Ліґницка Містецка Рада не осудила аґресий взглядом чужынців

Ліґниця то вельокультурове місто. По ІІ Світовій Войні єй новыма жытелями стали ся не лем Полякы, але тіж вельо нацийональных меншын, котры до міста (а частійше в його околиці) трафили головно з примусу. По 1989 році місто было знане з того, же на його териториі явно выступували і діяли меншыны, котры – приміром Стоваришыня Лемків – покликували своі першы орґанізациі. До Ліґниці, як і інчых польскых міст, штораз частійше приізджают еміґранты, взглядом котрых доходит до хуліґаньскых аґресий.

Як заявил в понедільок, 30. січня/януара 2017 р., ліґницкій інтернетовий порталь www.lca.pl, Містецка Рада не схвалила становиска в справі аґресий на нацийональным фоні. Перше зміст становиска комісия економікы приняла голосами радців з Громадяньской Плятформы і Порозумліня для Ліґниці. Дальше, документ трафил під засіданя сесиі Містецкой Рады, але як ся пізнійше вказало, лем на хвилю. За піднятьом на понедільковым засіданю того становиска в справі аґресий взглядом чужынців оповіло ся 11 радців, проти было 8, двох стримало голос, а 1 нияк не голосувал.

В документі становиска чытаме м.ін., же неґує ся всякого рода аґресиі взгядом чужынців, осіб о іміґрантскым походжыню, як тіж членів нацийональных і етнічных меншын. Дальше пише ся о недозволіню на аґресию, лем зато, же дахто другій має інчий кольор скоры, інчым языком бесідує, або вызнає інче віросподіданя. Быти може документ трафит на дальшы сесиі Містецкой Рады і товды же буде принятий, в такій, або дакус зміненій формі.

В місті прожыват высокє чысло Лемків, якы приналежат головно до православной парохіі Воскресіня Христового та грекокатолицкой Успіня Пресятой Богородиці. В Ліґници головны сідибы і свій заряды має Стоваришыня Лемків і Лемківскій Ансамбль Пісні і Танця Кычера.

інфо за: www.lca.pl; фот. Ратуш в Ліґници, джерело: Вікіпедия