Лемківскій Річник 2023. Выданя посвячене Лемківскій Ватрі
Книжку мож придбати в інтернетовым склепі Стоваришыня Лемків.
В 2023 р. Стоваришыня Лемків выдало дальшый свій періодик – Лемківскій Річник 2023. То выданя, якє є посвячене істориі та культурі Лемків.
Тогорічный Лемківскій Річник посвяченый є в першій черзі істориі Лемківской Ватры – Пленеровых Варштатів Ансамблю Пісні і Танця «Лемковина». Перша Лемківска Ватра загоріла в днях 12.-14. серпня/авґуста 1983 р. в Чарній коло Устя Руского. Прото тіж на окладинці тогорічного выданя вказаны сут три «отці-основателі» першых Лемківскых Ватр. Видно тіж одбитку історичного ґлейту – печаткы з І Лемківской Ватры.
Зміст Лемківского Річника 2023 представлят ся слідуючо:
- Севериян Косовскій, Піду за Твоім Теплом (вводне слово),
- Seweryn Kosowski, Historia Łemkowskiej Watry,
- Петро Трохановскій, О Лемківскій Ватрі на жыво і по сорок роках,
- Андрий Копча, Моі Ватры в Горах,
- Ярослав Горощак, Моі Ватры,
- Анна Кырпан, Горня воды з Корвачовой студенкы,
- Севериян Косовскій, Лемківскій Союз,
- Севериян Косовскій, Памятник нашым героям,
- Damian Nowak, Cerkwie w Pętnej,
- Богдан Копча, Першый Повселюдный Спис Населіня на Лемковині в 1921 році.
Як видно, пару дописів то спомины дакотрых орґанізаторів і участників першых нашых Лемківскых Ватр. Долов публикуєме вводне слово головного редактора выданя, де пояснено поєдны темы. Най ся любит.
Книжку можете придбати в інтернетовым склепі Стоваришыня Лемків.
Піду за Твоім Tеплом
Такій наголовок мал головный текст ІІ ч. «Голосу Ватры» з 1985 р., авторства Петра Трохановского. Не чудне, же по 40. роках зас хочеме вернути споминами до того, што діяло ся в днях 12.-14. серпня 1983 р. в Чарній коло Устя Руского. Гей – Лемківскій Річник 2023 посвячаме предовшыткым памяти прекрасных творчых дій – істориі Пленеровых Варштатів Ансамблю Пісні і Танця «Лемковина» – Лемківска Ватра.
То уж чотырдесят років. Хоц моє поколіня знає о першых Лемківскых Ватрах лем зо знимок і оповідань, то як раз в тым році не могли сме поступити інакше – мусіли сме записати на картах істориі вшытко тото, што памятают тоты, якы брали активну участ в першых, істо ЛЕМКІВСКЫХ Ватрах, в 1983-1989 рр. Признам ся щыро – не было легко. Часом люде уж не хотят вертати до того, што было добре іх душы і серцю. Може зато, што пак тота іх «дітина» зышла на не докінця правильный пут, зато і споминати о Лемківскій Ватрі приходит може уж не так легко. Але і так ся тішу! Незмірно. Бо хоц тогорічне выданя одкрыват польскоязычна статя о «сухій» істориі Лемківской Ватры, то пак чытаме спомины тых, якы том Ватром жыли… А може жыли моментами і для ней? Споминову част зачынаме од тексту єдного з «отців» Лемківской Ватры – Петра Трохановского. Вшыткых трьох видиме на окладинці нашого Лемківского Річника 2023. І вшыткым Ім днес дякуєме за тото, што перед роками вчынили для Лемковины і єй розметаных по світі діти.
Своі спомины записал і ведучый першой повоєнной лемківской орґанізациі в Польщы – Стоваришыня Лемків. Андрий Копча заведе нас своіма споминами на остатню бортняньску Ватру, де одбывал ся Ден Стоваришыня Лемків. Третім споминовым текстом є оповіданя Ярослава Горощака, активного участника першых Ватр, заанґажуваного в поміч при іх реализациях. При тым співака – члена славного ансамблю «Лемковина» – зато і памят людска знає тото, што часом видно лем «од кухні». O першых Лемківскых Ватрах споминал в 2019 р. Маестро Ярослав Трохановскій – зазрийте до Лемківского Річника 2019. Хотіли сме помістити більше і більше – лем як все ограничены сме місцьом. Вельо цінного материялу маме і од Стефаніі Трохановской. Віриме, же о рік представиме вшытко тото на картах нашого наступного Річника.
Лемківска культура шырока і недосліджена – о тым можеме переконати ся з тексту нашой кореспонденткы з Украіны, Анны Кырпан. Тым разом одкрыват нам особу Богдана Корвача, вражливого творці, якій не забыл о своій лемківскости.
Зо стислой культуры зас вертаме до істориі. 90 років тому лемківскы лідеры (м.ін. др Орест Гнатишак і Методий Трохановскій) основали єдну з найважнійшых соспільно-політичных орґанізаций на Лемковині – Лемківскій Союз. Зато припомнеме си тото, о чым – здає ся – встигли сме уж забыти. А істория то цікава. Бо істория Лемківского Союза то єден з мильшых лемківскій доли моментів. І о тій істориі маме обовязок памятати.
22. липця 1963 р. – тота дата уж на все буде серед найважнійшых історичных подій на Лемковині. Товды в Устю Рускым нашы лемківскы діячы, продолжаючы гейбы діло своіх попередників сперед выгнаня, одкрыли славный памятник лемківскым партизантам і «добровольцям». Стоіт він по днешній ден і припоминат вшыткым, што ідут через устяньскій тракт, же Лемковина жыє і має ся іщы не найгірше. Автором памятника был скульптор Григорий Пецух, якого сотна річниця народжыня выходит як раз в тым році.
Дві остатні статі то стисло дослідничы темы. Даміан Новак приносит нам жменю істориі панкяньской парохіі. Істория двох церкви захоплює, але тіж смутит, што колиси дозволено запропастити єдну з найкрасшых деревяных церкви на середній Лемковині.
На конец актуальна тема, бо тема повселюдного списуваня. Хоц Богдан Копча не ял ся анализувати чысeл з 2021 р., то переносит нас в часі о сто років – на Лемковину 1921 р., де вшыткы жыли єден при другым, де было нас густо і «много милийонов» – же зацитую І. Ф. Лемкина (о. Йоана Поляньского).
Най ся чытат! Змістили сме тілько, кілько сме годны были. Правда, што то фурт за мало…
Севериян Косовскій
Повязаны дописы
Ґорлиці 106,6 MHz
