Ліґниця то вельокультурове місто. По ІІ Світовій Войні єй новыма жытелями стали ся не лем Полякы, але тіж вельо нацийональных меншын, котры до міста (а частійше в його околиці) трафили головно з примусу. По 1989 році місто было знане з того, же на його териториі явно выступували і діяли меншыны, котры – приміром Стоваришыня Лемків – покликували своі першы орґанізациі. До Ліґниці, як і інчых польскых міст, штораз частійше приізджают еміґранты, взглядом котрых доходит до хуліґаньскых аґресий.
Як заявил в понедільок, 30. січня/януара 2017 р., ліґницкій інтернетовий порталь www.lca.pl, Містецка Рада не схвалила становиска в справі аґресий на нацийональным фоні. Перше зміст становиска комісия економікы приняла голосами радців з Громадяньской Плятформы і Порозумліня для Ліґниці. Дальше, документ трафил під засіданя сесиі Містецкой Рады, але як ся пізнійше вказало, лем на хвилю. За піднятьом на понедільковым засіданю того становиска в справі аґресий взглядом чужынців оповіло ся 11 радців, проти было 8, двох стримало голос, а 1 нияк не голосувал.
В документі становиска чытаме м.ін., же неґує ся всякого рода аґресиі взгядом чужынців, осіб о іміґрантскым походжыню, як тіж членів нацийональных і етнічных меншын. Дальше пише ся о недозволіню на аґресию, лем зато, же дахто другій має інчий кольор скоры, інчым языком бесідує, або вызнає інче віросподіданя. Быти може документ трафит на дальшы сесиі Містецкой Рады і товды же буде принятий, в такій, або дакус зміненій формі.
В місті прожыват высокє чысло Лемків, якы приналежат головно до православной парохіі Воскресіня Христового та грекокатолицкой Успіня Пресятой Богородиці. В Ліґници головны сідибы і свій заряды має Стоваришыня Лемків і Лемківскій Ансамбль Пісні і Танця Кычера.
інфо за: www.lca.pl; фот. Ратуш в Ліґници, джерело: Вікіпедия