На граді Любовня актуално проходить реконштруцкія його ІІІ. двора і северовыходной стіны. Обновлюють ся так само воєньскы касарні із 17-го столітя. Почас тых робот проходить і баданя, котре дотеперь помогло найти велике множество цінных історічных артефактів.
Як інформовало Одділіня комунікації Пряшівского самосправного краю (ПСК), обнова споминаных обєктів за веце як 1,2 міліона евр принесе на град нову постоянну археолоґічну експозіцію, котра бы могла быти приступна про навщівників уж в літі слідуючого року.
„Град Любовня – то перлина і домінанта Пряшівского краю і довгы рокы є нашов найвеце навщівльованов културнов орґанізаційов,“ повів председа ПСК Мілан Маєрьскый з тым, же бранами граду перейде каждый рік 200 тісяч навщівників із Словакії і заграніча.
Жупан Маєрьскый вірить, же реконштрукція, котра проходить, притягне на град іщі веце людей, бо принесе обнову далшых частей граду, вытворіня соколярьского двора, а так само обще першу експозіцію артефактів і штоденного жывота вояка із 17-го столітя.
Почас робот, котры почали восени 2023-го року, розбігли ся і великы баданя – археолоґічный і історічно-архітектонічный. Тоты баданя розкрыли цінны історічны артефакты, окрім іншого кераміку як горці, мискы і погары, скляняны фраґменты ці части історічного ренесанчного кахльовця.
„Меджі найдженыма предметами є і добрі захованый ґрайцарь цісаря Леополда І. раженый у 1698-ім році, і солідус польско-літовского краля Зиґмунда ІІІ. раженый у 1623-ім році,“ пояснив директор Любовняньского музея Далібор Микулик.
Монеты суть теперь у співпраці із Підтараньскым музейом в Попраді документованы, і будуть предметом далшого баданя і презентації. Резултаты бадань послужать подля Микулика на приготовліня постоянной археолоґічной експозіції.
Почас бадань нашли ся і нерухомы памяткы, як наприклад господарьска будова, котра якбач творила господарьску часть про воєньскы касарні. Роботы бы мали закончіти ся до конця яри 2025-го року.