Голосник

Лемківскій Ґанок #17 – бесіда з Александром Ґаєвском, подорожничком

Просиме чытати дальше інтервю з сериі «Лемківскій Ґанок». Тым разом сме бесідували з Александром Ґаєвском, подорожничком.

Александра о собі:

Жыю в Кракові, але походжу з малой місцевости, котра находит ся 15 км од центру. По освіті єм ґеоґрафком. Можу повісти о собі, же єм тіж любительком гір, книжок, котів і кавы. В подорожах предовшыткым іде мі о активный выпочынок, а моі выізды сут плянуваны головні під взглядом трекінґу.

Якуб: Кілько держав повело Ти ся одвидіти до той поры? В якій з них была-с остатньо і коли?

Александра: До той поры одвиділа-м 45 держав. Остатньом одвидженом мном державом был Кіпр. Была-м там в січни/януарі 2020.

Якуб: То барз вельо держав! Можеш оповісти, як ся вшытко зачало, тота пасия познавати новы місця на світі? Де поіхала-с перше? Ци хтоси заразил Тя пасийом до подорожы, ци явило ся тото припадком?

Александра: Думам, же мам тото в кырви. Моя бабця єст любительком подорожы і все фасцинувала ся познаваньом світа. На жаль не мала можливости реалізувати свою пасию в такій мірі, в якій бы хтіла.

Свою першю подорож памятам барз добрі. Былa то друга кляса ґімназиі. Поіхали сме автобусом на екскурсию по Італиі – можу повсіти, же пропала-м. Рік пізнійше был шкільный выізд до Франциі. В вакациі того самого рока переконала-м родичів одвидіти Украіну. Пізнійше были вакациі в Хорвациі (рік 2002, в тамтых часаx то была правдива еґзотика!). На вісемнадцеты уродины заміст робити право ізды, хтіла-м выіхати на табір до Грециі (право ізды зробила-м пару років пізнійше). По матурі політела-м заробити кус грoшы до Великой Британіі (то были часы, коли бритийскій фунт то было 5-6 зл, завдякы тому могла-м вельо зашпарувати). Зароблены грошы передала-м на дальшы подорожы. Выізд до Тунісу, Єгыпету і Іспаніі.

Якуб: Мам для Тебе барз трудне звіданя, на котре певно неє єднозначной одповіди, але спрібую. Котра подорож, спосеред так вельох далекых і близшых, впала Ти в памят найбарже і можеш ю назвати «подорожом жытя»? Котрый з выіздів был сполніньом мрий, што запамяташ на долго? А як іщы не было такой подорожы, то ци можеш нам здрадити, де бы Ти ся така мрияла?

Александра: Властиві такы великы «подорожы жытя» были уж три! Студентском мрийом был выізд до Зъєднаных Штатів Америкы в рамках проґраму Work&Travel. Завдякы ньому могла-м познати державу і єй жытелів. Провела-м там фантастичный час і одвиділа-м велику част ЗША. Брала-м участ в такым проґрамі три разы, што дозволило мі познати не лем ЗША, але тіж фалаток Канады, Мексику і Багамів. То была тіж подорож, де былапослана на глубокы воды дорослости. Раптом нашла-м ся за океаном, за безпечном пристаню, яком єст рідный дім, і мусіла-м сама найти мешканя, зорґанізувати транспорт до роботы, выробити собі документы в американьскым уряді, зрыхтувати діла в банку. То была добра школа жытя. Другом чудовом подорожом, о котрій барз мрияла-м, был выізд в повесільню подорож до Новой Зеландиі. Тота далека закутина світа од все явила ся мі недоступном. А єднак, два рокы тому мала-м можливіст видіти природу Новой Зеландиі на своі очы. Нова Зеландия захопила ня на тілько, же як буде ґу тому іщы нагода, то з певністю одвиджу ю зас. Третя «подорож жытя» то выізд до полудньово-східньой Азиі з квитком в єдну сторону. Жыла-м товды жытьом вандрівника і цифрового номады. Прожывала-м в Тайландиі, на маляйскым Борнео, в Японіі і Гонконґу. То был добрый час!

Якуб: Што так загальні дає Ти подорожуваня? Што спричынило, же основала-с блоґа TraveloveLove, на котрым описуєш своі подорожы? Якы были початкы блоґуваня і одкаль думка ділити ся своіма вражынями з выіздів? Як долго уж ведеш блоґ?

Александра: Подорожуваня то для мене почутя свободы і щестя, же можу познавати світ. Блоґа основала-м в вересни/септембрі 2018 рока. Зложыло ся на тото вельо. Од 2012 рока веду фанпейдж на Фейсбуку. Вельо люди давало там звіданя о порады тыкаючы орґанізуваня выіздів на власну руку. Знаємы заохочали основати блоґ і списувати своі реляциі і досвідчыня з подорожы. Муж купил мі на Різдво інтернетовый курс «Фахового Подорожника». І так ся зачало моє блоґуваня. Додатковым плюсом єст тото, же блоґ ма так для мене, як і мужа форму памятника з подорожы. Добрі єст часом вернути до своіх старых пригід.

Якуб: Бесідуєме покля што о далекых подорожах і выіздах, але прецін іздиш не лем до Азиі ци Австралиі. Остатньо тіж часто іздиш в Карпаты, а докладні польскы Татры і Бескіды. Обзераючы Тя в Інтернеті, мож ся дознати, же більшу увагу присвятила-с Высповому Бескідови. Чым він Тя захопил? Як бы-с го представила, жебы заохотити до вандрівок по шляках як там?

Александра: Предовшыткым Высповый Бескід єст дальше дикій і по мойому барз недоціненый. Не повім, жебы ня тото барз смутило. Завдякы тому часто на шляку вандруєме цілком самы і можеме тішыти ся довколишньом природом. Додатковым плюсом Выспового Бескіду сут красны панорамы, примірно з Цвіліна, Моґєлиці, ци Поляны Скальны під Ясеньом, де красні видно Ґорці і Татры. Такы видокы тішат око. Окрем тото шлякы сут барз ріжны. Од легкых підходів, як хоц бы на Цєцєнь ци Кудлачы, по направду обырвисты, як на Лубоґощ з Касіны Великой. Добром екскурсийом єст вхід на Любонь Великій курумами званый Шляком Борковского. Єст то цілком інчый ландшафт як в другій части Выспового Бескіду. При нагоді такых вандрівок можеме задбати о свою форму і фізичну кондицию та очыстити ум.

Якуб: А як не в Высповый Бескід, то де найліпше в Бескідах вандрувати подля Тебе? Ци могла бы-с чытачам запропонувати даяку інтересуючу єднодньову екскурсию в горы?

Александра: Барз люблю вандрівкы по Ґорцях. На єднодньову екскурсию з приємністю запропоную вандрівку з Охотниці Нижньой на Любань. Підхід єст тяжкій, пульс нам приспішыт, а ногы будут наступного дня боліти. Єднак вандрівка вартат того, бо на верху Любаня находит ся видокова вежа, з котрой мож смотрити на прекрасны панорамы! В літі на верху мож зробити си пікнік з видоком на Татры. Більше знимок та докладнійшу реляцию мож чытати в мене на сайті.

Якуб: Побесідуйме хвильку о Бєщадах. Якє єст Твоє досвідчыня гірскых вандрівок в тій гірскій ґрупі? Ци думаш, же в дакотрых місцях Бєщады, а найбарже літом, припоминают славны Крупівкы? Як думаш, якы розвязаня помогли бы в одтяжыню бєщадскых полонин і Тарниці?

Александра: В Бєщадах протягом остатніх років была-м лем два разы і повім щыро, же не досвідчыла-м аж такой маранчы туристів, як на Крупівках ци в околицях татряньскых колиб. Додам, же оба выізды были літом, в червци/юнію і липци/юлию. Подля мене треба іти кус по другому. Ідучы на Тарницю, вандрували сме шляком докола – през Галич і Розсыпанец. Завдякы тому в більшій ґрупі ішли сме лем на одтинку од Волосатого до білетовой касы при вході на синій шляк на Тарницю. В часі коли інчы туристы рушыли гурмом на Тарницю синім шляком, мы пішли дале червеным і зробили сме чудову трасу на праві порожній пути Волосате – Буковскій Перевал – Галич – Ґопровскій Перевал – Тарниця – Волосате. Але і тіж другого дня, ідучы на Малу Равку, Велику Рaвку і Кременец, не было вельох на шляку. Было дост свобідні!

Якуб: Як уж бесіда о свідомій туристиці, то оповідж, прошу, чым докладні єст проєкт Свідоме Подорожуваня, до котрого недавно мала-с можливіст приступити? З кым спілпрацуєш в тій ініциятиві і чым головні ся занимате? Яка ідея того «усвідомлюваня»?

Александра: Проєкт Свідоме Подорожуваня то ідеа, котра має на ціли промувати подорожы, беручы до увагы вельо аспектів, на котры не все смотриме протягом выізду, та інформувати подорожників в темі ріжных туристичных несподіванок. Бесідуєме на тему етичного і одповідального подорожуваня та на еколоґічны і социяльны темы. Порушаме предовшыткым трудны темы, котры хоц невыгідны, сут подля нас барз важны. Примірно вольонтуристика, значыт выізды в характері вольонтера, де не знаме аж, коли можеме принести більше шкоды як хосну. Хоснуваня звірят як туристичной атракциі, як тіж хоснуваня люди як туристичных атракций, примірно в Тайландиі. Усвідомлюваня люди, чом давати смаковины дітям в Африці і Азиі то не єст добра думка, ци тіж чом не повинны сме без звіданя фотоґрафувати люди в подорожы. Засіваме такє мале зeрно дилемы в головах нашых слухачів – то тыкат ся головні выбору формы подорожы і того, ци корыстати з услуг місцевых люди ци великых фірм. Подорожуючы, на жаль мусиме рішыти, ци важнійшы сут для нас еколоґія і середовиско, ци підтримка місцевой соспільности.

В своіх діянях заохочаме тіж до «мікроподорожы», значыт одкрываня свойой околиці та державы.

Проєкт Свідоме Подорожуваня то на днес штырі особы, вшыткы блоґуючы. Ганя, Каролина, Давід і я. Получыла нас пасия до одкрываня світа та факт, же звертаме увагу на тото, жебы подорожувати з найменшом шкодом для середовиска і інчых люди. Більше о ініциятиві і дальшых членах проєкту мож чытати на нашым сайті.

Якуб: І на конец хочу звідати, вертаючы до темы гірскых вандрівок: коли вырушыш на шлякы Низкого Бескіду? Хыбаль же уж там была-с. Думаш, же Низкій Бескід скрыват в собі штоси такє, што го выріжнят од інчых пасм Kарпат?

Александра: Мам надію, же піду в Низкій Бескід іщы в тым сезоні! Жал ся признати, але николи не вандрувала-м тыма шляками… Буде то для мене штоси нове.

Якуб: Дякую сердечні за бесіду. Желам приємных дальшых гірскых вандрівок, не лем по Бескідах, та вельох далекых подорожы до новых, іщы неодкрытых держав!

Александра: Тіж дякую і мило мі, же могла-м одповісти на Твоі звіданя.

Александра Ґаєвска, TraveloveLove
Сайт 
Фейсбук
Інстаґрам

Шеруй.

О авторі

Якуб Зиґмунт

Лях з Санча. Ґеолоґ, але наштоден занимат ся і інчыма професиями. Знат 5 языків, але на ЛЕМ.фм хоснує лем два з них. Любит вандрувати, неконечні там, де вшыткы люблят.

Коментарі