Літню сезону на замку Любовня сприступнили нетрадічным способом. Як інформовала аґентура TASR, намісто планованого одкрытя з турістами музейници навщівникам приговорили ся в неділю 26-го апріля 2020-го року онлайн высыланьом богослужбы з історічной каллічкы.
„За остатні рокы сьме здобыли много любителів і підпорьователів, многы зато оцінили нетрадічне (не)одкрытя замоцькых бран 2020. Думам, же люди очековали, же выдумаме штось інше, інтересне,“ повів Далібор Мікулик, директор Лювняньского музею, під котрого справов є замок і сканзен.
Боголсужіня з Каплічкы св. Михаіла
Римокатолицьку омшу, котру мож было позерати онлайн, служыли в Каплічці св. Михаіла Архістратига, котру іщі у 1647-ім році збудовав спішскый староста і найбогатшый маґнат Польского кральовства Станіслав Любомірьскый.
Як спомянув директор музею, в часі, коли маїтельом замку быв ґроф Замойскый, в каплічці были реґуларно омшы на свято св. Михаіла Архістратига і ходили на них і Андрашійовы з Бетліара і Красной Горкы. За словами Мікулика ся недавно вдяка амбасародови Тайвану подарило комплетно зреконштруовати вшыткы три олтары (престолы) в каплічці.
Чісла сперед рока зістануть якбач рекордом
Любовняньслый музей того часу выконує ревізію збіркового фонду з приблизно 26 000 артефактами. Діялность собі теперь выжадує справованя 42-ох обєктів, меджі нима є палац Любомірьскых з періоду барока, котрый перешов недавно великов реконштрукційов. Як повів директор музею, чекать ся на дату колавдації.
Одкрытя ґалерій і музеїв ся на Словакії очекує аж в третій фазі увольнованя рештрікцій. Єден із найнавщівльованішых музеїв на Словакії буде подля Мікулика стояти перед далшов вызвов, кедже в минулім році го навщівило 214 тісяч турістів.
„Іщі не знаме, якы будуть в припаді такых атіпічных ареалів платити правила сприступньованя людям. Минувшый рік быв, а якбач і зістане, рекордом. Не можеме чекати школьскы навщівы, кедь было в маї і юні на парковиску під замком аж 20 автобусів денно. Мусиме змінити експозічны трасы, іщі веце заміряти ся на індівідуалны переглядкы, котры сьме мали і дотеперь. Приспособиме ся сітуації і увидиме, якый буде вывой,“ додав директор.
Жрідло фотоґрафії: Любовняньскый музей.
ТЕКСТ НАПИСАНЫЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА