У четверь 25-го юна 2020-го року святочно сколавдовали бароковоый Палац Любомірьскых, котрый перешов великов реконштрукційов. Інвестіцію зафінанцовав зряджователь Лобовняньского музею, під котрый цілый замкок належыть, Пряшівскый самосправный край.
Ціла реконштрукція бароковой будовы стояла майже 1,9 міліона евр. Інформовала о тім Даша Єленьова, говоркыня Пряшівского самосправного краю.
Резіденція вызначных шляхтічных родів
Обнова наймолодшого із палаців на замку в Старій Любовні є продовжованьом комплексной обновы Любовняньского замку, котра зачала перед майже 20-ма роками. Про край як зряджователя є закінчіня той інвестічной акції вызначным кроком з веце причін.
„То про нас выняткова дія, кедьже ся подарило затрактівніти далшый обєкт в рамках замкового ареалу, котрый є рарітов краю, а бізовно і Словакії. Минулорічна навщівность музею, його обєктів, перекрочіла 214 тісяч навщівників, што є великый обовязок. На тім місці концентрує ся фалат історії. Є на нас, жебы сьме тоту дідовизну сохранили і розвивали нелем про сучасны, но і про будучі ґенерації,“ повів на колавдації председа Пряшівского самосправного краю Мілан Маєрьскый.
Цілковы вытраты были понад 1 860 000 евр, котры дав у двох етапах край. Ставебны, архітектонічны і рештавраторьскы роботы, котры представльовали 60 процент вшыткых робот, зачали вже у 2017-ім році. Палац ся одводнив, дістав стріху із шындлів, обновила ся фасада, облакы, двері і комплетный інтерьєр обєкту. Три рокы перед зачатком реконштруцкії робили ся баданя памяткарів.
„Приправный процес при обнові замків є многораз складнішый як сама обнова. Вдяка тому можеме днесь презентовати палац як резіденцію вызначных шляхтічных родів, котры ту діяли, жыли і бывали в тій части замку. Нашов намагов є представити найціннішы архітектонічны і вытварны елементы окремых періодів од 1642-го року, коли быв палац збудованый, аж по 1944-ый рік,“ повів директор Любовняньского музею Далібор Мікулик.
Експозічны артефакты з Польщі, Луксембурґії ці Іспанії
„В палаці было комплексно зреконштруованых і зрештаврованых 14 комнат, в котрых выставиме чісленны збірковы артефакты, якы сьме привезли з Польщі, Луксембурґії ці Іспанії,“ інформовав Мікулик.
За його словами не буде браковати ани то, што ся нашло почас реконштрукції. Іде наприклад о чорну кухню, історічны тоалеты, цінны написы ці мальбы в ектерьєрі і інтерьєрі, о котрых ся дотеперь не знало. І зато будуть експозіції в палаці цалком іншы, як были перед реконштрукційов.
Окремо присвячене князьови Станіславови
Комнаты будуть присвячены роду Любомірьскых, окремо князьови Станіславови, котрый тот імпозантный палац дав у 1642-ім році збудовати, але і далшым маїтелям замку – Раісзовым і Замойскым. Сприступніня експозіцій про людей є наплановане на апріль слідуючого року.
В рамках колавдації палаца одбыло ся і уложіня часовой скирнкы з добовов пресов, валутов, фляшов спішской боровічкы і охраннов масков, котра сімболізує часы пандемії, за якых была реконштрукція докінчена.
„Часовы скринкы ся вкладали до стін, кедь проходила якась вызначна дія. Скринка, котра є привезена із Чеськой републікы, бы ся мала отворити о 122 років,“ пояснив про аґентуру TASR директор музею.
ТЕКСТ НАПИСАНЫЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА