Радийо Русин.фм з Пряшівщыны як каждый тыжден приносит порцийку вісти о плянуваных культурных подіях і роботі русиньскых інституций, як і о тым, де мож піти, што мож видіти і де мож ся культурно одродити.
Хоц Русин.фм грат на Словациі, то мы шак камаратя, а може радше сестры – кєд перше было ЛЕМ.фм, а внет Русин.фм. А днешній одтинок буде місцно лемківскій.
В днешній передачы почуєме в «Перличці» выімок з ґазеты «НедѢля», де звертат ся нашу увагу на тото, же од каждого єдного з нас залежыт наше будуче і треба ся о ню причынити.
Літературы тіж не зохабляме. В «Книжници.фм» прочытают нам вершы Валерия Купкы, котрый пару раз брал участ в Лемківскій Творчій Осени. Зато в «Припоминці» підеме сто років назад до Войводины і припомянеме си освітнє Общество Войводиньскых Русинів.
Но і найважнійша част про лемківскых слухачів. Нашым днешнім целебритом буде Ярослав Трохановскій, Маестро, композитор, музик, дириґент, соспільный діяч, публициста, поета, основатель Репрезентацийного Ансамблю Лемків в Польщы «Лемковина».
Вродил ся 19. лютого/фебруара 1940 р. в Білцаревій. Як 7-літній хлопец вєдно з родичами был выгнаный на західні землі Польщы і оселеный в селі Чмель близко Любіна. По закінчыню основной школы вчыл ся в Державній Музичній Школі в Ліґници. Уж в старшых клясах той школы покликано го до Ліґницкой Симфонічной Оркєстры, а тіж на учытеля в музичній школі в недалекым Яворі. Вчас войсковой службы (1960-1962) в Єленій Горі был в войсковій оперетці першым гушлярьом, а в духовій оркєстрі грал на вальторни. Учытелювал тіж в середній музичній школі в Валбжыху. Абсольвент Музичного Студиюм во Вроцлаві.
В 1965 р. основал першый народный ансамбль на землях выгнаня – в Лісци близко Любіна, з якым выступувал в вельох місцях Нижнього Шлеска, а тіж на фестівали в Саноку (1967 р.). В 1968 р. вернул ся з выгнаня на Лемковину. О рік, в 1969 р. основал леґендарный Ансамбль Пісні і Танця «Лемковина», з якым концертувал не лем в Польщы, але і на Словациі, Украіні і в ЗША та Канаді.
В 1983 р. в його хыжы в Білянці задумал вєдно з Петром Трохановскым і Володиславом Грабаном орґанізувати пленеровы варштаты «Лемківска Ватра». Были они орґанізуваны ансамбльом Лемковина через першы рокы той подіі, закля не была підступом перенята в 1990 р. проукраіньскыма діячами.
Автор чысленных композиторскых опрацувань, в тым м.ін. музикы до лемківского нацийонального гымну «На Лемковині» (автор слів І. Русенко), Лемківской Суіты або Лемківской Співочой Симфоніі (твір на велику симфонічну оркєстру і хоры), Лемківской Елеґіі (історична поема), Лемківской Оперовой Драмы (на основі драмы «Вертеп в Карпатах» І. Русенка), але тіж церковных творів.
В своій творчости од все інспірує ся І. Русенком. Пише і компонує головно патріотичны, тужливы і покріпляючы творы.