Голосник

Лемківскій Ґанок #14 – бесіда з Аґнєшком Лах-Станковском, пільотком і провідничком

Просиме чытати дальше інтервю з сериі «Лемківскій Ґанок». Тым разом сме бесідували з з Аґнєшком Лах-Станковском, пільотком і провідничком.

Аґнєшка о собі:

Моє мено Аґа, наштоден сіджу при компутері, аналізуючы ріжны ґеотехнічны тереновы даны, котры складают ся на розмаіты опрацуваня. А бескідском провідничком і пільотком єм з пасиі. Незалежні од того, де подорожую – што тіж єст мойом великом пасийом – половина мойого серця єст в Низкым Бескіді. Люблю там вертати каждом пором рока.

Якуб: Кілько єст кілометрів з Бохні до Кракова? Як бы-м хтіл поіхати туристичні до міста, одкаль єс, то як бы-с заплянувала мій ден там?

Аґа: Тоты два міста лучыт дорога долгости лем 38 кілометрів і барз легко мож медже нима подорожувати – курсуют так потягы (з бохеньской стациі до центра маме близко 15 минут піше), як і часто тіж бусы, што затримуют ся в самым центрі. Бохня асоциює ся предовшыткым з копальньом соли, найстаршом в Польщы. То завдякы природному нагромаджыню давно высокоціненой соли (не без причыны бесідує ся по польскы «słono za coś zapłacić» – [дорого за штоси заплатити – прип. ред.]) Бохня отримала права міста 4 рокы перед Краковом! Тепер соли уж ся не добыват, а копальню хоснує ся в рекреацийных цілях. Зато тіж, як лем маш час, запрашам до Бохні на два дни, копальня оферує туристам можливіст ночувати в сольній печері, што єст частю бывшой шахты. Само одвиджаня копальні можеш заплянувати на пару способів – можеш перейти ся туристичном трасом або облечы комбінезон, каск і лямпку на чело і перетиснути ся кус узшыма і менше доступныма корытарями. Направду вартат!

Але місто оферує на вельо більше! Рекомендую Ти візиту в Музею Метеликів, котрый находит ся на Салінарных Плянтах, вздолж якых до днес заховало ся вельо помічных будинків для бывшой копальні. Ідучы в сторону рынку, рекомендую тіж войти на старый містецкій цмонтір з кватерами з ріжных історичных часів, якы богаты сут в архітектонічны перлины. Што більше, мож там найти гробы осіб звязаных з горами, такых як священника Валентия Ґадомского, якого принимат ся за того, хто познакувал Орлиный Шляк.

Любителів архітектуры запрашам обізрити Віллю Мєчыслава Дембовского, яка єст проєктом славного Теодора Тальовского, а дальше піти попри части захованого замку до малой базилікы св. Миколая – перлины на обшыри міста. Находит ся в ній м.ін. каплиця св. Кінґі, поліхроміі, олтар, вітражы і сталлы котрой проєктувал сам Ян Матейко.

При ремонтуваным тепер рынку находит ся тіж памятник короля Казімєжа Великого, котрый возник тіж завдакы ініциятиві мастера.

Подібні як Краків, Бохня не має днес ратуша, але вартат войти до Музею ім. Станіслава Фішера, якій находит ся на східнім фронті рынку, в будинку давного монастыря отців домініканців.

То очывидно лем пару примірів і пропозиций, сама Бохня і околиці можут на вельо більше запропонувати, зато запрашам одвиджати! А 1. квітня/апріля (і то не єст жарт) на Плянтах, недалеко Музею Метеликів одкрыта буде солянкова градирня, яка уж стоіт і жде на яр.

Якуб: Єс пільотком екскурсий та бескідском провідничком. Єст то дост популярне занятя, але тіж вымагаюче великой пасиі од каждого, хто ся тым занимат. Якы были Твоі початкы? Што ся поробило, же занимаш ся (принаймі по части) ведіньом екскурсий? Оповідж дашто веце, як ся вшытко зачало.

Аґа: Быти провідничком (тым ся перше занимала-м) і пільотком то не было тото, о чым од все мрияла-м. В єдній хвили явила ся деси в глубині ума думка, же як так люблю подорожувати, люблю ходити по горах і люблю ріжнорідніст «чловечых ресурсів», а грошы на жытя треба одкальси мати, то може бы спрібувати тото якоси получыти. Так зачала ся моя пригода з курсом на бескідского провідника, котрый зробила-м в Студентскым Кружку Гірскых Провідників в Кракові (най Вас не зведе назва – мож ся не него записати на каждым полнолітнім етапі свойого жытя!). Уж тыжден по тым, як здала-м еґзаміны, вела-м свою першу комерцийну екскурсию – хыбаль направду барз того хтіла-м. А пак то уж пішла фаля, котра – на щестя – тырват до днес. І лем найблизшый сезон буде кус спокійнійшый, але то лем зато, же хочу дати си час, жебы спокійні здати дальшы еґзаміны на курсі провідника по місті Кракові.

Якуб: Інтересуючы, смачны выізды то Твоя специяльніст. Од двох років спілорґанізуєш з Юстином Секулом «Кулінарны Вікенды в Горах». З того, што єм ся дознал, проходят они в липци/юлию і берете ґрупу на Любань. Одкаль думка на кулінарный выізд? О што іде в такым вікенді і ци може на него поіхати каждый?

Аґа: Сут дві річы, якы любиме з Юстином – горы і іджыня. Єдного дня, протягом єдной з вельох бесід пало знане «а може бы тоты дві пасиі получыти?». І такій прозаічный момент дал початок розвиваючій ся традициі! В рамках нашых выіздів хтіли сме єдночасно реклямувати шатровы базы, зачынаючы од тых, котры приналежат Студентскому Кружкови Гірскых Провідників, в котрым самы сме робили курс. Тото, же дві минулы едициі прошли на Любані, было припадком, а не цілю, яку сме собі наплянували. Сам похід єст барз простый – каждый рыхтує дашто істи, в часі вандруваня пристаєме што даякій час (дост часто, з той причыны, же лем минулого рока было аж парудесят люди!) і кажда наступна особа оповідат о тым, што прирыхтувала, пак приходит хвиля на деґустацию. Выізд єст направду смачный!

Якуб: Ци того рока дождеме ся дальшой, третьой едициі «Кулінарного Вікенду в Горах»? Буде тото само місце?

Аґа: Мам надію, же будеме як Велика Оркєстра Святочной Допомогы – будеме ходити до кінця жытя і о єден ден долше! Пасия до гір і іджыня не минят, а усміх, якій робит на лици думка о наступных познаных особах, котры тоту пасию ділят, спричыняют, же уж ся не можу дождати вакаций! Більше деталів, покля што, не можу подати.

Якуб: Хотіл бы-м тіж, при нагоді нашой бесіды, звідати ся о тото, як то єст быти пільотком екскурсий і бескідском провідничком? Што єст найтруднійше в такій роботі, а што дає найбільшу радіст і сатисфакцию? Рекомендувала бы-с таку професию каждому?

Аґа: Робота пільота і/або провідника то робота з людми. А то абсолютні не єст для каждого. Люди просто треба любити – інакше Твоя ґрупа не проведе файного часу на екскурсиі (і не буде Та рекомендувала дальшым особам!), а і для Тебе буде то мучаче. Што до тяжкых і радістных моментів, то єст то індивідуальна справа. Выізды і походы в горы мают вельо змінных, несподіваны ситуациі ждут за каждым закрутом. Найбільшый страх выкликуют все потенцияльны проблемы зо здравльом участників. Вшытко інче, так ци інакше, мож передвидіти і одповідньо реаґувати. Провідникы, котры мают державну ліценцию, мают тіж обовязок пройти школіня з першой помочы, зато (окрем порядного прирыхтуваня і знаня) рекомендую каждому корыстати з услуг такых осіб – безпека єст все найважнійша! Превелику радіст і тепло, што ся розходит в серци, дає задоволіня участніків екскурсиі, але тіж ріжны бесіды ведены «в дорозі». Барз добрі памятам екскурсию емеритів з Познаня, од котрых неєден міг бы ся вчыти енерґіі і радости з жытя. Была серед них напримір 80-річна жена, котра од 15 років знала робити шпаґат! Сміяла ся, же внук приводит до ней своіх приятелів, жебы виділи, яку файну має бабцю! Такы істориі роблят мя барз емоцийном, а то лем єден примір з єдной лем екскурсиі. Для мене то єст велика сила стрічати ся з великым чыслом цілком ріжных осiб, од котрых мож – як ся на тото одкрыєме – брати барз вельо для самого себе.

Якуб: Мала-с може нагоду вести ґрупу в Низкым Бескіді? Жебы дати кус інспіраций чытачам, можеш повісти, якыма трасамі вандруют туристичны ґрупы Низкым Бескідом? Ци є то популярна страна серед зорґанізуваных ґруп, ци іщы ні?

Аґа: Думам, же більшіст комерцийных ґруп асоциює Низкій Бескід як простір, што ся находит по дорозі в Бєщады. Сут того так добры, як і злы страны. Єм великом любительком той гірской ґрупы і часто воює зо мном охота вказати людям, як ріжнорідный і прекрасный єст тот реґіон, разом з охотом заховати го в теперішній, іщы не комерциялізуваній формі. Приватні вела-м комерцийну пішу екскурсию по Низкым Бескіді лем раз і то зато, же мала-м свободу при выборі трасы. Виділи сме товды церков в Овчарах і пішли сме в сторону Маластівского Перевалу, одвиджаючы єдину колибу Польского Туристично-Краєзнавчого Товариства в тій гірскій ґрупі.

Якуб: Будучы в темі Низкого Бескіду, подай три слова, з якыма Ти ся асоциює тот реґіон.

Аґа: Єс злым чловеком, як наказуєш мі выбрати лем три слова! Але як ся мушу аж так ограничыти, то выбрала бы-м: тишына, істoрия, простір.

Якуб: Ідеме помалы ґу кінцьови нашой бесіды. Можеш повісти нам о своім улюбленым місци в Бескідах? Де найліпше ся Ти вандрує? В якым місци одпочываш найполнійше і чуєш, же єс «на своім»? І чом як раз там?

Аґа: Очывидно, же не повім! Такы місця хоче ся лишыти лем для себе! Можу лем повісти, же як ся вандрує барз вельо по Бескідах з екскурсиями, то в часі приватных выіздів глядат ся менше популярных стежок, часто находячых ся кус поза шляками (такы прогулькы рекомендую лем особам, якы барз добрі знают топоґрафію або ходят з провідником!). Давнійше барз скоро робила-м великы дистансы, треба было «зарахувати» дальшы шлякы і місця. Тепер рахує ся для мене предовшыткым хвиля одпочынку од мойого, дост скорого, стилю жытя (котрый люблю!), контакт з природом і людми (або самом собом і власныма думками), гляданя менше очывидных місц в горах. А завдакы тому вшыткому і самой себе.

Якуб: Дякую Ти сердечні за бесіду і желам тым самым лем гречных туристичных ґруп і простых стежок в Бескідах. До стрічы на шляку!

Аґа: Не можу нарікати на ведены дотепер екскурсиі, вшыткы они были в ріжный спосіб чудовы! Але і так дякую, жебы так все было. До стрічы!

Аґнєшка Лах-Станковска, Пільотка Екскурсий і Бескідска Провідничка
Фейсбук
майль: agnieszka.m.lach@gmail.com

Шеруй.

О авторі

Jakub Zygmunt

Лях зо Санча. Ґеолоґ, але на штоден робит в інчых професиях. Знат 5 языків, але на ЛЕМ.фм хоснує лем два з них. Любит вандрувати, неконечні там, де вшыткы люблят.

Коментарі