темы іджыня, але до того іщы вернеме. В Інтернеті (як і на жыво, професийні) мож Тя познати не лем під Твоім меном і назвиском, але тіж назвом «Баба з гір». То єст назва Твойой фірмы, як і бренд, під якым ю будуєш. Одкаль думка на таку назву? Прошу, оповідж тіж, што робиш докладні в своій фірмі.

Зузанна: «Бабу з гір» завдячам скавтам, а докладні племену: «Чорна Краківска Тринадцетка». Была-м з нима на парох літніх таборах і одталь як раз привезла-м «бабу з гір». Створюючы свою фірму і думаючы о єй назві, подумала-м си, же тоты слова вполни описуют профіль фірмы: реляцийный, теплый, сердечный, традицийный, родинный, інтересуючый і очывидно з добрым іджыньом! Знаємы потверджают, бесідуючы, же «добрі ся запамятує» і має позитивны конотациі. І так уж близко 2 рокы будую бренд «Баба з гір». Як мі іде, мож провірити на Фейсбуку, Інстаґрамі, а предовшыткым на сайті: www.babazgor.pl. Єм провідничком і аніматорком свобідного часу. Барз добрі чую ся в Долині Попраду і в креативных тематичных варштатах.

Якуб: Можна бы повісти, же в Мушыні, ци загальні в Бескідах, вельо єст «баб з гір». Чом як раз пало на Тебе? 🙂

Зузанна: Думам, же то завдякы тому, же тото получыня слів, котре може быти одберане злосливо, єст барз знане, взяла-м його популярніст як атут. З єдной страны як выріжняючый елемент, а з другой як опис профілю діяльности. Пошырям тіж горизонты людям з низин, поясняючы, же горы то не лем Підгаля!

Якуб: А вертаючы до іджыня. Знам, же інтересуєш ся темом реґіональной кухні з околиц Мушыны і тым, што давнійше іли нашы прадідове, ци то Полякы, ци Лемкы. Як бы-с коротко описала дієту пересічного жытеля мушыньского реґіону сперед 100 років?

Зузанна: Для сучасного жытеля Карпат не до уявліня єст тото, як бідні і голодно было гев іщы 100 років тому. Тепла страва была двоскладникова і по тяжкій, фізичній роботі мало пожывна. В кухни більше было поливок. Могла быти карпелянка (карпелі, бандуры, морков, верхнина), кєселиця на жентици, поливка в кмину, зо щавію, а на переднівку певно лем чыр (на 1 літру воды 2-3 шклянкы разовой мукы, сіль). Але ци долго так люде бідували? Переломом было урухомліня в 1876 р. желізниці з Тарнова до Лелюхова і розвиток туристикы. Західня Лемковина то тіж Мушыньска Держава. Она в результаті І розділу Польщы влучена была до обшыри Австрийской Польщы. Разом з туристами в містах явили ся новы смакы, м.ін. струдель. Тонькє кісто, котре в середині скрыват ябково-бакалийову масу. Явили ся тіж книдлі з булком (суха булка, яйце, печінка).

Якуб: Ци давна кухня Поляків і Лемків даяк ся специяльні ріжнила? Теоретичні хоснували тоты самы «дары природы», але може были якісы кулінарны ріжниці посеред тутышніх нацийональных ґруп?

Зузанна: Пo І розділі Польщы на обшыр Мушыньской Державы пришли Жыды. Додатково, як скорше споминала-м, з туристами з Відня явили ся австрийскы стравы. Але земля, на котрій сіяло ся зерно ци садило бандуры, была така сама. Ґаздуваня в горах на глинястій земли было і єст і днес тяжкє. Кулінарны ріжниці тыкали святочных і реліґійных страв. Наштоден кажда ґаздыня вкладала до горця тото, што зродила земля. Так саджено: овес, ярец, бандуры, карпелі, цибулю, капусту. Люде ховали уці, коровы, а в Попраді в бочках тримано пстругы. Явили ся так сыры і молоко. Суровы Карпаты не псули піднебіня.

Якуб: Ведеш часто ґрупы туристів. Коли бы-с могла іх взяти до реґіональной корчмы і засервувати найбарже типовы для мушыньского реґіону стравы, то што бы то было?

Зузанна: Жебы одповісти на тото звіданя, мушу взяти під увагу єдну річ. Зорґанізуваны ґрупы, котры найчастійше мам приємніст вести по Мушыні, выберают провірены і добрі знаны ім смакы. Кажда з мушыньскых реставраций сервує кєселицю, котру каждый знат. Як єст на правдивым вівсяным заквасі, то нашли сме смакы сперед років. Але! Нашы предкы, на жаль, не знали кобасы в такій кількости, як то днес єст сервуване.

Якуб: То тепер як уж знаме кус про стравы і кухню з Твоіх рідных стран, то як бы-с перевела іх на лемківскій язык? Кус жартую. Хочу лем звідати о Твою науку лемківского языка. Як Ти іде? Ци вчыня языка дозвалят Ти познати тоту культуру і соспільніст ближе?

Зузанна: Од вельох років заберам ся за вчыня языка східніх сусідів. Першый контакт з лемківскым языком мала-м в музичній школі. Переконала-м ся, же завдякы красній мелодиі східньославяньскы языкы сут легшы для вокалистів. Пару років пізнійше слухала-м того языка зимом на улицях Крениці. Дальшым моім кроком в сторону сходу было гляданя достоменности реґіону. Вчу ся і познаю обшыр, на котрій жыю, в темі «давной західньой Лемковины». І так дошли сме до мойой охоты познати лемківскій язык. Материялы сут, охота єст, а бракує часу, але як мала бы-м ся тепер вчыти нового языка, то лем східнього!

Глядаючы того, як в мене ся жыло 150 років тому, смотрю як раз очами ґаздыні. Глядам, што ся іло, як ся тримало іджыня, як выглядал іх ден, як ходили облечены. Тепер можу лем чути запах околичных церкви і захоплювати ся іх видом і выпосажыньом. Часом сідячы в єдній з них, думам си, як товды пахло, якы звукы бы мі товаришыли, што бы-м робила по Службі Божій. Ох, такы там бабскы фрасункы.

Якуб: Зближаючы ся до кінця нашой бесіды, хочу подякувати Ти за стрічу, як тіж за переданя выбраного Тобом кулінарного перепису. Дякую іщы раз за бесіду і желам успіхів в діяльности як «Баба з гір» і вельох, вельох «смачных» пригід!

Зузанна: Долго єм думала, якій перепис хоц кус вкаже тутышню, просту і бідну кухню. Ідут свята, так рішыла-м описати перепис на перничкы, котры часом являют ся в формі мышпергачів на школінях для провідників, а часом в формі звіздочок на моій яличці. Коротко бесідуючы – єст провіреный в другым поколіню! Неє в ним яєц, єст квасна верхнина і вельо туньшый штучный мед.

Перничкы Бабці Мадзі

банька штучного меду
шклянка цукру
шклянка квасной сметаны (18%)
марґарина Пальма
2 чубаты лжыці соды
2 приправы до перника
більше як 1 кґ мукы

 

Марґарину втрети з цукром в макутрі. Додати мед і близко половину мукы.
Высыпати на дошку близко піл кґ мукы. Выняти тото, што ся находит в макутрі.
Додати решту складніків.
Замісити дост тверде кісто. Має ся не клиіти до рук.
Брати фалатками. Підсыпувати муком. Розкачати. Вырізати кісточка.
Першу бляшку перед вложыньом до пеца деликатні посыпати муком.
Печы в добрі нагрітым пеци (бл. 180 градусів).

Добрі єст іх впечы близко св. Луциі, бо товды будут барже мягкы.

Смачных і красні пахнячых свят!
Была то барз середчна стріча. Видиме ся в Мушыні.

Баба з гір:
WWW: www.babazgor.pl
Фейсбук: www.facebook.com/babazgor/
Інстаґрам: www.instagram.com/babazgor/

Джерело знимок: Зузанна Длуґош

Шеруй.

О авторі

Jakub Zygmunt

Лях зо Санча. Ґеолоґ, але на штоден робит в інчых професиях. Знат 5 языків, але на ЛЕМ.фм хоснує лем два з них. Любит вандрувати, неконечні там, де вшыткы люблят.

Коментарі