Голосник

Лемківскій Ґанок #16 – бесіда з Лукашом Коцевяком, любительом Высокых Гір

Просиме чытати дальше інтервю з сериі «Лемківскій Ґанок». Тым разом сме бесідували з Лукашом Коцевяком, любительом Высокых Гір.

Лукаш Коцевяк – гімаляіста і подорожник. Орґанізатор высокогірскых експедиций в Гімалаі, Памір, Гіндукуш, Анды. Наштоден з пасийом веде популярный подорожничый блоґ Сторінка з Подорожы. Вельо разів публикувал в ґазетах з гірском і подорожничом темом. Вышол на м.ін. Деналі, Манаслю, Ношак ци Аконкаґуа. О тым остатнім верху написал книжку «Аконкаґуа. В тіни Сніжного Сторожа». Пасиі до породожы, фотоґрафіі і гір переплітают ся в гармонійный спосіб і заохочуют го консеквентні реалізувати штораз то барже інтересуючы проєкты. Ціненый прелеґент на гірскых і подорожничых фестівалях.

Якуб: На початок хочу припомнити Твою особу чытачам. Близко 2 рокы тому мал єс нагоду, як прелеґент, оповідати о гірскых експедициях на LEMtravel – Лемківскым Подорожничым Фестівали в Рускій Бурсі, в Ґорлицях. Мам надію, же мило споминаш тамты хвилі. Што ся в Тебе змінило од мая 2018 рока? В якых гірскых масивах уж єс ся піднимал і на якы верхы єс вышол?

Лукаш: Барз мило споминам LEMtravel. Фестіваль то выняткова нагода, жебы стрітити люди з пасийом до подорожы. Остатні два рокы были для мене дост вынятковы. Перше выбрал єм ся в подорож до Афґаністану, жебы самітно выйти на найвысшу гору той державы – Ношак. Наступного літа поіхал єм до Непалю, жебы спрібувати своі силы на більше як 8000 метрів. Повело ся мі выйти самому на осму найвысшу гору світа – Манаслю.

Якуб: Аконкаґуа, Деналі, Ношак ци Манаслю, а скорше іщы татряньскы верхы. Твоі досвідчыня звучат імпонуючо. Де початок Твойой пасиі до Высокых Гір та гірскых вандрівок загальні? Хтоси Тя заразил том пасийом, ци може просто вказало ся, же ходити по горах то єст штоси, што любиш найбарже?

Лукаш: Коли был єм дітином, няньо забрал мя креселковым вытягом на Каспрів Верх. Вітер был барз сильный, было вельо свіжого снігу, а далеко вкрыты ледом верхы Высокых Татр. «Яка то гора?» – звідал єм і вытягнул ручку ґу могучому масивови з двома характерныма верхами в виді горба верблюда. «То Свиниця. Там входят лем вправлены татерникы» – почул єм од няня. Добрі памятам тамту бесіду. Од того часу вельо ся змінило, бо на Свиницю вошол єм і літом, і зимом так туристичным шляком, як і альпіністскыма маршрутами.

Якуб: Як выглядали Твоі рыхтуваня до експедициі на Ношак в 2018 році? Як долго перед плянуваным выходом на найвысшу гору Афґаністану мусіл єс зачати думати о тым і рыхтувати ся?

Лукаш: Кажда высокогірска експедиция вымагат одповіднього прирыхтуваня. Входят в тото вельомісячный тренінґ, лоґістичне плянуваня, комплетуваня нарядя, дозволіня ітп. В примірі Ношака выізд был барже вымагаючый, зато же діял єм на обшыри без туристичной інфраструктуры та в близкым сусідстві оружного конфлікту медже одділами талібів і афґаньском армійом. Не вшытко дало ся заплянувати, але практика здобыта протягом попередніх высокогірскых експедиций та подорожы до Афґаністану дозволили мі досягнути успіх і войти самітно на Ношак.

Якуб: Барз ня інтересує, як было там на місци, в Ваханьскым Корытарі, а Афґаністані. Як приняли Тя місцевы люде? Трудно было ся порозуміти, комунікувати ся з нима в найпростійшых ділах? Думаш, же тото, же входил єс сам на гору, а не в орґанізуваній ґрупі, было Твоім плюсом ци слабістю?

Лукаш: Ваханьскій Корытар то выняткове місце. В долині жыют ісмаілітскы Ваханці та сунітскы Кірґізы. Слабо розвинена інфраструктура та тырваючый в сусідніх районах оружный конфлікт дост успішні ізолюют іх од світа. Здавало ся мі, же час ся там затримал парудесят або аж і парусот років тому. Хвилі проведены при пастырях особливо затримам в памяти, коли разом зберали сме дырва і ділили сме ся остатнім фалатком хліба. Самітне подорожуваня по Бадахшані змусило мя навчыти ся основны слова і фразы в ваханьскым языку, войти в середовиско та познати специфіку місця, а самітны експедициі в горы примусили дотерти до границ власных можливости. Пригода з Ношак дозволила мі выполнити наплечник подорожника досвідчынями, котры запамятам до кінця жытя.

Якуб: І основне звіданя певно – як было на горі? Як выгядало само выходжыня, особливо в остатніх етапах?

Лукаш: Вхід на верх был завершыньом вельомісячных рыхтувань та зложеной высокогірской акциі, яка попереджена была долгым процесом аклиматизациі. Піднявшы ся на высоту близко 7000 метрів, перешол єм осніжeне плято і по долгій вандрівці хырбетом дошол єм до ціли зараз перед заходом сонця. Така подія вяже ся зо розмаітыма емоциями: радістю і смутком, плачом і сміхом. Учутя, якых не даст ся описати, якы каждый винен прожыти сам.

Якуб: Треба ту спомнути о чымси переломным, што прошло докладні товды, коли-с входил на Ношак. Был єс праві свідком того, же першый раз найвысшу гору Афґаністану здобыла Афґанка! Можеш кус більше о тым оповісти? Мал єс нагоду стрітити ся з том ґрупом жен-альпіністок? Як то можливе, же аж в 2018 році перша Афґанка выходит на найвысшый верх свойой отчыны?

Лукаш: Пару дни по мі до базы пришла експедиция афґаньскых жен. Стрітили сме ся аж товды, коли зышол єм до базы одпочати по основаню другого табору на высоті 6200 метрів. Был єм барз зачудуваный, коли альпіністкы в моій кухни прирыхтували як раз веґанску страву на основі турецкого гороху. Як сме так разом іли, то вельо сме бесідували о нашых експедициях. Тым выходом на Ношак хтіли вказати світу, же Афґанкы можут досягнути направду вельо, а іх успіх єст малым кроком на пути до змін в соспільных структурах в консервативным Афґаністані. Факт, же афґаньска жена першый раз вошла на Ношак аж пару років тому, вказує лем, як далека дорога перед нима.

Якуб: Бесідуєме о Ношаку, але влони вышол єс на не меншу гору, а докладні на Манаслю в Гімаляях. На тоту гору, што єст осмом найвысшом гором світа, вышол єс сам і без додаткового оксиґену. Як міг бы-с коротко описати тот вызов – ци была то найтруднійша експедиция в Твоій карєрі? Манаслю і самы Гімаляі здают ся быти місцьом, в котрым мож отримати вельо підтримкы, так зо взгляду на розбудувану інфраструктуру, як і од вельох інчых альпіністів, котрых певно не бракує. Ци в звязку з тым мож повісти, же было кус легше як в Афґаністані, выходячы на Ношак?

Лукаш: Характерна форма Манаслю царює над долинами в пілнічній части району Лямджунґ. Не спосіб ся не влюбити. Гора єст барз великым вызовом для аж і вправленых гімаляістів, а то завдякы змінній хвили та порізаному щербинами леднякови. Входити на великы высоты єст тым барже небезпечне з причыны обниженого тиску повітря. Дефіцит оксиґену може спричыняти шор психофізичных дисфункций, а в крайнім припадку аж і смерт. Беручы єднак до увагы даякы легшы розвязаня, што повязаны з добрі розвиненом туристичном інфраструктуром, мушу признати, же вхід на Ношак был більшым вызовом.

Якуб: На хвилю одходиме од темы Высокых Гір, не лем такыма вандруєш. Маш на своім конті вельо татряньскых верхів і такы знаны місця як Язык Троля в Скандинавскых Горах. Мал єс тіж наагоду і то не так давно, пару місяців тому, вандрувати в Бєщадах. Якым путьом єс товды ішол? Знатя, же вхід на гору, што має вісем тисячів, трудно сопоставляти выходжыню на полонины, але може єст штоси в тых польскых, «низшых» горах, чого николи не найдеме в тых Высокых? Чом Ти ся люблят?

Лукаш: Мам особливый сентимент до Бєщадів. Зимовы вандрівкы з ґрупом знаємых з середньой школы дальше рисуют ся мі перед очами. Будучы в околици, за каждым разом старам ся войти на Велику Равку і провести хоц єдну ніч в находячій ся ниже колибі. Тот реґіон так літом, як і зимом выглядат просто прекрасні.

Якуб: Дякую сердечні за бесіду. Желам сил на дальшых гірскых експедициях.

Лукаш: Дякую барз. Вартат додати лем, же вхід на Ношак ци тіж Манаслю был в рамках проєкту «8 сольо». Єст то альтернатива до давно выдоптаных шляків як Корона Землі або Сніжна Пантера. Надію ся, же поведе мі ся «заразити» любителів гір концепцийом здобываня верхів самому і тіж одвести іх од підтримуваня комерциялізациі гір, што єст в остатнім часі промуване мейнстрімовыма медиями.

Фейсбук: www.facebook.com/kartkazpodrozy
Блоґ: www.kartkazpodrozy.pl
8 сольо: www.8solo.pl

Знимкы зроблены Лукашом Коцевяком.

Шеруй.

О авторі

Jakub Zygmunt

Лях зо Санча. Ґеолоґ, але на штоден робит в інчых професиях. Знат 5 языків, але на ЛЕМ.фм хоснує лем два з них. Любит вандрувати, неконечні там, де вшыткы люблят.

Коментарі