Музей модерного уменя Енді Варгола є знова одкрытый про навщівників. Як інформовала Даша Єлєненьова, говоркыня Пряшівского самосправного краю (ПСК), край, котрый є зряджовательом музея, до нього із властных фінанцій, жупных еврофондів як із підпоры од державы інвестовав майже 16 міліонів евр.
Першых навщівників Варголів музей привітав 4-го септембра 2026-го року. Вечур перед тым одбыв ся протоколарный проґрам про запрошеных гостів.
Меджі нима были презідент Словацькой републікы Петер Пеллеґріні, передседа Народной рады СР Ріхард Раші, представителі діпломатічного корпусу, державы, самосправы, културных і фаховых інштітуцій, і далшы гості із Словакії а заграніча – Франції, Польщі, Хорватії, Чеськой републікы ці Україны.
Участь взяв і Доналд Варгола, сыновець Енді Варгола, котрый став амбасадором святочного одкрытя.
Двері до світового уменя
„Тов реконштрукційов сьме одкрыли двері до світа світового уменя. По роках складной роботы сьме ожывили унікатный простор, котрый сохранять дідовизну єдной із ікон модерного уменя – Енді Варгола,“ повів председа ПСК Мілан Маєрьскый.
„В Меджілабірцях ся нам подарило перепоїти його світову умелецьку заповідь із місцьом, із котрого походили його родинны коріня, із русиньсков ідентітов, а єдночано із модерным дізайном а технолоґіями. Резултатом є справды ексклузівный музей, котрый має понукнути зажыток і новый способ, як уменя Варгола спринимати,“ продовжовав далше жупан Маєрьскый.
„Хочеме жебы музей быв жывым місцьом стрічаня, діалоґу і културы, котре буде природно притігати навщівників із Словакії і заграніча. Дякую вшыткым, котры ся під тоту нову історію музея підписали.“
То ослава Енді Варгола
„Музей, котрый одкрыв свої браны вшыткым людям, нелем із Словакії, але і зо світа, є ославов Енді Варогла,“ повів на одкрытю презідент Петер Пеллеґріні.
„Є ославов його уменя, його історій і історій успішных людей із Словакії, котры в складных часах минувшых опустили нашу країну, перекрочіли океан, і за ним досягли не малы успіхы. Єм безмірно щастный, же днесь видиме музей в повній красоті. Мав єм честь прекрасну експозіцію порівнати як вызерала скоріше і як вызерать днесь, і то справды музей 21-го столітя не реґіоналной, не народной але меджінародной якости, продовжовав презідент.
Замір комплексной реконштрукції выникнув іщі в 2019-ім році. На приправі проєкту робили фаховці із музея і Факулты умень Технічной універзіты в Кошыцях. Роботы на реконштрукції почали в році 2023. Была то якраз втогдышня влада Петра Пеллеґріні, котра схвалила фінанції на реконштрукцію музея по тім, як в Меджілабірцях мала выїздове засіданя.
В середині світа Варгола
Почас реконштруцкії перешла модернізаційов практічно ціла будова. Прибыв і новый шток, експозічны і освітні просторы, ательєры, оддыховы зоны ці бістро. Розшырили ся і ґалерійны а депотізарьны просторы.
Выразнов змінов перешла і вонкашня подоба музея. Найвыразнішов шпеціфіков стала оцельова конштрукція із вагов коло 250 тон, котра фундаментално змінила первістну подобу будовы на архітектонічну домінанту, інформовав ПСК.
Музей має теперь і веґетачну стріху із амфітеатром, котрый має капаціту приблизно 100 людей, выновлена є і площа перед музейом. Інтерьєр є надізайнованый як часть новой музейной концепції. Його нова подоба капчать такой веце мултімедіално-інтерактівных елементів.
„Із величезнов гордостьов і полегшаньом можу повісти: доказали сьме то і діло ся подарило. Про мене особно то сповненый сон. Сон і зато, бо сьме традічный формат ґалерії вычеряли за інтерактівный діалоґ. Навщівник ся такым способом найде дословно в середині Варголового світа, де світло, звук і модерны технолоґії творять комплексный змысловый зажыток,“ повів директор музея Мартін Цубяк.
„Нашым цільом было збуряти будьякы барьєры і уможнити зажыти іконічны творы Енді Варгола на властній скорі і зо залучіньом вшыткых змыслів. Навщівници уж поп-арт не будуть лем пасівно слідовати, але стану прямов частьов выставы, і то справды унікатне діло,“ доповнив.
Юлія і Андрій теперь смотрять згоры
Ядром новой експозіції зіставать великый збірковый фонд оріґіналных творів Варгола і документація звязана із його жывотом, творчостьов і родинов, котра походила із недалекого од Меджілаборець села Микова.
„Хочу подяковати вшыткым, котры помогли тому, же тот концепт справды зреалізовав ся. Без фінанчной підпоры ПСК і державы, без одвагы іти на штось таке і довести тот проєкт до успішного кінця, бы подобны ідеї зістали лем думками,“ повів Доналд Варгола.
„В імени цілой родины дякую, окремо Михалови Бицькови і директорови Мартінови Цубякови, за тото, же барз запалено выдали ся на тоту путь, і в році 1991 ословили мого няня Джона Варголу і його одказ зреалізовали. Я певный, же Енді, стрыкове і прародічі Юлія і Андрій теперь смотрять згоры, і суть на то без горды. Тото діло є футурістічне, є справды перфектне,“ продовжовав сыновець Енді Варгола.
Нова концепція музея єдночасно представлює шырышый контекст поп-арту і сучасного уменя. Працує так само із тврочостьов вызначных авторів, меджі котрыма суть Кеіт Гарінґ, Рой Ліхтенштейн, Жан-Мішел Баскіат, Роберт Індіана, Банксі, Бамбі, Поппі сці Стів Кауфман.
Фото: ПСК.










