lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні

Кошык єст порожній.

No Result
View All Result
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні

Кошык єст порожній.

No Result
View All Result
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
No Result
View All Result

Маріянна Лявинець: «Штруктура нашой роботы заключать ся в тім, жебы чім веце людей прилакати до нашой русиньской културы»

Каріна Муляр Каріна Муляр
26. 3. 2020
» Бесіды

Днешнє інтервю закінчує нашу серію інтервю з вызначныма Русинами Мадярьска. Розговор быв записаный в просторах Столичного русиньского самосправованя в Будапешті з його предсидательков Маріяннов Лявинець. А бісідовало ся о діятельности Столичного русиньского самосправованя і пропаґації русиньской културы в Мадярску.

Маріанна Лявинець є родачков з Підкарпатя, і у 1992-ім році еміґровала до Будапешті. Родила ся в „змішаній родині“ — отець быв Русин, мама была Мадярька. Дома говорили на трьох языках: по русиньскы, по мадярьскы, і по „великоруськы“, як то было принято скоро в каждій хыжі на Підкарпатю по році 1946.

Столичне русиньске самоправованя в Будапешті было заложене в році 1998. Його першов предсидательков была Юдіта Кішова (рр. 1998-2002, 2002-2006), а пак Ольга Сілцер (рр. 2006-2010). А вже в сучасности Маріянна Лявинець была выбрата по третій раз як предсидателька Столичного самосправованя (рр. 2010-2014, 2014-2019, 2019-2024). Окрім того Маріянна Лявинець вже четвертый раз є предсидательков містного самосправованя у 6-ім районі Будапешта, і была членом Вседержавного русиньского самосправованя в Будапешті.

Столичне русиньске самосправованя складать ся із семох членів: предсидатель, заступник предсидателя,  членове самосправы. Основным цільом самосправаня є залучати людей до русиньской културы, і познакомити мадярьскоязычных Русинів з тым, хто сьме. Зато публістічны ці періодічны выданя самосправы друкують ся двоязычно.

Наприклад, выдавать ся Русинськый альманах, де є рубріка Знамениті люди о Русинах, котры ся прославили ці то в літературі, уменю, історії і так дале. Іщі є періодичноє выданя Русинськый Вістник де можеме найти вшыткы актуалности з жывота русиньских самосправовань Мадярьска. Каждый рік самосправованя орґанізовує по 2-3 културны акції про русиньску меншыну. При самосправованю фунґує дітячій ансамбель, котрый веде Аня Кедик.

Вєдно із Обществом імени Антонія Годинкы орґанізують ся науковы конференції. Столичне самосправованя актівно сполупрацує з Тібором Мікловшош Поповічом, котрый вже є на пензії і занимать ся збераньом архівного матеріалу. Треба спомянути, же веджіня має добры контакты із русиньскымаа орґанізаціями і в Польщі, на Словакії, в Хорватії, Сербії, і на Україні, і то конкретно з Обществом Духновіча (Ужгород), підкреслила Маріянна Лявинець.

На даный час важнов задачов про самосправу є одкрытя памятника великому русиньскому будительови Александрови Духновічови в Будапешті.

ТЕКСТ НАПИСАНЫЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА

ShareTweet

Повязаны дописы

Димитрій Поп: Час ся мінить, бісіда ся мінить

5. 10. 2022

Євген Місіло: Більшіст Лемків, котрых привозили до Явожна, бесідувала, што сут лемківской нацийональности

18. 8. 2022

Коментарі

Польковиці 103,8 МHz
Ґорлиці 106,6 MHz

Łemkowie są…

Найбарже популярне

Президент ПР Анджей Дуда стрітил ся з представниками нацийональных меншын

Русиньскых означінь сел і міст буде веце. Влада схвалила нове наряджіня

В Пряшові одсвятковали 15 років метрополії

Architektura łemkowskiej chyży

Григорий Пецух (1923-2008) – різбяр і автор славного лемківского памятника

Навернутя під єдну стріху

  • Ruska Bursa / Руска Бурса
  • Про наше радийо
  • Діґітальна біблiотека РБ
  • Знимкы
  • Контакт
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
Радийо Руской Бурсы
Руска Бурса

Publikacja wyraża jedynie poglądy autora/ów i nie może być utożsamiana z oficjalnym stanowiskiem Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
Публикация выражат лем погляды автора/авторів і не може быти принимана як офіцияльне становиско Міністра Внутрішніх Справ і Адміністрациі.
Zrealizowano dzięki dotacji Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
© Copyright lem.fm, 2023. Вшыткы права застережены.

No Result
View All Result
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні