lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні

Кошык єст порожній.

No Result
View All Result
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні

Кошык єст порожній.

No Result
View All Result
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
No Result
View All Result

Меджілабірці з історічно найвекшым розрахунком хотять інвестовати і до турістікы

Петро Медвідь Петро Медвідь
3. 1. 2020
» Вісти

Місто Меджілабірці буде у 2020-ім році господарити з історічно найвешкым розрахунком. Як інформовала аґентура TASR, його сума є понад 10,6 міліона евр.

Пріматор міста Владіслав Вышньовскый про аґентуру повів, же причінов рекордного розрахунку суть інвестічны акції, котры самосправа до того року перенесла із 2019-го року. Розрахунок рахує і з приятьом пожычкы у вышці 700 тісяч евр. Містьскы посланці го схвалили на засіданю заступительства у понедільлок 30-го децембра 2019-го року.

Здравотницьтво і турістіка

„Дакотры інвестіції зістали незреалізованы з 2019-го року не винов міста, але різных обставин, котры то овпливнюють,“ повів пріматор з тым, же лем інвестічны акції суть розрахованы на 3 міліоны евр.

Меджі проєктами, котры меджілабірьска самосправа перенесла до того року, є выбудованя арендованых квартелів низшого штандарду, выбудованя мултіфінкчной ледовой плохы, розшыріня капаціты Матерьской школы ґенерала Свободы і комунітный центер.

Фінанчно найвекшов інвестіційов має быти выбудованя центра інтеґрованой здравотной старостливости, на котрый місто выділило 820 тісяч евр. Має выникнути реконштрукційов обєкту бывшого шпыталю і рахує зо зряджіньом семох амбуланцій. Якраз тот проєкт бере пріматор із вшыткых інвестічных акцій за найважнішый.

Підняти турістічну атрактівіту міста хоче самосправа і тым, же купить турістічный влак, зреконштруує автобусову і желізнічну станіцю.

Схвалены і проєкты Interreg

Пожычка в сумі 700 тісяч має быти лем дочаснов. Як інформовав пріматор Вышньовскый, місто має схвалены два словацько-польскы проєкты Interreg, котрых фінанцованя є роблене так, же іде о рефундацію, на што ся даколи чекать і рік.

Якраз з такого проєкту хоче місто купити турістічный влак, котрый буде ходити по місті і околіці. Пріматор має надію, же влак буде по місті ходити вже тото літо.

Што до фінанцій міста, є оптімістом. „Місто господарить добрі, маєме задовженость лем коло двох процент. Цілково довгуєме на пожычках лем 130 тісяч евр, што є мінімална частка, кедь посмотриме на розрахунок 10 міліонів евр. Мам надію, же ся нам подарить наповнити цілі, котры маєме на 2020-ый рік,“ додав.

Меджілабірці дістали грошы і од влады

Меджілабірці в році 2019 были успішны в здобываню грошей і од влады ці Пряшівского самосправного краю. І вдяка тому можуть реалізовати задумованы проєкты.

Кедь в апрілю 2019-го року другый раз за девять місяців засідала в Меджілабірцях влада Словацькой републікы, роздала окресу понад міліон евр, з чого найвеце дістало якраз окресне місто.

Далшы фінанчны средства приобіцяв на реконштрукцію драг і розвиток турістікы председа Пряшівского самосправного краю Мілан Маєрьскый, котрый быв на своїм выїздовім засіданю в Меджілабірцях в марці.

На выїздовім засіданю влады в Кежмарку, котре одбыло ся в октобрі, кабінет премєра Петра Пеллеґріні схвалив 7,1 міліона евр на реконштруцкію Музею модерного уменя Енді Варгола в Меджілабірцях. Першый із двох на світі і єдиный в Европі Варголів музей бы ся мав зачати реконштруовати вже тот рік з тым, же послідня часть грошей бы мала прийти інштітуції до 31-го януара 2022-го року. І обнова музею бы мала помочі звекшыти турістіmeчный рух пригранічного міста.

ТЕКСТ НАПИСАНЫЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА

ShareTweet

Повязаны дописы

Венеційска комісія проаналізує україньскый народностный закон

3. 2. 2023

Новости скансену в Саноку з новым директором

3. 2. 2023

Коментарі

Польковиці 103,8 МHz
Ґорлиці 106,6 MHz

Łemkowie są…

Найбарже популярне

Нештоденны істориі – Лемковина

Григорий Пецух (1923-2008) – різбяр і автор славного лемківского памятника

В Пряшові одсвятковали 15 років метрополії

СКР жадать безодкладне заставліня перзекуцій Русинів на Україні. Звертать ся до словацького премєра

«Questing. Лемківскє гляданя». Нова форма туристикы по Лемковині

Проґрам Театру Александра Духновіча в Пряшові на місяць фебруар 2023

  • Ruska Bursa / Руска Бурса
  • Про наше радийо
  • Діґітальна біблiотека РБ
  • Знимкы
  • Контакт
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
Радийо Руской Бурсы
Руска Бурса

Publikacja wyraża jedynie poglądy autora/ów i nie może być utożsamiana z oficjalnym stanowiskiem Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
Публикация выражат лем погляды автора/авторів і не може быти принимана як офіцияльне становиско Міністра Внутрішніх Справ і Адміністрациі.
Zrealizowano dzięki dotacji Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
© Copyright lem.fm, 2023. Вшыткы права застережены.

No Result
View All Result
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні