lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні

Кошык єст порожній.

No Result
View All Result
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні

Кошык єст порожній.

No Result
View All Result
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
No Result
View All Result

Любовняньскый град і сканзен має за собов успішный рік

Вертають і турісты з Польщі.

Петро Медвідь Петро Медвідь
9. 1. 2023
» Культура

Град і сканзен в Старій Любовні, в котрім суть і скарбы русиньской деревяной архітектуры, навщівило почас минувшого року веце як 182 тісяч турістів, котры заплатили за вступ.

https://www.lem.fm/wp-content/uploads/2023/01/163-perehlad-tyznia-lubownia.mp3

По аґентуру ТASR то потвердив директор Любовняньского музея Далібор Микулик з тым, же в порівнаню з 2021-ым роком іде о нароснутя чісла навщівників о майже 20 тісяч.

„Оцінюєме то барз позітівно кедь возьмеме до увагы, же минувшый рік позначіла пандемія, інфлація, дорогшы енерґії і войновый конфлікт на Україні. Мене несподівало тото чісло, навщівници зістали нам вірны і каждый рік вертають ся до нас,“ повів про аґентуру Микулик.

Підкреслив, же в Любовняньскім музею люди найдуть все штось нове, ці то выставы, експозіції, збіркы, але навщівників за його словами заінтересовав і музейный анімачный проґрам.

Стрітили ся потомкове маїтелів граду

В штатістіках і в році 2022 доміновали навщівници із Словакії, хоць їх было о дашто менше як рік перед тым. Вертати по пандемічных роках зачали і турісты з Польщі.

За найвекшу подію 2022-го року директор поважує стрічу потомків маїтелів граду. Так само прибыла нова постоянна експозіція з назвов Град Любовня – град кралів і старостів. На граді і в сканзені зорґанізовало ся веце културных подій.

Музею подарило ся окрім того выдати на кінцю року четверте продовжіня етноґрафічных записів Яна Лазорика, і до збірок прибыли портреты од мадярьского потомка роду Раісовых.

Рихтують Варгола

До кінця марца буде музей фунґовати в обмедженім режімі. Святочне одкрытя сезоны рихтують на послідню апрільову неділю, коли одкрыє ся і велика выстава присвячена річніці ружбашской кральовской свадьбы.

„Другым тяглом сезоны бы мала быти необычайна выстава Кральовны Ендія на кральовскім граді Любовня у співпраці з Музейом модерного уменя Енді Варгола в Меджілабірцях,“ доповнив Микулик. Не будуть браковати ани шторічны події як Славности на граді ці Кіріло-методійскы славности.

Планують і інвестічны акції

Окрім того музей в тім році планує і рештаврованя добовых меблів з бывшого касіна в такзванім Білім домі і Вышніх Ружбахах.

Жадати музей хоче і о фінанчны средства на всокочіня северовыходной кріпости а презентацію воєньскых касарні. На проєкт жадають з проґраму міністерства културы Словацькой републікы з назвов Обновме собі свій дім суму 900 тісяч евр.

За словами Микулика вже мають проєктову документацію, ставебне поволіня і актуалны ціны матеріалів. Грошы будуть глядати вєдно з Пряшівскым самосправным крайом, котрый є зряджовательом музея.

„На ярь бы сьме мали знати, ці нам грошы схвалять. Покля ніт, будеме глядати іншы пути, ставебне поволіня маєме до 2024-го року.“

ТЕКСТ НАПИСАНЫЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА

ShareTweet

Повязаны дописы

До музея Варгола затікать. Часть творів ішла до депозіту

20. 1. 2023
В церкви, 1989. Фот. Архів Ґалериі Стармах

100 років од народин Юрия Новосільского

16. 1. 2023

Коментарі

Польковиці 103,8 МHz
Ґорлиці 106,6 MHz

Łemkowie są…

Найбарже популярне

Владыка Мілан Лах став помічным єпіскопом Братіславской єпархії

Бурса в смаках і запахах Різдва

Без вынагороджыня – але з порадным голосом. В Ґміні Устя Рускє глядают експертів

Президент ПР Анджей Дуда стрітил ся з представниками нацийональных меншын

Русиньскых означінь сел і міст буде веце. Влада схвалила нове наряджіня

Architektura łemkowskiej chyży

  • Ruska Bursa / Руска Бурса
  • Про наше радийо
  • Діґітальна біблiотека РБ
  • Знимкы
  • Контакт
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
Радийо Руской Бурсы
Руска Бурса

Publikacja wyraża jedynie poglądy autora/ów i nie może być utożsamiana z oficjalnym stanowiskiem Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
Публикация выражат лем погляды автора/авторів і не може быти принимана як офіцияльне становиско Міністра Внутрішніх Справ і Адміністрациі.
Zrealizowano dzięki dotacji Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
© Copyright lem.fm, 2023. Вшыткы права застережены.

No Result
View All Result
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні