Локална машына часу

Покля собі пріматор міста приймать на радніці Русинів і Руснів-Українців, покля ходить на події Русинів і Русинів-Українців у своїм місті, покля докінця приймать у себе репрезентації єдных і другых із іншых держав, най приймать. Є пріматором міста і є пріматором міста про вшыткых, і кібы за ним пришли домашні Ескімаци. Но покля ся іде пріматор мішати до народностной політікы і хоче робити даякый народностный екуменізм, котрый не є на місці, потім є то зле і резултаты його роботы не хочу радше ани видіти. Познакомте ся з пріматором Свідника Яном Голодняком.

В єднім із остатніх чісел Піддукляньскых новинок вышла і статя о тім, же у председы Пряшівского самосправного краю Петра Худіка одбыла ся стріча, на котрій окрім заступителів міста Свідник были участны і орґанізаторы як русиньского фестівалу у Свіднику, так і фестівалу Русинів-Українців. Голодняк про новинкы говорить, же тоту стрічу ініціовав він вєдно з віцепріматором Петром Піліпом і ціль той стрічі быв простый – доїднати ся, жебы быв лем єден фестівал, котрый бы робили Русины з Українцями, котры ся крыють під назву Русин-Українець. Голодняк повів і то, же у Худіка тоту стрічу зробили зато, бо він є авторітов, котра має што повісти до окремых фестівалів.

Підкреслю, же як єден, так і другый фестівал є фінанцованый із културы народностных меншын, котра належыть прямо під Уряд влады, зато ся звідам, в чім є в тій области Худік авторітов. Што мать председа краю з тым, же народностны меншыны собі подають проєкт і, кідь є усішный, дістануть грошы і зроблять собі свою подію? І кідь ся бавиме о авторітах, як раз Петер Худік є тов „авторітов“, за котрого бачованя як председы краю край дотиснув русиньскый Театер Александра Духновіча по довгых роках дати раз в сезоні і єдну пєсу по україньскы, і кідь театер є наш, і не знам собі представити, жебы іншому театру хтось приказав грати єдну пєсу в іншім, чуджім языку і тот театер бы то мусив акцептовати, лем жебы край фінанчно не зруйновав його екзістенцію. Тота авторіта теперь вєдно з пріматором Свідника поступають далше і якбач бы хотіли, жебы они повіли, якы фестівалы мають і якы не мають быти.

Пріматор Свідника повів і то, же місто має емінентный інтерес о то, жебы Свідник быв центром і Русинів і Українців жыючіх на Словакії. В порядку. Кідь ся хтось голосить ку Українцям і Голодняк хоче, жебы місто было домовом і про нього, то в порядку. Но што то має зо злучованьом фестівалу двох іншых народностей до єдного? Окрем Русинів і Українців у Свіднику жыють і Словаци і Ромове, а може і іншы народности. Істо пріматор міста хоче, жебы там вшыткы были дома. Зато ся звідам, чом не зробити єден фестівал вшыткых народностей, але злучовати ідеме лем културу Русинів і Українців. Інше поясніня як то, же пріматор в тім має рядный хаос, і же продовжує в політіці початій комуністами, значіть Русин і Українець то тото саме, на то не мам. І є то барз смутне.

Його арґумент, же іде головно о то, жебы ся не марнотратили грошы, є лем закрываньом досправдовой основы проблему. Як єм спомянув, як єден, так і другый фестівал є фінанцованый із проґраму Култура народностных меншын Уряду влады, значіть найвекшы грошы на тот фестівал ідуть з Братіславы і од спонзорів. Навеце, єден є фінанцованый з грошей русиньской народностной меншыны і другый із україньской. Кідь Голоднякови досправды іде о грошы, потім є ту просте рішіня. Може підпорити писмо, котре підписали представителі русиньскых орґанізацій і председа Округлого стола Русинів Словеньска, жебы Уряд влады не підпоровав події Союзу Русинів-Українців і жадны події, де назва Русин-Українець є, бо такого народа в нас не є. Грошы, котры так зістануть, можуть быти схоснованы реалнов україньсков народностнов меншынов, тадь ту маєме і міґрантів, а не схосновали бы ся тыма, котры далше лем українізують народ русиньскый.

Русиньскы орґанізації бы не мали істо проблем з часу на час дашто зробити вєдно із україньсков орґанізаційов. Лемже то бы мусила быти україньска орґанізація, котра ся старать о Українців і вызнавать, же Русины суть окремый народ. Тадь Русины робили події і зо словацькыма орґанізаціями. В тім не є проблем. Покля ся взаємно решпектуєме. Но Русины не можуть робити з орґанізаційов, котра уж лем в назві поперать існованя окремого русиньского народа. Тадь бы ішли проти самых себе. Не можуть робити з орґанізаційов, котра доднесь буде о їх языку бісідовати лем як о діалекті, о них лем як о части україньского народа, не можуть робити з орґанізаційов, котра буде свій фестівал модеровати по україньскы і говорити, же тоты вшыткы русиньскы співанкы, што на сцені одзвучали і тоты вшыткы крої ітд. далше, то україньска култура. Не стачіть фестівалу дати нову назву, де не буде слово Русин-Українець. Бо проблем є омного глубшый. Співпраца будьякой русиньской орґанізації з Русинами-Українцями бы была самодештрукчна і тота орґанізація бы ся вже не надыхла.

Фестівал є політіка. Хоць ся тому тяжко вірить, але є то так. Вшытко, што робиме в рамках народностного руху, є в даякім смыслі і політіков. Політіков всокочіня і розвитку свого народа. Політіка україньскых фестівалів з нашым фолкором є політіка українізації. То є неприпустне. Хто бы тому не вірив, най ся лем посмотрить на Українцями вкрадженый фестівал Русинів Лемковины в Ждыні. Лемківска ватра днесь є україньскый контрабанд. Ту бы ся не мали злучовати фестівалы, але скоріше єден у Свіднику зрушыти. Пріматор Свідника най ся стрічать з кым хоче. Є пріматором про вшыткых. Але най не входить до народностной політікы такым способом, же він іде зъєднавати. Жадны іншы дві розділны народности бы му на розум не пришло зъєднавати. І кідь хоче входити до такой політікы, най в тім на самый перед має ясно. Іншак будуть резултаты його роботы будь катастрофічны, або на сміх.

Лем теперь мі вже є єдно ясне. Покля є пріматор Свідника екуменістом і такым способом рядить і місто, потім тяжко можеме чекати підпору коло здобываня нашого музею у Свіднику до нашых рук. Най жыє Свідницькый екуменізм! То є така локална машына часу. З ним ся можеме вернути в часі і іти навщівити батька Сталіна. Іщі втогды жыв, як ся зачало з таков політіков.

Петро Медвідь, Пряшів

(Статя была написана як коментарь „Вступне до контроли“ лемківского радіа lem.fm)

ТЕКСТ НАПИСАНИЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА