Днесь минать 75 років одколи было 26-го януара 1941-го року в Ужгороді засноване Підкарпатьске общество наук (Подкарпатское общество наукъ, ПОН), што была перша наукова і културна інштітуція на Підкарпатьскій Руси, яка приняла ясну русиньску орьєнтацію.
ПОН было засноване Міклошом Козмов, реґентьскым комісарьом Підкарпатьской теріторії Мадярьска (в тім часі належало Підкарпатя до гортійовскокого Мадярьска). Цільом было помочі формованю окремой народной самоідентіфікації серед Русинів як части мадярьского політічного народа. У звязку з тым міджі основны задачі ПОН належала кодіфікація русиньского языка.
В міджівойновім періоді існовало Общество Александра Духновіча ці проукраїньска „Просвіта“, но ПОН функціоновало як академія наук, котра мала 35 членів, якы робили в секціях: природных наук, уменя, етноґрафії, русиньского языка і літературы. ПОН здобыло про свою роботу бывшый будинок „Просвіты“ і друкарню, яка перед тым належала обществу „Шкільна поміч“.
Першым шефом ПОН быв Антоній Годинка, потім Александер Ільницкый, і заступником быв Іреней Корятовіч. Но общество реално рядив директор, котрым быв Іван Гарайда. Общество было „вірне Мадярьску“ – не было ани проукраїньской, ани проросійской орьєнтацій, і так орґанізація доказала про свою роботу здобыти людей із різных поглядовых ґруп.
ПОН выдавало двотыжденик „Литературна недѣля“ і науковый журнал „Зоря – Hajnal“. Шторік ПОН выдавало „Великий сельско-господарский календар“ і многы далшы публікації. Першов публікаційов общества была русиньска ґраматіка І. Гарайды „Грамматика руського языка“, котра вышла у 1941-ім році. Общество заникло по войні.
ТЕКСТ НАПИСАНИЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА