Голосник

Мастер желізной різбы і малюнку

Хоц американьскы Лемкы до рідных Карпат мают хыбаль найдале зо вшыткых люди жыючых на чужыні, іх постава все єст порядна, а при тым старают ся не забывати на свою культуру, котру іх предкы принесли за океан вельо років тому.

Перед даякым часом Майкель Барон, якого коріня выходит з Лемковины, рішыл зробити при схоснуваню ріжного рода желізных елементів дві статуі – Лемкыні і Лемка. Такых, як си іх быти може запамятал з молодых років, як си іх уявил в днешніх часах. Дуже ґу тому не треба было. Старчыло пару рурок, блях, части автомобільного колеса і глушник.

Коли Майкель Барон взял ся за складаня єдного з другым до купы, помалы зродили ся з того Лемкыня і Лемко. Фінальні «позберал» іх в команецкє народне облечыня, бо як раз його рід выходит з тамтых околиц східньой Лемковины. Парадна Лемкыня і Лемко станули як два памятникы в містечку, де жыє він в ЗША, під Чікаґо.

Майкель Барон розповіл нам дакус про свою історию. Вродил ся в 1952 році в еміґрантскій родині. Назвиско його роду первістно было записуване як Баран.  «Мій отец был товды высланый з американьском амрінйом до Кореі. Мати жыла в Чікаґо і зарабляла на нашу нову родину. Моі лемківскы дідове затримали ня з нима» – зачынат своє оповіданя.

Майкель, хоц властиві Михал – як сам споминат – «по нашому» бесідувал лем до 4,5 рока жытя. Скоро мусіл навчыти ся по анґлицкы, коли пішол до першой зо шкіл. Завершыл технічны студиі, де отримал диплом інжынєра механіка. Дальше робил маґістерскы студиі з дальшых технічных наук. Професийно робил 44 рокы, коли в 2018 р. перешол на пенсию.

«Моі предкы были порядныма різбярями в дереві і каміню. Вшыткы хлопы з роду Баранів роблят писанкы. Маючы час, рішыл єм быти креативным по роках роботы. Выховуючы ся в лемківскій родині і серед знаємых, зачал єм ся концентрувати на вшыткым, што односит ся до культуры, традиці і кумшту» – продолжат своє оповіданя.

Інспірацийом для него были вышмарены непотрібны річы, металь. Як сам бесідує, іспірувал ся так само членами свого роду, Никыфором Креницкым, і хыбаль найвеце – Теодором Кузяком. «Думам про себе як про наівного лемківского артисту. Думал єм остати анонімовый […]. Тепер, коли жыєме в тым «змороженым» світі, буду сідил запертый в свій пивници, малюючы образы. Одкрыл єм, же при помочы моіх рук, очів і уму творіня річы єст для ня натуральне», дополнят.

Як раз так выглядат коротка істория Майкеля Барона, американьского Лемка, для якого інспірацийом єст вшытко, што звязане з його карпатскыма коренями. Статуі, котры зробил, прикрашают днес його хыжу під Чікаґо. Як пристало на традицийного ґазду, поставил при своій загороді капличку. Mоже не докінця было так, же єй поставил, але вымалювал на стоячым при хыжы столпі. Капличка была посвячена через місцевого єґомостя.

Рід Михала Барана выходит зо села Туриньскє, на східній Лемковині. Дідо Яків Баран в 1892 р. подал ся за океан, до ліпшого світа. Робил гын в барз тяжкых обставинах в майнях в Пенсильваніі. В тым часі як раз змінил назвиско на Барон, понеже, як бесідує Михал, з його діда гейбы сміяли ся інчы еміґранты зо східньой Европы, называючы го «глупым бараном».

Шеруй.

О авторі

Севериян Косовскiй

Народженый на чужыні. Матуриста з лемківского языка. Завершыл юридичный факультет Вроцлавского Університету. Окрем того што гев, час-до-часу дописує до часопису Бесіда. Головный редактор Лемківского Річника. Любитель давной Лемковины. Годен годинами слуxати про втрачене лемківскє щестя. Контакт: seweryjan@lem.fm

Коментарі