Мышпергач та два тхіры

Вірґал си по ночы мышпергач ледачий,

Аж впал тхірьови в гніздо якбач нехотячы:

«Будеш ты для мене вечерньом пожывом,

Рід твій підлий міцно, ты-с… мыш, то не диво.

Не старай ся тепер в перка приберати,

Не буду я слухал твоі фантазматы.

Знам вашы підводы, вшыткым тото знатя

добры сте до ідла – вы рускы мышата».

«Што-ж, брешеш тхорику» – мышпергач одрече –

«Видиш мене частку, позерай на веце.

Ваше правительство в блуді і ся мылят

Крыльця котры в мене, яка мышка тримат,

Жебы воздух сікли як ключ ластівчаток,

Оцінте точнійше, бо сте не бортачок.

Захтійте признати вшыткы моі формы

Ту лабкы, там крылця літати способны

Тхірю, та-ж маш очы, та позерай шак

Хыбу свою вызнай, та повідж, што-м птах».

І на такы тверды пташковы признакы

Тхір мышпергачови свободом одплатил.

О два дни лем потім тота бідачына

До другого тхіря зас ся приближыла:

«Скандаль то великій, птах влетіл мі до сін

Дарувати легко не годен то прецін»

Пыск і нигті тхіря пергача вхопили,

Ци уж вашы очы слезу покотили?

Жывот в небезпеці, пора вечеряти,

Лем ждийте кусіся, пташка послухати.

«Зрозумійте хыбу, пане мій, смердячий,

Не мам піря, дзьоба, а мій рід не пташий.

На око єм, прецін, будовы мышатой –

Каждий старий коцур засвідчыт вам за то.

Патканы і щуры, там на Юпітера,

Мышы рускых племя кричме разом, вера.

Зато сме на світі, жебы дерти коты.

Най нам жыют мышы – баюсаты роты.

Голосно закричу, та тхірів напомну,

Же сте лем пташенят аматоры годны».

Так камелеона, котрий дістал крылец,

Тхіры не пожерли лем вільно пустили.

Кілько мышпергачів лемківского роду

Облече ся в кроі під чужую моду?

Раз мышоподібны, другій – папугаты,

Та хоц мают крыла, не знают літати.

Байку “Мышпергач та два тхіры” написал – Жан де Лафонтен в 1668 р.

В проґрамі вызвучала співанка з фільму “Batman Forever” співат – Seal.