Голосник

Ліґниця, Любін СуперМістами?

З нагоды 30. річниці самоурядів в Польщы «Ґазета Выборча» орґанізує плебісцит СуперМіста. Разом з чытачами хотят выбрати найбільшы осягніня польскых міст протягом 30 років. Ци Ліґниця або Любін заслугуют на мено СуперМіста?

Од пятниці 13. марця рушыла акция популярной «Ґазеты Выборчой», зрыхтуванa в звязку з 30. річницьом першых в істориі ІІІ ПР выборів до рад ґмін. В публикациях локальных выдань ґазеты чытачы будут мочы оцінити, як змінили ся в тым часі міста, жытя, оточыня, а в специяльным плебісциті заголосуют на найбільшы локальны осягніня.

Малы і великы осягніня

«Того рока минят 30 років од першых в істориі самоурядовых выборів в ІІІ ПР. Коли пізриме на сіры знимкы нашых міст з 1990 р., будеме видіти, як велику дорогу сме за тот час перешли. Дорогы, мосты, тунелі, обводниці. Паркы, бульвары, роверовы стежкы. Выремонтуваны рынкы, новы обшыри до жытя і школы. Громадяньскы буджеты, рады рейонів, громадяньскы панелі» – вычыслят Міколай Хжан, заступця шефредактора «Ґазеты Выборчой» і шеф локальных редакций. «Тоты найбільшы проєкты, як Евро 2012, і тоты в мікро-скали, як інтеґруючы сусідів свята улиц. Не мам вантпливости: покликаня самоурядів, підпертых пак реформом з 1999 р., то єден з найбільшых успіхів одновленой Польщы. В акциі СуперМіста хочеме хвалити ся нашыма спільныма досягнінями» – бесідує дале.

Ліґниця, Любін і інчы міста

Великы зміны 30 років видно не лем в столици реґіону Вроцлаві, але тіж в інчых передовых містах на Нижнім Шлеску. Дакотры фурт ся розвивали, інчы зачынали од вылікуваня ран по падіню промыслу.

До Ліґниці пристала назва «Мала Москва», бо близко 50 років місто здомінувал совітскій ґарнізон, а по падіню СССР – Росийской Федерациі. Одтале радяньскы войска рушили в серпни/авґусті 1968 р. на Чехословацию. Оставили по собі красну, але потрущену Ліґницю, полну порожніх будинків. Ліґниця касарню замінила в осіля, одбераючы для ся страчены терены і помалы гоіла раны, хоц «маломосковска» памят остала на долго. Аж в 2018 р. зникнул памятник Подякы Совітскій Арміі, якій стоял при Славяньскым Пляци.

Ліґниця перестала жыти споминами. Достала нагоду на цивілізацийный скок, м. ін. завдякы дорогы С3 та перебудові веце ак 90 км автострады А4 од одтинка Крива під Ліґницьом – Вроцлав. Подля президента Ліґниці Тадеуша Кжаковского, неє вантпливости, што значат тоты інвестициі. «Змінили комунікацийный уклад в цілым реґіоні, а в Ліґници дали обставины для економічного розвитку. Дадут місту імпульс, притягнут новых інвесторів, котры сотворят новы місця роботы. Але не хоц-якой, лем высокоспециялистичной і высокоплaтной. Жебы не остати ззаду, необхідный є розвиток професийного і высшого шкільництва та модернізуваня промыслу. В Ліґници інтенсивні розвиваме і модернізуєме як раз професийне шкільництво» – бесідує президент.

Своє місце в Ліґници має тіж лемківска соспільніст. Ліґниця то од початку основаня Стоваришыня Лемків, значыт од 1989 р., сідиба той орґанізациі. Будинок находит ся при ул. Коссак 6, стінами прилігаючы до сідибы інчой лемківской орґанізациі – Ансамблю Пісні і Танця «Кычера». Є гын, окрем місця проб для ансамблю, бібліотека і архів. Од двадцет парох років в Ліґници проходят подіі Медженародного Фольклористичного Фестівалю «Світ під Кычером» орґанізуваного Кычером, котры притігают чысленну публику Ліґничан.

В Ліґници находит ся і украіньскa середня школа – 4. Загальноосвітній Ліцей з украіньскым языком вчыня ім. Б. І. Антонича. Школа основана была в 1957р. з сідибом в Злоториі, пак од 1960 р. в Ліґници. Абсольвувало єй вельо Лемків, напр. Ігор Гербут.

І в Любіні прожыват лемківска громада

Хосен з будуваных доріг має тіж Любін, дальше нижньошлезскє місто, котре може старати ся о мено СуперМіста. 73-тисячне місто в 2014 р. рішыло зорґанізувати дармову публичну комунікацию. Было о тым голосно на цілу Польщу.

Урядникы переконували, што автобусами не подорожуют богаты бізнесмены, а головні ученикы, а тіж емериты і біднійшы особы. Президент Роберт Рачыньскій узнал, што доплатити до автобусів з містецкой касы то так, як дальшый выдаток на едукацию і соспільну поміч.

Заґлембє Любін будує нову футбольову галю, підперат інвестицию Міністер Спорту, а в 2014 р. при ул. Одроджыня оддано видовисково-спортову галю.

В Любіні фурт жывом є памят про подіі з 31. серпня/авґуста 1982 р. Громадяньска Міліция та ЗОМО здавили маніфестацию в річницю серпньовых порозумлінь. Згынули товды три особы, а 11 было раненых. В десяту річницю Любіньского Злочыну в центрі міста одкрыто памятник Памяти Жертв.

В Любіні, подібні як і в Ліґници, прожыват лемківска соспільніст. Громадит ся м.ін. попри православній церкви св. Тройці. Орґанізуваны попри ній сут м.ін. лекциі лемківского яызка, а од парох років любіньска парохія орґанізує в Чмелю дни лемківской культуры Лемківскє Літо.

Як голосувати

До 22. марця треба до локального одділіня «Ґазеты Выборчой» присылати пропозициі: якы подіі, інвестициі, явиска сут найбільшыма осягнінями даного міста протягом послідніх 30 років? В примірі Нижнього Шлеска буде то: supermiasta@wroclaw.agora.pl. Спосеред зголошеных пропозиций редакция выбере девят. Листа оголошена буде 27. марця. Того дня зачне ся інтернетове голосуваня, котре буде тырвало до 10. квітня/апріля. Результаты оголосят 17. квітня/апріля.

Шеруй.

О авторі

Наталія Малецка-Новак

Хоц по школі інжынєр, то не тыкат ся роботы по тзв. фаху ;) Зато уж од вельо років доносит о вшыткым, што ся діє на Лемковині. І не лем. Штоденньо од 11.00 год. веде lifestyle'овый проґрам «Пачісна година» , а в суботы о 9.00 год. чытат для Вас порталь. Контакт: natalia@lem.fm

Коментарі